Вісник № 04. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/58271

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

Теоретичні підходи до визначення поняття "фінансові результати"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мардус, Наталія Юріївна; Чернишова, Еліана Олександрівна
У статті розглянуто різні підходи економістів й основні нормативно-правові документи які трактують поняття «фінансових результатів». В умовах посилення конкуренції бухгалтерський облік виступає однією з основних функцій управління господарською діяльністю підприємства, що зумовлює необхідність розвитку інформаційної системи, удосконалення її організаційної структури. Доведено, що метою обліку фінансових результатів підприємства є спостереження, ідентифікація, реєстрація, обробка, інтерпретація та передача інформації зовнішнім та внутрішнім користувачам. Виявлено, що безперервний кругообіг коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу та використання виступає ціллю більшості підприємств мінімізувати витрати та максимізувати доходи. Визначено, що промисловий сектор є одним із провідних секторів економіки та характеризується складністю технологічних процесів, орієнтацією на задоволення потреб населення. З’ясовано, що прибутковість промислових підприємств є неоднозначною протягом останніх років (у 2020 році кількість прибуткових підприємств – 71 %; збиткових – 29%). Тому облік прибутку постає як найважливіший показник фінансових результатів. Доведено, що доходи та витрати виступають взаємопов’язаними чинниками утворення прибутку підприємства та на основі їх даних визначають фінансовий стан і платоспроможність, ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів підприємства. Сформовано власне розуміння поняття фінанових результатів. Встановлено, що існують недосліджені питання. Аналіз показав, що підходи до визначення терміну в літературі українських науковців та нормативних документів «фінансовий результат» є неоднозначними. Зроблено висновки, що проблема у цій сфері потребують дослідження у майбутньому й є необхідність постійного розвитку та удосконалення українського законодавства. Важливим питанням при удосконаленні чинних державних документів є конкретизація та деталізація понять та термінів, розробка єдиного методичного інструментарію для суб’єктів господарювання.
Современное состояние социальных аспектов украинского рынка труда инвалидов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петр Григорьевич; Паймаш, Анна Васильевна
Становление и развитие современного рынка труда очень важно для дальнейшего развития Украины как правового, демократического и социально ориентированного государства. Это предполагает создание четких, всем понятных форм, механизмов и систем доступа к данному рынку. Среди них особое место принадлежит системе формирования и использования дополнительных возможностей (гарантий) трудоустройства для лиц с ограниченными трудовыми возможностями. Доля занятых среди инвалидов меньше, чем среди населения в целом. В 2020 году уровень занятости среди людей с ограниченными возможностями составил 67 процентов по сравнению с 77 процентами среди населения в целом. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что инвалидность в Украине объясняется плохим состоянием системы отечественной сферы здравоохранения граждан, низким уровнем безопасности и охраны труда на предприятиях, неудовлетворительным состоянием экологической культуры, проявлениями различных катаклизмов в нашей стране, в частности, военных, природных, экологические, последствия Чернобыльской катастрофы, военных действий в Афганистане и в районе Донбасса. Становление и развитие современного рынка труда, что очень важно для дальнейшего развития Украины как правового, демократического и социально ориентированного государства, предполагает создание четких, всем понятных форм, механизмов и систем доступа к данному рынку. Среди них особое место принадлежит системе формирования и использования дополнительных возможностей (гарантий) трудоустройства для лиц с ограниченными трудовыми возможностями. Несмотря на наличие гарантированных государством прав, законодательное обеспечение трудоустройства работников с ограниченными трудовыми возможностями, привлечение их к производительному труду остается слабым местом в нашем государстве. Как свидетельствует практика, из-за ограниченных возможностей здоровья работники с ограниченными трудовыми возможностями не имеют возможности на равных с другими гражданами конкурировать на рынке труда, как следствие — нарушаются их права на труд, длится процесс вытеснения из сферы трудовой деятельности, растет уровень безработицы и глубина бедности. В этой связи актуальность приобретает анализ зарубежного опыта содействия занятости работников с ограниченными трудовыми возможностями и определения возможностей его применения в Украине.
