Вісник № 01. Нові рішення в сучасних технологіях
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45697
Переглянути
Документ Анализ деформационного упрочнения ADI при температурах изотермической закалки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гогаев, Казбек Александрович; Подрезов, Юрий Николаевич; Волощенко, Сергей Михайлович; Аскеров, Мукафат Гейбат оглы; Минаков, Николай Вениаминович; Луговской, Юрий ФедоровичИсследовано влияние температуры изотермического закаливания на механические свойства ADI материалов. Термообработка опытных образцов составляла с нагрева выше температуры превращения ферритной составляющей в аустените и изотермического закаливания при температурах от 280 до 380 оС. В указанных диапазонах температур изучались пластические характеристики и параметры прочности образцов в зависимости от режимов термообработки. Особое внимание обращено на параметры деформационного упрочнения. Установлено, что при температурах изотермического закаливания в диапазоне 330-360 оС при пластической деформации появляется TRIP эффект, появление которого сопровождается высокой скоростью упрочнения, за счет преобразования остаточного аустенита в мартенсит. Пластические характеристики меняются с увеличением температуры закалки. При 280 оС прочность и твердость металла максимальная, а пластические свойства минимальны. Механические свойства исследованного бейнитного чугуна, закаленного при различных температурах удовлетворяют требованиям ASTM 897-90 кроме образцов закаленных при 400 °С. Твердость, предел текучести, предел прочности уменьшаются с повышением температуры закалки, пластичность и ударная вязкость увеличивается. При сжатии наблюдается два участка упрочнения: в области малых деформаций скорость изменения напряжения тем выше, чем ниже температура закалки, в области больших деформаций, наоборот, скорость упрочнения значительно выше в материалах, закаленных при более высоких температурах. Эффект объясняется изменением механизма упрочнения от дислокационного - при малых деформациях к TRIP эффекту при больших.Документ Аналіз конструктивних особливостей та ефективності застосування сучасних FDM принтерів для просторового друку полімерними термопластичним матеріалами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Олексишен, Віталій ОлександровичУ роботі наведено основні параметри сучасного стану світового ринку обладнання адитивного виробництва. Для дослідження обрано найпоширеніший тип адитивної технології, а саме FDM (Fused Deposition Modeling) – формування методом наплавлення або 3Д друк термопластичним полімерним матеріалом. Дана технологія є найпоширенішою та використовується у промисловості, інженерному проектуванні, швидкому прототипуванні, освітньому процесі, наукових дослідженнях, медицині, дизайні тощо. Наведено основні роботи, що розглядають основні характеристики устаткування, систематизують їх за конструктивними особливостями та галузями застосування. Враховуючи недостатнє охоплення типів та конструкцій обладнання у цих роботах, проведено розширений огляд приладів на основі FDM технології. Класифікація обладнання базується на принципі переміщення виконавчих органів, а саме друкувальної головки та робочої платформи 3Д принтера. Виходячи з цього встановлено, що існує чотири основних схеми побудови FDM 3Д принтерів такі, як картезіанська, дельта, полярна та схеми на основі роботизованого маніпулятора. Представлено найбільш популярні моделі 3Д принтерів кожної із схем, розглянуто їхні основні переваги та недоліки, сфери та галузі застосування, приклади виробів, що виготовляються. Огляд показав, що найбільш розповюдженою схемою як у світі так і в Україні є картезіанська, що в свою чергу поділяється на ряд підвидів. Серед них особливо популярними являються Prusa, CoreXY та H-Bot схеми. Вони є найбільш універсальними, використовують практично всі типи витратного термопластичного матеріалу, включають практично весь необхідний для виробництва ряд типорозмірів робочої зони та є найбільш гнучкими до модернізації. Також показані FDM 3Д принтери на основі роботизованого маніпулятора. Розвиток даного типу устаткування є прикладом впровадження адитивних технологій у серійне автоматизоване виробництво. Аналіз основних сфер застосування та основних переваг та недоліків кожного з типів 3Д принтерів, дало змогу надати рекомендації щодо вибору обладнання для просторового друку залежно від виду діяльності.Документ Вплив комплексу β-циклодекстрину з йодом на функціонально-технологічні характеристики м’ясних фаршів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пасічний, Василь Миколайович; Українець, А. I.; Чебаненко, Христина Володимирівна; Камлай, Іванна СергіївнаУ статті наведено порівняльне дослідження функціонально-технологічних показників фаршів на основі м’яса стегна курчат-бройлерів, свинини напівжирної та яловичини першого сорту. Згідно плану дослідження було удосконалено рецептури зразків, що відрізнялися видом м’ясної сировини, яка використовувалася та наявністю комплексу β-циклодекстрину з йодом. Обробку продуктів проводили однаковим методом. Серед досліджуваних показників обрано pH, вміст вологи, вологозв’язувальну та вміст жиру. Показники вимірювали після приготування та зберігання протягом 30 діб. Усі дослідні зразки мали характерний