Кафедра "Психіатрія, аддиктологія, психотерапія та клінічна психологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64962

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/psyhiatriyi-addyktologiyi-psyhoterapiyi-ta-klinichnoyi-psyhologiyi

Кафедра "Психіатрія, аддиктологія, психотерапія та клінічна психологія" заснована в 2021 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 2 кандидата медичних наук;1 співробітник має звання професора, 2 – доцента.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Psychotherapeutic support for persons with vascular dementia suffering from non-cognitive psychopathological symptoms of non-psychotic level
(2020) Zlobin, O. O.
Introduction. In addition to cognitive deficit, the presence of a dementing process of vascular origin leads to changes in the patient’s personality, as well as in his character. Persons with vascular dementia always have non-cognitive disease manifestations of non-psychotic level. Non-psychotic psychopathological symptoms can lead to a significant deterioration of the well-being and quality of life of patients with vascular dementia, and therefore should be taken into account when drawing up a plan for treatment and rehabilitation of such patients. Psychotherapy interventions play the most important role in management of patients with vascular dementia. The aim of the study: to develop a targeted model of psychotherapeutic support based on the selective correction of non-cognitive psychopathological symptoms of non-psychotic level in patients with vascular dementia. Materials and methods: The study was carried out on 80 patients with vascular dementia with different localization of the lesion. The average age of the patients was 68.6 years. All persons included in the contingent of the study demonstrated non-cognitive psychopathological symptoms of non-psychotic level. Results. Recommendations for psychocorrection of maladaptive non-cognitive pathopsychological symptomatology of non-psychotic level in persons with vascular dementia have been developed. For each of these symptoms, congruent vectors, mechanisms, and methods of psychotherapeutic correction were identified and described. The basic vector for minimizing and eliminating depression in patients with vascular dementia aimed at shifting the mode of emotional experiences from the negative spectrum to the positive or at least neutral. The basic vector for minimizing and eliminating anxiety in patients with vascular dementia aimed at shifting attention from stressful factors to sanogenic, emotionally neutral stimuli. The basic vector for minimizing and eliminating apathy in patients with vascular dementia aimed at activation of mental processes and restoration of a minimum acceptable level of emotional response. The basic vector for minimizing and eliminating irritability in patients with vascular dementia aimed at increasing the threshold of negative emotional response to environmental stimuli. The basic vector for minimizing and eliminating emotion incontinence in patients with vascular dementia aimed at restoring the ability to control external manifestations of internal feelings.
Актуальні проблеми соціалізації особистості у воєнний час
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2023) Остапенко, Олександра Володимирівна
Вплив суспільної думки на розвиток розладів харчової поведінки особистості через соціальні аспекти формування спотвореного сприйняття образу власного тіла
(BoScience Publisher, 2023) Пономарьова, Валерія Валеріївна; Остапенко, Олександра Володимирівна
Гендерні відмінності у психопатології пацієнтів із судинною деменцією
(Харківський національний медичний університет, 2021) Злобін, Олександр Олександрович
Особливості вияву агресивної поведінки у дітей старшого дошкільного віку
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Ляшенко, О. А.; Остапенко, Олександра Володимирівна