Аналіз інноваційної активності виробничих організацій з позиції системного підходу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Заруба, Віктор Яковлевич; Парфентенко, Ірина Анатоліївна
Розглянуто підходи до оцінки привабливості інновацій організаціями, які розробляють і використовують їх у своєму бізнесі. Вказані недоліки маркетингового (економічного) підходу, за яким інновації оцінюються очікуваним економічним ефектом від їх комерціалізації, і технологічного підходу, за яким призначення інновацій обмежується підвищенням технічного рівня виробництва і якості продукції, що випускається. Для оцінки привабливості інновацій запропоновано використання системного підходу, за яким інновації оцінюються ступенем їх відповідності цілям і завданням організації на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях менеджменту. Оскільки вирішальне значення для розвитку організації мають інновації стратегічного рівня, то інноваційна стратегія повинна бути складовою частиною загальної стратегії розвитку організації. Методологію досліджень у роботі склали системні аспекти представлення та аналізу діяльності організацій в праксіології, теорії життєздатних систем, концепції системи ресурсів діяльності, стратегічному менеджменті. Показано, що відповідно до цих напрямів досліджень організацію слід розглядати як систему відтворення її ресурсів, в ході якого відбувається їх поповнення і оновлення. Метою відтворення є забезпечення і підвищення життєздатності організації за рахунок її адаптації до середовища.У діяльності (активності) організації запропоновано виділяти її поточну відтворювальну і інноваційну види активності. Спосіб поточного відтворення визначають технологія виробництва, склад товарної продукції, політики і технології взаємодії організації зі стейкхолдерами. Радикальні інновації призводять до зміни способу поточного відтворення. Спосіб інноваційної активності визначається її об'єктами (технологічними або продуктовими інноваціями) і стадією інноваційного процесу, на якій організація підключається для його доведення або до стадії впровадження технологічної інновації або до стадії комерціалізації продуктової інновації. Проведено аналіз впливу типових ситуацій, в яких можуть діяти організації на способи їх інноваційної активності. Характеристиками ситуації активності організації виступали її наявні ресурси, відповідні її галузевої приналежності, середовище організації, а також відносини і зв'язки організації із стейкхолдерами. Виділено 3 типові ситуації активності, що відрізняються рівнем наукоємності галузей, в яких діють організації. Визначено особливості інноваційних стратегій організацій для виділених ситуацій активності.
Аналіз методів оцінки підприємницького ризику
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Білоцерківський, Олександр Борисович
У статті проаналізовано сутність підприємницького ризику та методи його оцінки. В умовах економічної, політичної та соціальної кризи господарська, виробнича чи комерційна діяльність українських підприємців неможлива без ризиків. Тому актуальним та життєво важливим для підприємців є питання достовірної оцінки підприємницького ризику, яке можна вирішити тільки при правильному виборі відповідних методів. Метoю cтаттi є аналіз якісних та кількісних методів оцінки підприємницького ризику, визначення їх переваг і недоліків, вибір найбільш оптимального методу. Зазначено, що підприємницький ризик можна трактувати як імовірність втрати доходів при здійсненні підприємницької діяльності. Визначено, що для оцінки підпиємницького ризику можна використовувати дві групи методів: якісні та кількісні. Було розглянуто такі основні якісні методи оцінки підприємницького ризику: метод мозкового штурму; метод експертних оцінок; метод асоціацій; метод аналогії; метод Делфі, - встановлено їх переваги та недоліки. Зроблено висновок, що якісні методи можуть застосуватися лише як допоміжні у сполученні з кількісними методами для стимулювання творчої активності, генерування нових ідей та пропозицій, використання досвіду та думок експертів. Зазначено, що проблема кількісної оцінки ризику є однією з основних у підприємницькій діяльності, особливо при порівнянні та виборі варіантів інвестицій. Встановлено, що за допомогою кількісних методів можна оцінити ризик у абсолютному та відносному вираженні. Наголошено на різниці між такими поняттями, як витрати, втрати та збитки. Було розглянуто такі основні кількісні методи оцінки підприємницького ризику: розрахунково-аналітичний метод; статистичний метод; методи теорії ігор; метод «дерева рішень»; аналіз чутливості (вразливості); методи імітаційного моделювання, - встановлено їх переваги та недоліки. Зроблено висновок, що найбільш універсальними для кількісної оцінки підприємницького ризику є методи імітаційного моделювання, оскільки вони мають переваги над іншими методами: методом аналогій; аналізом чутливості (вразливості); методом «дерева рішень», − та включають деякі з них, наприклад статистичний метод.