рівень рН відповідно до виду м’ясної сировини. Значення вмісту вологи було характерним для використовуваної сировини та досягало максимального значення для зразка 8 після приготування – 60,6 %, а мінімуму – для зразка 2 - 47,9%. Вологозв’язувальна здатність усіх зразків знаходиться у залежності з консистенцією продукту. Вона має найнижчі значення серед дослідних зразків, які включають в свою рецептуру філе курчат бройлерів, яке є більш чутливим до термічної обробки, ніж сировина, що використовувалась у інших зразках. Результати визначення вміст жиру у зразках абсолютно відповідають середнім значеннями для даного виду сировини. Найвищі значення отримано у зразках, які містили свинину, найнижчі, які містили червоне м'ясо курчат-бройлерів. За результатами проведених досліджень можна зробити висновки про те, що комплекс йоду з β-циклодекстрином характеризується можливістю утворення 3,5-дийодтирозину при дії комплексу на молекули тирозину, відсутністю негативного впливу на якість готової продукції, Удосконалено рецептуру м’ясних тефтелей у томатному соусі із вмістом отриманого комплексу β-циклодекстрину з йодом в кількості 4 мкг/г продукту, що забезпечує добову потребу в цьому мікроелементі при споживанні 150 г виробів. Отриманий комплекс не впливає на органолептичні властивості, функціонально-технологічні показники характеристики та термін зберігання готових виробів. Отримані результати засвідчують, що заміна яловичини в рецептурі на м'ясо курчат-бройлерів дозволяє виробляти тефтелі з високими якісними показниками.Документ Вплив комплексу β-циклодекстрину з йодом на функціонально-технологічні характеристики м’ясних фаршів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пасічний, Василь Миколайович; Українець, Анатолій Іванович; Чебаненко, Христина Володимирівна; Камлай, Іванна СергіївнаУ статті наведено порівняльне дослідження функціонально-технологічних показників фаршів на основі м’яса стегна курчат-бройлерів, свинини напівжирної та яловичини першого сорту. Згідно плану дослідження було удосконалено рецептури зразків, що відрізнялися видом м’ясної сировини, яка використовувалася та наявністю комплексу β-циклодекстрину з йодом. Обробку продуктів проводили однаковим методом. Серед досліджуваних показників обрано pH, вміст вологи, вологозв’язувальну та вміст жиру. Показники вимірювали після приготування та зберігання протягом 30 діб. Усі дослідні зразки мали характерний рівень рН відповідно до виду м’ясної сировини. Значення вмісту вологи було характерним для використовуваної сировини та досягало максимального значення для зразка 8 після приготування – 60,6 %, а мінімуму – для зразка 2 - 47,9%. Вологозв’язувальна здатність усіх зразків знаходиться у залежності з консистенцією продукту. Вона має найнижчі значення серед дослідних зразків, які включають в свою рецептуру філе курчат бройлерів, яке є більш чутливим до термічної обробки, ніж сировина, що використовувалась у інших зразках. Результати визначення вміст жиру у зразках абсолютно відповідають середнім значеннями для даного виду сировини. Найвищі значення отримано у зразках, які містили свинину, найнижчі, які містили червоне м'ясо курчат-бройлерів. За результатами проведених досліджень можна зробити висновки про те, що комплекс йоду з β-циклодекстрином характеризується можливістю утворення 3,5-дийодтирозину при дії комплексу на молекули тирозину, відсутністю негативного впливу на якість готової продукції, Удосконалено рецептуру м’ясних тефтелей у томатному соусі із вмістом отриманого комплексу β-циклодекстрину з йодом в кількості 4 мкг/г продукту, що забезпечує добову потребу в цьому мікроелементі при споживанні 150 г виробів. Отриманий комплекс не впливає на органолептичні властивості, функціонально-технологічні показники характеристики та термін зберігання готових виробів. Отримані результати засвідчують, що заміна яловичини в рецептурі на м'ясо курчат-бройлерів дозволяє виробляти тефтелі з високими якісними показниками.Документ Вплив термореактивних добавок на властивості гранульованих теплоізоляційних матеріалів на основі рідкого скла(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Римар, Тетяна Ернестівна; Суворін, Олександр ВікторовичРозширення номенклатури, підвищення якості і конкурентної здатності вітчизняних теплоізоляційнихматеріалів і виробів є пріоритетними напрямками модернізації, інноваційного розвитку будівельного комплексу. В якостіперспективного можна назвати інноваційний проект із створення і використання зернистих утеплювачів на основімінеральної сировини, зокрема рідкого скла. Рiдкоскляні композиції, призначені для отримання теплоізоляційних матеріалів,містять у своєму складі різні цільові добавки, які за дією, що чиниться на рідке скло і одержуваний матеріал можнарозділити на кілька груп: інертні по відношенню до рідкого скла, що виконують роль каркасоутворюючого наповнювача вготовому виробі, гелеутворюючi - викликають реакцію гелеутворення рідкого скла, руйнуючи, таким чином, його полімернуструктуру, термореактивні добавки, які не взаємодіють з рідким склом, і при нагріванні розкладаються, виділяючигазоподібні продукти. Термореактивні добавки сприяють утворенню пористої структури гранул тому їх доцільно вводитив початкову рiдкоскляну композицію для зниження щільності спученого