Стаття висвітлює проблему агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку та особливостей її вияву, наведено поширені наукові думки щодо видів та причин агресивності у дошкільному віці. Розглянуто сутність таких понять як «агресивність», «агресивна поведінка», «дошкільний вік» а також основні причини, котрі впливають на підвищений рівень агресії дитини. Наведені результати емпіричного дослідження, котре було присвячене вивченню взаємозв’язку між особистісними особливостями та рівнем агресивної поведінки дитини 5-6 років. Було знайдено взаємозв’язок між видом прояву агресії та, безпосередньо, відповідною поведінкою дитини. E статті достатньо повно описуються результати діагностики за графічними проективними методиками «Кактус», «Неіснуюча тварина», «Автопортрет» та «Малюнок групи». Методики «Автопортрет» та «Неіснуюча тварина» використовувалися для діагностики самопізнання та особливостей направленості агресії. За результатами проведення цих методик, під час обробки малюнків та бесіди з дітьми, було виявлено агресивне відношення до себе та оточуючих, соціальну тривожність та непряму агресивність. Також у статті висвітлені результати діагностики за графічною методикою «Кактус», яку у цьому дослідженні використовували для виявлення особливостей емоційної сфери дітей, виявлення агресії, її інтенсивності та спрямованості, і за результатами цієї методики було виявлено високий рівень тривожності, агресивність, боязливість та замкнутість. За результатами проведеного емпіричного дослідження було виявлено дітей із прямою (словесна образа у вічі, кидання іграшок у другого, копняки, поштовхи, тощо) та непрямою (зробити щось «нишком», підставити, підмовити іншого завдати шкоди, тощо) агресивністю. Водночас остання може проявлятися у вербальній формі – від скарг та агресивних фантазій. Розглянуто випадки, в яких діти демонструють пряму фізичну агресію (замахуються руками, ногами, б’ються, кусаються, плюються, кидають іграшки в іншого, тощо). В результаті дослідження було запропоновано звернути особливу увагу на проведення психокорекцій-ної роботи психологів із дітьми старшого дошкільного віку щодо зниження виявів їхньої агресивності.
Особливості естетичного сприйняття творів образотворчого мистецтва
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2022) Найчук, Вікторія В.; Пономарьова, Валерія Валеріївна
Актуальність дослідження. Вивчення особливостей естетичного сприйняття має беззаперечне значення для розробки ефективної системи естетичного розвитку особистості, позитивно впливає на світогляд та духовний світ людини, самостійність творчості та креативність, підвищує рівень пізнавальних процесів. Для забезпечення ефективного впливу естетичного сприйняття необхідним є вивчення його закономірностей та специфічних якостей. Мета дослідження – визначити особливості естетичного сприйняття творів художнього мистецтва в залежності від рівня естетичних здібностей. Методи дослідження. Семантичний диференціал для оцінки естетичних обєктів – візуальних художніх образів; методика оцінки естетичних здібностей (Фоменко & Найчук, 2022). Висновки. Спираючись на аналіз всіх семантичних полей досліджуваних, ми припускаємо, що: ‒ оцінка художніх творів мистецтва особами з низьким рівнем розвитку естетичних здібностей спирається суто на емоційно-інтуїтивному сприйнятті естетичного об’єкту та його оцінки на рівні категорій "приємно"-"неприємно", "подобається"-"не подобається"; ‒ оцінка художніх творів особами з середнім рівнем розвитку естетичних здібностей може бути представлена як процес емоційно- інтуїтивної оцінки об’єкту з подальшим співставленням їх з загальноприйнятими в суспільстві. ‒ оцінка художніх творів мистецтва особистістю з високим рівнем естетичних здібностей представляє складний процес поєднання емоційно-інтуїтивної оцінки об’єкту, співставлення сприйнятих образів з еталонами власного естетичного смаку та співвідношення їх з загальноприйнятими в суспільстві. Отже, ми можемо висунути гіпотезу про те, що центральним елементом, який впливає на розвиток естетичних здібностей особистості є формування в розвиток власного естетичного смаку.