Міжнародні підходи соціально-трудових відносин та ведення бізнесу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна Михайлівна
Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, тому актуальним питанням для України є дослідження теоретичних засад регулювання соціально-трудових відносин в країнах із розвиненою ринковою економікою, а саме на прикладі країн Європейського Союзу, з метою підвищити ефективність національного трудового законодавства. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових відносин визначається їх характером, способами їх регулювання. Світовий досвід, накопичений країнами з розвиненою ринковою економікою, має у своєму арсеналі різноманітні моделі соціально-трудових відносин. Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. i. У зарубіжній соціальній практиці стали загальновизнаними три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики: ліберальна (англосаксонська), континентальноєвропейська (консервативнаі скандинавська (соціально-демократична). В основу цієї класифікації покладені принципи доступності, ступені охоплення населення та перерозподілу доходів у системах соціального забезпечення. Розглянуто практику впливу на трудові відносини на прикладі регулювання зайнятості населення, де основною задачою фінансового впливу на зайнятість — це стимулювання збереження старих і створення нових робочих місць, а також залучення в трудову діяльність мало конкурентоспроможних на ринку праці груп населення Це здійснюється шляхом створення найсприятливішого клімату для тих підприємців, які у своїй діяльності сприяють реалізації соціально-економічних задач. Міжнародна організація праці у своїх документах дотримується позиції, що єдиної моделі соціального партнерства, яка була б придатна для всіх країн не існує.
Тенденційні зміни в паливно-енергетичному балансі України: причини і наслідки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Щуров, Ігор Вячеславович
У статті проведено аналіз паливно-енергетичного балансу України. Визначено структурні та тенденційні зміни вітчизняного енергетичного ринку. Співставлення обсягу спожитої енергії в розрізі її виробництва та імпорту з реальним ВВП показало, що економіка України характеризується зниженням енергоємності. Позитивним є зменшення частки імпорту енергоносіїв у структурі ПЕБУ та зростання частки відновлювальних джерел енергії. Формування енергоринку України відбувається під впливом трьох основних векторів: політики розвитку міжнародного та світового енергетичного ринку, політики енергетичної безпеки України, політики екологічної безпеки і зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Доведено необхідність забезпечення розвитку підприємств нафтогазової галузі, оскільки природний газ відіграє важливу роль в процесі переходу від використання в процесі господарювання викопних енергоресурсів до альтернативних джерел енергії. В сучасних умовах важливим є безпечне функціонування підприємств нафтогазового комплексу, яке проявляється у трьохкомпонентних складових: економічній, екологічній та енергетичній безпеці.
Розробка заходів щодо удосконалення формування контрольно-аналітичної інформації про основні засоби для управління діяльністю підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Єршова, Наталя Юріївна; Рибакова, Дар'я Сергіївна
В статті запропоновані напрями удосконалення організації та методики формування контрольно-аналітичної інформації для управління основними засобами на підприємстві. Обґрунтована важливість інформаційного забезпечення управління в умовах нових економічних викликів. Правильно організований контроль має вагоме значення для менеджменту підприємства. Наголошено на необхідності постійної взаємодії бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю для формування контрольно-аналітичної інформації про основні засоби. Фіксуючи підсумки роботи за певний період, дані обліку та звітності створюють інформаційну базу даних як для контролю, так і для прийняття наступних планових та інших рішень. На основі методу логічного узагальнення, запропоновані основні етапи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві, що надає можливість упорядкувати та формалізувати необхідні процедури та визначити відповідальних осіб. Розроблений тест внутрішнього контролю обліку основних засобів покращує практичну реалізацію запропонованих заходів. У даному дослідженні наголошено на важливості проведення інвентаризації. З цією метою упорядковані джерела інформації для забезпечення внутрішнього контролю основних засобів відповідно до етапів аналітично-контрольної роботи. Також акцентована увага на основних прийомах інвентаризації. Розроблений робочий документ «Контроль віднесення основних засобів до складу активів». Використання даного внутрішнього документу сприяє більш чіткій регламентації контрольно-аналітичних процедур щодо основних засобів та може бути використаний при складанні внутрішніх регламентів на підприємстві. Організація формування контрольно-аналітичної інформації для управління основними засобами на підприємстві надає можливість досягти ефективності та результативності фінансово-господарської діяльності.
Проблеми управління проектами на підприємстві
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лінькова, Олена Юріївна; Пікалова, Юлія Юріївна
В роботі проаналізовано особливості сучасної інвестиційної діяльності підприємств. Структуровано цілі інвестиційної діяльності підприємств: зростання прибутковості; розширення ринкової частки; посилення інноваційної активності; покращення інвестиційної привабливості. Виділено актуальні проблеми управління проектами: управління обмеженими ресурсами для досягнення цілей; фінансування та зважена оцінка потенційних критеріїв; інтеграція завдань за основними бізнес-процесами; розподіл ролей та відповідальності всіх виконавців та зацікавлених сторін; управління портфелем проєктів; програмне забезпечення для управління проектами. Класифіковано інтереси основних стейкхолдерів проєктів: зростання прибутку та дивідендів, покращення репутації (власники підприємства); ефективність та результативність, самореалізація, авторитет (менеджери); належна заробітна плата та соціальні гарантії, самореалізація, визнання результатів роботи (працівники підприємства); виконання умов контракту та повернення коштів, платоспроможність підприємства (інвестори); оптимальне співвідношення ціни і якості товару, дотримання термінів виконання замовлення (споживачі); збільшення обсягів замовлення, вчасні розрахунки за умовами контрактів, довготривалі взаємовідносини (постачальники); діяльність, що відповідає вимогам законодавства, сплата податків, створення робочих місць, реалізація волонтерських соціальних та культурних проєктів (державні органи влади); зростання обсягів угод про співпрацю (посередники); наявність конкурентних переваг, лідерство на ринку (конкуренти). З метою розвитку навичок формування гібридних систем проектного управління вивчено особливості підходів до управління проєктами: каскадного проєктного менеджменту; Agile; Six Sigma; PRINCE2. Систематизовані пріоритетні напрямки вирішення проблем управління проєктами: підвищення кваліфікації менеджерів підприємства за програмами: програмне забезпечення управління проєктами; командне лідерство; управління портфелем проектів; управління змінами; підвищення стресостійкості менеджерів; розв’язання конфліктів; управління талантами; інформаційне забезпечення управління проектами; формування команд; зв’язки з громадськістю; залучення різних джерел фінансування проектів; планування програм розвитку підприємства та оновлення бізнес-моделей; узгодження інтересів стейкхолдерів проектів. Що в свою чергу дозволить оптимально вирішити проблеми управління проєктами та покращити результати роботи підприємства. Зазначені питання для проведення подальших досліджень: вивчення особливостей залучення різних інвесторів до фінансування проєктів підприємства та укладання інвестиційних угод.
Фінансове стимулювання менеджменту інноваційного підприємництва в системі стратегічного розвитку підприємств промислового сектору
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Носирєв, Олександр Олександрович; Осипова, Світлана Костянтинівна; Деділова, Тетяна Вікторівна
У статті досліджено концептуальні засади щодо формування ефективного менеджменту інноваційно-активних промислових підприємств з акцентом на фінансову складову цього процесу. Встановлено, що проблема застосування ефективних механізмів менеджменту інноваційно-активних промислових підприємств з урахуванням фінансової складової є актуальною проблематикою сьогодення, яка потребує змістовних та обґрунтованих досліджень. Представлено авторське бачення дефініції категорій «інновація» та «інноваційна діяльність». Розроблено модель менеджменту організації інноваційної діяльності на промисловому підприємстві. Визначено механізми, які повинні сприяти формуванню інструментарію для ефективного менеджменту інноваційної діяльності. Побудовано комплексну структуру інноваційної діяльності промислового підприємства. Виявлено узагальнюючі показники, що характеризують рівень інноваційної активності підприємства. Доведено, що загальна система формування та розвитку інноваційно-активних підприємств повинна ґрунтуватися на наступних ключових принципах, зокрема: інноваційності; економічній рентабельності; орієнтації на перспективні споживчі потреби; адаптивності; обліку життєвого циклу інновацій; стратегічній ефективності; системності; вибудові пріоритетів; безперервності інноваційного розвитку. Визначено основні та актуальні для сучасного розвитку джерела фінансування інновацій промислового підприємства та проаналізовано основні з них. Зроблено узагальнюючий висновок, що фінансова складова є ключовим аспектом ефективності функціонування інноваційно-активних промислових підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках. Без наявності чітко структурованих джерел фінансування інноваційних проектів неможливе їхнє успішне виконання та отримання принципово нового або модифікованого продукту.