Особливості когнітивних функцій хворих із судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку
(ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України", 2021) Лінський, Ігор Володимирович; Злобін, Олександр Олександрович
Мета дослідження - визначити особливості когнітивного функціонування у осіб із судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку. Обстежено 157 осіб із діагнозом судинна деменція. До групи 1 (Г1) увійшли 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобній частці, до групи 2 (Г2) - 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки, до групи 3 (Г3) - 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки, до групи 4 (Г4) - 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки, до групи 5 (Г5) - 68 осіб із тотальним ураженням. Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-інструментальний, експериментально-психологічний, анамнестичний, клініко-статистичний. У Г1 найбільш ураженим когнітивним доменом є абстракція, окрім того, суттєве когнітивне зниження спостерігається за таким доменами: "відстрочене пригадування", "увага (цифри)" та "мовлення (повторення)". Для Г2 найвираженіше зниження когнітивного функціонування відбулося за такими доменами: "відстрочене пригадування", "швидкість мовлення" та "лічення". Помітним також є зниження за доменами "мовлення (повторення)" та "увага (цифри)". У Г3 найбільш ураженими когнітивними доменами є швидкість мовлення та мовлення (повторення), що очевидно є наслідком розміщення центру Брока, що відповідає за мовлення, у тім’яних частках; окрім того, суттєве когнітивне зниження спостерігається за доменом "відстрочене пригадування". Для Г4 найвираженіше зниження когнітивного функціонування відбулося за доменами: "зорово-конструктивні навички" та "називання предметів", що є прямим наслідком ураження центрів зору. В Г5 загалом відзначалося найсильніше когнітивне зниження, порівняно із особами з груп із локалізованою патологією, яке відповідало помірній деменції. Більшість когнітивних доменів продемонстрували статистично значуще зниження порівняно з рештою груп.
Прийняття образу тіла: впливові чинники та їх роль і значення для особистості
(Perfect Publishing, 2023) Пономарьова, Валерія Валеріївна; Остапенко, Олександра Володимирівна
Профілактика професійного вигорання спеціалістів допоміжних професій
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2022) Остапенко, Олександра Володимирівна
Психопатологічні особливості судинних деменцій при різній локалізації патологічних осередків
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Злобін, Олександр Олександрович
Актуальність. Судинна деменція, що спричинена різними за генезом, об’ємом та локалізацією органічними ушкодженнями тканин головного мозку, проявляє себе широким спектром супутньої нейропсихіатричної симптоматики. Однак незважаючи на очевидний зв’язок між локалізацією судинних уражень та психопатологічними симптомами, що виявляються у пацієнта, вплив фізичних характеристик мозкових пошкоджень, що стали причиною судинної деменції, та відповідною нейропсихіатричної симптоматикою залишаються маловивченими. Мета дослідження – вивчити психопатологічні особливості когнітивних порушень у пацієнтів з судинною деменцією в залежності від локалізації вогнища ураження. Контингенти і методи. Обстежено 157 осіб із діагнозом судинної деменції, що були розділені на п’ять груп: група 1 - 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобній частці; група 2 - 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки; група 3 - 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки; група 4 - 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки і група 5 - 68 осіб із тотальним ураженням. Результати: Встановлено, що ураженням лобних часток притаманні висока частота ейфорії та галюцинаторних феноменів, а також незначні прояви апатії і тривожності; ураженням скроневої частки – найвища частота і виразність апатії; ураженням тім’яних часток – низька частота тривоги у поєднанні з її високою інтенсивністю; ураженням потиличних часток – інтенсивні депресивні переживання (в тих випадках, коли вони мали місце), тотальним ураженням головного мозку – найнижча поширеність та інтенсивність маревних переживань, дратівливості та ажитації Висновки. В ході комплексного дослідження хворих на судинні деменції визначено специфічні для кожної локалізації ураження головного мозку спектри нейропсихіатричної симптоматики, що створює необхідні передумови для раннього застосування диференційованих терапевтично-реабілітаційних заходів і, відповідно, для підвищення якості життя пацієнтів цієї категорії.
Семантичний диференціал для оцінки художніх творів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Фоменко, Карина Ігорівна; Найчук, В. В.; Пономарьова, Валерія Валеріївна
Semantic differential for the evaluation of art objects consists of: Evaluation: pleasant - unpleasant, light - dark, beautiful - ugly, formal meaningful, aggressive - good. Activity: calm - active, excited - relaxed, fast slow. Orderliness: orderly - chaotic, stable - changeable, immobile - mobile, rigid - plastic. Difficulty: Difficult - Easy, Mysterious - Normal, Unlimited Limited, Mysterious - Normal. Potency: big - small, strong - weak, heavy - light, Comfort: safe - dangerous, soft – hard, gentle - rough, closed - open.