Розвиток України в аспекті "збереження" ефективного рівня її економічної безпеки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гармаш, Сергій Володимирович
Метою роботи є аналіз відкритих джерел інформації з ціллю систематизації інформації щодо аналізу ситуації, яка склалася в Україні за роки незалежності у розрізі аспектів діяльності заради «збереження» максимально ефективного рівня економічної безпеки; виявлення негативних тенденцій розвитку українського суспільства та надання практичних рекомендацій щодо запобігання подальшому руйнуванню державності. За тридцять років незалежності доведено, що у України є два головні вороги: 1) іноземний спекулятивний капітал; 2) місцевий олігархат, який обслуговує цей самий капітал заради власних преференцій, знаходячись на кримінально-офшорному «гачку» у цих самих іноземних «партнерів», які цинічно та планомірно роздирають країну, грабують її народ. Основними взаємопов’язаними похідними від цих «ворогів» та навіть вже складовими процесу перетворення країни з суб’єкту в об’єкт закордонного впливу, є: 1) непрофесіоналізм на всіх рівнях моральних та інтелектуальних деградантів, які всі ці роки намагаються дотовпитися до державного корита заради власних преференцій, видаючи з себе «державників» за всебічної підтримки іноземних «партнерів»; 2) моральне та інтелектуальне зубожіння представників української влади всіх рівнів, які діють у своїх власних «кишенькових» інтересах за рахунок інтересів пересічних громадян України під час цинічного пограбування країни кількома місцевими олігархічними кланами та закордонними монополіями з ціллю власного збагачення. Політичні події останніх місяців демонструють, що Україна повинна мати власні державні інтереси: для країни важливі американські інвестиції, європейські технології, російські ринки. Доки українські олігархи та ті, хто обслуговує їхні інтереси у владі, не зрозуміють, що не слід робити зі своєї країни та свого народу «витратний матеріал» заради інтересів сторонніх гравців, доти країна не буде мати шансів для свого незалежного розвитку на майбутнє.
Використання проєктного менеджменту в маркетингової діяльності підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Васильцова, Світлана Олександрівна; Романчик, Тетяна Володимирівна
У статті проаналізовано економічна сутність такої важливої для будь-якого підприємства, категорії як проектний менеджмент. Виявлено необхідність його використання в маркетингової діяльності. Визначено його роль в комплексі маркетингу при розробці нових товарів, а також удосконаленні вже існуючих. Якщо на підприємстві в роботі знаходиться декілька проєктів, а на кожен тиждень припадає з десяток дедлайнів, то кількість контрольованих завдань може перевалити за сотню, то працювати без авралів навіть при найнапруженішому графіку буде не можливо. Тому застосування методів управління проєктами у такій напруженій ситуації надаси можливості тримати усі процеси під контролем, дуже оперативно реагувати на виявлені проблеми та швидко коригувати плани, що надаси можливості працювати без авралів при найнапруженому графіку. Кожен проєкт має свою природу, життєвий цикл, закономірності та методи управління. Використання певної методології управління проєктами надаси можливості реалізувати його оптимальним чином, уникнувши провалу та втрати грошей. Важливість проєктного менеджменту зростає, коли компанія планує розробити новий продукт. Користувацьки вимоги до майбутнього продукту повинен формувати маркетолог і ця частина роботи відноситься до проєктного менеджменту. Оволодіння проєктним менеджментом надає можливість більш системно дивитись на завдання та процесс його вирішиння, це дуже важливо при розробці та реалізації стратегії маркетингу. Методологія проєктного менеджменту розрахована на складні ресурсомісткі проєкти та повноцінне його застосування буде надмірним. Використовувати треба лише те, що справді підвищить ефективність роботи підрозділу. Необхідно якісно впровадити та здійснювати проєктний менеджмент у відділі, якщо співробітники будуть усвідомлено брати участь у проєктах. Найкращий спосіб цього досягти це проведення семінарів з основ управління проєктами для них. А в міру «зростання» співробітників можливо делегувати їм частину проєктних функцій за їхньою спеціалізацією, це підвищить мотивацію персоналу та розвантажить керівництво для складніших завдань.
Формування ефективної системи мотивації персоналу на основі моделей компетенцій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кучинський, Володимир Анатолійович; Гуцан, Олександр Миколайович
Визначено роль компетентнісного підходу в управлінні персоналом як єдиної методологічної основи реалізації кадрових процесів, яка сприятиме підвищенню ефективності діяльності, формуванню конкурентних переваг та підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства загалом. Компетентнісний підхід представляє широкі можливості для опису типу поведінки і тих її аспектів, які необхідні для досягнення високого рівня ефективності трудового процесу, що дозволяє розробити систему, котра з'єднує вимоги бізнесу і управління персоналом. Добір, оцінка, розвиток і мотивація персоналу – процеси, які пов’язані між собою. В компетентнісному підході цей взаємозв’язок знайшов технологічне втілення. Визначено, що мотивація є функцією управління персоналом, яка формує ефективність використання персоналу. Головною перевагою мотивації, орієнтованої на компетенції є її розвиваюча компонента. Сформовано підхід до мотивації персоналу на основі моделі компетенцій, який для розробки та вдосконалення постійної частини оплати праці на основі грейдінгу, так і змінної частини системи мотивації персоналу на основі KPI. Грейдінг ‒ це оцінка роботи, що виконується на кожній з посад на основі ключових груп факторів, які вважаються найбільш суттєвими для діяльності та розвитку бізнесу. Грейдування посад спирається на оцінку та ранжування посад за критеріями, в якості яких виступають професійні компетенції, що визначають вимоги до працівника щодо конкретної посади. Використання компетентнісного підходу можливо при нарахуванні надбавок та розподіл премії застосовуючи так звані ключові показники ефективності (KPI), в якості яких також можна використовувати професійні компетенції за конкретними посадами. Крім того, в рамках компетентнісного підходу можливе раціональне використання не тільки матеріальних, а й нематеріальних методів мотивації персоналу. Застосування у системі мотивації персоналу моделей компетенцій при належному інформаційному та відповідному нормативно-правовому забезпечення дозволяє підприємству реалізувати принципи об'єктивності та розуміння цілей організації всіма працівникам.
Теоретичні засади формування обліково-аналітичного забезпечення управління ризиками ліквідності та платоспроможності підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Жадан, Тетяна Андріївна; Лакалін, Сергій Володимирович; Знайченко, Віталій Олександрович
У статті обґрунтовано необхідність формування обліково-аналітичного забезпечення управління ризиками ліквідності та платоспроможності підприємства, що пов’язано з високим ступенем мінливості факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, погіршенням фінансового стану вітчизняних підприємств. Ключове завдання обліково-аналітичного забезпечення зводиться до формування інформаційної бази про наявні і потенційні ризики діяльності підприємства, спрямованої на обґрунтування управлінських рішень, зняття невизначеності в процесі їх підготовки і прийняття. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад формування обліково-аналітичного забезпечення управління ризиками ліквідності і платоспроможності підприємства. За результатами критичного аналізу наявних в науковій економічній літературі трактувань понять «ризик», «ризик ліквідності» та «обліково-аналітичне забезпечення», виділено ряд підходів до розуміння їх економічної сутності, розкрито їх ключові ознаки та зміст. Запропоновано авторське визначення поняття «обліково-аналітичне забезпечення», під яким розуміється сукупність процесів збору, обробки, накопичення та передачі достовірної і релевантної інформації про наявні і потенційні ризики діяльності підприємства, яка базується на даних обліку, аналізу і контролю та слугує інформаційною базою для підготовки і прийняття управлінських рішень. Узагальнено та систематизовано існуючі класифікації ризиків, визначено їх основні переваги і недоліки, що дає змогу спростити процес їх ідентифікації, аналізу та оцінки. Доведено, що найбільш небезперечними для підприємства є внутрішні фінансові ризики, зокрема, ризики ліквідності та платоспроможності (фінансової стійкості). Визначено місце обліково-аналітичного забезпечення в системі управління ризиками підприємства. Сформульовано головну мету, розкрито коло завдань, перелік суб’єктів та об’єктів управління ризиками підприємства. Охарактеризовано основні функції, принципи та методи управління ризиками підприємства. Аргументовано, що провідна роль у системі функцій управління ризиками підприємства належить обліку, аналізу та контролю.