Соціально-психологічні чинники прийняття образу тіла особистістю
(SPC "Sci-conf.com.ua", 2023) Пономарьова, Валерія Валеріївна; Остапенко, Олександра Володимирівна
Сталі комплекси нейропсихіатричної симптоматики, притаманні хворим з судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку
(ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України", 2020) Злобін, Олександр Олександрович
Мета дослідження - визначити сталі комплекси нейропсихіатричної симптоматики, притаманні хворим з судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку. Було обстежено 157 осіб із діагнозом судинна деменція. До групи 1 увійшли 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобовій частці, до групи 2 - 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки, до групи 3 - 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки, до групи 4 - 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки, до групи 5 - 68 осіб із тотальним ураженням головного мозку. Всі контингенти - постінсультні хворі віком понад 50 років, середній вік - 68,12 роки. Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-інструментальний, експериментально-психологічний, анамнестичний, клініко-статистичний. Визначено сталі комплекси (кластери) нейропсихіатричної симптоматики, притаманні хворим з судинною деменцією при різній локалізації вогнищ ураження головного мозку. Виявлені такі стійкі асоціації "локалізація - кластер": лобова частка - субпсихотичний кластер (марення - галюцинації - ейфорія - ажитація - депресія); скронева частка - астеноанксіозний кластер (тривога - дратівливість - ажитація - порушення сну - апатія); тім’яна частка - збудливо-депресивний кластер (депресія - ажитація - дратівливість - порушення сну); потилична частка - афектоцентричний кластер (тривога - депресія - ажитація - дратівливість); тотальне ураження - астенопатоідеаторний кластер (апатія - дратівливість - ажитація - тривога - марення). Виявлені асоціації дають змогу впевнено визначати характер очікуваної нейропсихіатричної симптоматики негайно після отримання даних нейро-візуалізації стосовно локалізації вогнища ураження, що створює оптимальні умови для своєчасного формування програми відповідних терапевтичних втручань.
Теоретичні основи розуміння поняття "образ тіла" у психологічній науці
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2023) Остапенко, Олександра Володимирівна; Ляшенко, Олексій
Мета. У статті здійснюється теоретичний аналіз основ розуміння поняття «образ тіла» у психологічній науці. Складний психологічний конструкт, який називається образом тіла охоплює такі аспекти, як сприйняття, почуття, думки та переживання, що стосуються власного тіла. За допомогою методів теоретичного аналізу (аналіз, порівняння та узагальнення) проведено огляд теорій різних науковців, що внесли свій вклад у розуміння цього поняття в психологічній науці. Значна увага зосереджується на аналізі досліджуваного феномена у таких підходах як когнітивний, психоаналітичний та гуманістичний. Визначено, що когнітивний підхід вивчає особливості того, як люди обробляють інформацію про своє тіло, психоаналітичний підхід досліджує рівень психіки, на якому розвиваються усвідомлене уявлення про власне тіло, а гуманістичний підхід пропонує самоактуалізацію та трансцендентність відповідно своєї тілесності. Розглядається взаємозв’зок образу тіла з самоідентичністю, самооцінкою та соціальною адаптацією особистості, розкриваються наслідки його викривлення або спотворення. Доведено, що існує ризик розвитку різних психічних та фізичних проблем, таких як депресія, тривожність та розлади харчової поведінки, в процесі яких у людини формується негативний образ тіла. У статті підкреслюється важливість урахування складної взаємодії психологічних, соціальних та культурних факторів при формуванні нашого сприйняття та відношення до свого тіла. Автори додають свій внесок у розвиток досліджень з цієї теми, яка має велике значення для практичної психології та допомоги людям, які стикаються з проблемами сприйняття та прийняття свого фізичного Я. Проведене теоретичне дослідження є корисним для науковців, студентів, практикуючих психологів та психотерапевтів. Воно дозволяє отримати загальне уявлення про особливості дослідження поняття «образ тіла» у психологічній науці, ознайомитись з науковими доробками вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених вивченню заявленої проблематики та визначити, які виклики стоять перед психологами. Отже, інформація надана у статті допоможе краще зрозуміти розвиток психологічної науки в контексті проблеми тілесності.