Формування власного бренду підприємства малого бізнесу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Горовий, Дмитро Анатолійович; Павловський, Владислав Станіславович
В умовах ринкової економіки прийняття покупцем рішення про придбання товару впливає як його доступність над ринком, ціна, якість, а й популярність виробника. Тому питання розвитку системи маркетингових комунікацій, а особливо політики створення бренду стає особливо актуальним. Найчастіше перетворення своєї назви на бренд використовується великими фірмами та підприємствами, а питання створення та популяризації бренду для підприємств малого бізнесу в літературі практично не розглядався. Метою даної роботи є систематизація теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо розробки бренду підприємств малого бізнесу. Визначено, що основним рушієм успіху для брендів малого бізнесу є довіра, адже такі бренди, маючи високий рівень довіри, можуть скористатися перевагами молодих демографічних груп, які бажають пробувати нове, бути авантюрними у виборі та підтримувати свої цінності. Можна виділити дві мети створення бренду малого підприємства: з метою переходу від малого підприємства до великого або з метою виділення малого підприємства з подібних йому, що діють на даному ринку. В роботі запропоновано загальний алгоритм створення та популяризації бренду малого підприємства в Україні. У цілому головними для споживача можна вважати іміджеві характеристики бренду малого підприємства. Найбільш важливими з них є: образ підприємства в цілому (включаючи відношення споживачів до його власника або керівництва), наявність, строки і якість виконання гарантійних зобов'язань по товару, виготовлення товару із застосуванням сучасних (або екологічно чистих) технологій. Малому підприємству при створенні бренду не варто забувати і про його фінансову оцінку, оскільки в даному випадку бренд є нематеріальним активом підприємства, предметом амортизації. Крім того, існує можливість реалізації прав на бренд на всіх ринках (або на час-тині ринків) іншого підприємства з метою збільшення фінансових надходжень у кризові періоди роботи підприємства. Тому подальшим напрямком дослідження вбачається розробка моделі фінансової оцінки бренду підприємства малого бізнесу.
Сучасний стан та перспективи розвитку українського ринку інтелектуально-інноваційних технологій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кобєлєва, Анна Валеріївна; Перерва, Петро Григорович
В статті доведено, що особливостями ринку інтелектуальної власності та інтелектуально-інноваційних технологій є той факт, що його суб’єктами виступають також автори (розробники, правовласники), підприємства та організації, а також держава, яка з використання відповідних правових механізмів здійснює регулювання ринку інтелектуальної власності та інтелектуально-інноваційних технологій. Обґрунтовано, що ринок інтелектуальної власності – це сукупність попиту та пропозиції (продавців та покупців) на результати інноваційно-інтелектуальної діяльності, які охороняються винятковим правом, містять нові знання, уречевлені в об'єктах інтелектуальної власності. Запропоновано схему ринкової комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій та взаємодії основних суб'єктів, які приймають безпосередню участь в цьому процесі. Визначено, що в останній час активність суб’єктів українського ринку об’єктів інтелектуальної власності суттєво зменшилась (2020 рік був в певній мірі провальним за кількістю поданих заявок). Надії на суттєве покращення стану справ в 2021 році за підсумками роботи на протязі 9 місяців 2021 року також не надають особливого оптимізму. За підсумком 9 місяців 2021 року порівняно з відповідним періодом 2020 року загальна кількість заявок на об’єкти промислової власності зросла на 7,5 % за рахунок зростання активності в поданні заявок на винаходи (+7,0 %) та торговельні марки (+12,9%). Кількість заявок на корисні моделі та промислові зразки зменшилася на 23,3 % та 1,4% відповідно. Виявилено багато проблем, що існують в Україні та за кордоном щодо розробки та впровадження інтелектуальних технологій, зокрема об’єктів інтелектуальної власності, у діяльність промислових підприємств та творчих організацій. Незадовільний стан українського ринку інтелектуально-інноваційних технологій та інтелектуальної власності свідчить про те, що вітчизняні підприємства не в повній мірі використовують об’єкти інтелектуальної власності в своїй виробничо-комерційній діяльності. Таке положення справ негативно впливає на ефективність управління, знижує якість продукції та конкурентоспроможність українських підприємств на світовому ринку. Вони відстають від рівня закордонних суб’єктів господарювання за кількістю прийнятих інноваційних рішень та застосованих інноваційних продуктів. Тому, для покращення діяльності промислових підприємств необхідно провести зміни в управлінні інтелектуальної власності.
Стратегія міжнародного бренд-менеджменту промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Водяхіна, Маргарита Олегівна; Чекмасова, Ірина Анатоліївна
У статті проведено дослідження стратегії міжнародного бренд-менеджменту промислового підприємства. Проаналізовано стан української промисловості. Виявлено те, що, в умовах кризи, підприємства повинні докладати більше зусиль для утримання позицій на ринку. В цьому випадку у нагоді стає розвиток бренду. Сегмент споживачів відокремлено за такими галузями як металургійна, енергетики, гірничо-збагачувальна, машинобудівна, нафтохімічна, папероробна і харчова. При формуванні стратегії бренду потрібно враховувати такі аспекти як те, що діяльність підприємств на промислових ринках зазвичай відбувається на засадах В2В продажів, також важливою особливістю подібно підходу є те, що компанії працюють не на кінцевого споживача, а на інших юридичних осіб різних сфер і галузей діяльності. Бренд на ринку В2В виконує функції «гарантії якості», «надійності», «довгострокових відносин». Просування промислової продукції за допомогою реклами є неефективним, доцільно використовувати зв'язки з громадськістю та прямий маркетинг. При виконанні роботи використовувалися такі методи: структурно-функціональний аналіз – для дослідження зв’язку між основними факторами ринку В2В та формування брендингу, статистичний аналіз – для дослідження динаміки основних показників підприємства, фінансовий аналіз – для оцінки фінансового стану підприємства, порівняльний аналіз – для порівняння брендів конкурентів із даним підприємством. Запропоновано стратегію бренд-менеджменту міжнародної компанії з урахуванням особливостей функціонування промислових ринків. Впровадження рекомендацій, наданих у роботі, дозволить створити сильний бренд, та, як результат, створити репутацію надійного постачальника, зміцнити відносини із існуючими клієнтами та збільшити кількість кінцевих споживачів. Розрахований бюджет програми просування та проведена оцінка ефективності запропонованої стратегії свідчать, що впровадження бренду на підприємстві дозволить отримати додаткові прибутки у наступному році. Отже, за результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що запропонована стратегія бренду для промислового підприємства є ефективною та необхідна підприємству для подальшого розвитку та фінансової безпеки.
Аналіз наслідків глобалізаційного процесу для економіки країни
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Климова, Світлана Олегівна
У статті аналізуються позитивні і негативні наслідки глобалізаційного процесу для економіки країни. Розглядаються основні концепції, які оцінюють глобалізаційний процес з точки зору позитивних і негативних ефектів. Доводиться, що міжнародна торгівля все меншою мірою визначається абсолютними та порівняльними перевагами, а більшою мірою – інтересами глобальних корпорацій. Досліджуються питання, пов'язані із суперечливістю процесу глобалізації. Також доводиться, що роль держави в умовах глобалізаційного процесу зменшується, тому що складніше стає проводити валютно-фінансову політику, впливати на валютний курс, оскільки складно розмежувати реальний експортно-імпортний потік товарів та послуг, та потік товарів та послуг, що передаються одним підрозділом ТНК іншому з використанням трансфертних цін. Особлива увага в статті приділяється впливу транснаціональних корпорацій, як основних генераторів глобалізаційного процесу, на економіки приймаючих країн, здатність корпорацій впливати на отримання країною позитивного економічного ефекту, використовуючи переваги “ефекту масштабу”. Розглядаються основні негативні прояви глобалізації, на які звертають увагу антиглобалісти і проти яких ведуть боротьбу. Визначаються головні кроки для досягнення і закріплення позитивних ефектів глобалізації.