гранульованого матеріалу. У роботі буливикористані термореактивні добавки різної природи та механізму дії з низькими температурами розкладання: натріюгідрокарбонат, азодикарбонамід та інтеркалірований графіт. На підставі проведених досліджень можна зробитивисновок, що найбільш оптимальним комплексом експлуатаційних властивостей володіють гранули з інтеркалірованимграфітом. Застосування такої добавки дозволяє отримувати матеріали з більш високими показниками ступеня перебудовиструктури. Зразки з вмістом інтеркалірованого графіту мають найменшу уявну та дійсну щільність. Цей компонентнадає спучуваним гранулам найбільш високу стійкість до дії вологи, оскільки пориста структура характеризуєтьсяпереважно замкнутістю пір і їх дрібним розміром. Впорядкована дрібнопориста структура таких матеріалів обумовленатим, що в результаті спучення інтеркалірованого графіту виділяється не газ, а збільшується відстань між шарамивуглецевої матриці, і це сприяє максимальному видаленню летких продуктів деструкції з поверхні і з глибших шарів грануличерез пори, що відкрилися. Крім того, гранули з інтеркалірованим графітом менш крихкі ніж при використанні іншихгазоутворювачів.Документ Декомпозиція простору параметрів управління складними системами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Становська, Іраїда Іванівна; Становський, Олександр Леонідович; Науменко, Євгенія ОлександрівнаВ управлінні складними системами часто зустрічаються випадки, коли в усіх відношеннях якісно спланований і забезпечений усіма необхідними ресурсами життєвий цикл системи через виникаючи кризи був тимчасово зупинений або навіть припинений взагалі. До таких систем можуть бути віднесені будь-які технічні пристрої та процеси, складні медичні втручання із багатьма внутрішніми параметрами та зовнішніми зв’язками. Складними системами за тими ж ознаками є організаційні проекти та процеси проектного управління, які супроводжуються неминучими кризами. Це пов’язано із використанням застарілих підходів в осмисленні процесів антикризового управління проектами, які при цьому протікають, відсутності ефективних методів оцінювання джерел небезпек, які загрожують проектній діяльності та поточному стану її параметрів, – фактично, результату управління. Не маючи достовірних даних про такі результати, менеджер проекту не в змозі точно розрахувати управляючий вплив на об’єкт, а отже організувати таке управління в проактивному режимі. З аналізу управління складними системами випливає, що і турбулентне середовище не дозволяє повністю підтримувати заплановані на початку проекту структуру та параметри управлінських дій. Однак не тільки середовище негативно впливає на дрейф параметрів управління. Цьому ефективно сприяють і внутрішні проблеми, які постійно уводять ці параметри від планових значень. Це породжує кризові ситуації, які загрожують проекту і постійно спонукають до початку додаткової фази проектного управління: антикризових заходів з попередження та протидії таким загрозам. Встановлені основні завдання подальших досліджень в цьому напрямку і, в першу чергу, врахування особливостей механізму, за яким розвивається проект після початку його реалізації. У зв'язку з цим все більшого поширення набуває так зване антикризове управління, яке має значно більші можливості по ідентифікації і протидії кризам. Загальний простір параметрів такого управління складною системою було умовно розділено на дві частини: планову та антикризову. Розроблено метод підготовки параметрів складної системи та кризи до прийняття антикризових рішень. Метод складається в декомпозиції параметрів системи і організації моніторингу за перебуванням значень цих параметрів в межах допуску із подальшим переміщенням до кризового репозитарію параметрів, які за ці межі вийшли.Документ Дослідження впливу пружніх характеристик армованого композиційного матеріалу на міцність гвинтового з’єднання з круглою різьбою(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Довгополов, Андрій Юрійович; Некрасов, Сергій Сергійович; Жигилій, Дмитро ОлексійовичЗ метою дослідження впливу пружніх характеристик армованого композиційного матеріалу на міцність роз’ємного гвинтового з’єднання з круглою різьбою, був проведений комплекс експериментів із його визначення. Оскільки, запропонована авторами в попередніх наукових працях скінченно-елементна імітаційна модель роз’ємного гвинтового з’єднання з круглою різьбою, була підтверджена експериментальним дослідженням, було вирішено використати її, для дослідження впливу пружніх характеристик армованого композиту на міцність представленого гвинтового з’єднання з круглою різьбою. Дослідження проводилося із використанням імітаційної моделі гвинтового з’єднання в системі скінчено елементного аналізу LS-DYNA. В нашому випадку армований матеріал вважався – односпрямованим ортотропним матеріалом, для якого згідно з розрахунковими залежностями С. М. Верещаки, найбільший вплив на пружні характеристики має параметр ψ1 – відносна площа арматури в площині перерізу в поздовжньому напрямку. Саме її було вирішено змінювати в дозволених межах, щоб отримати дані про вплив пружніх характеристик на міцність гвинтового з’єднання в армованому композиті. Основні параметри гвинтового з’єднання для проведення дослідження вибирали за конкретною схемою, яка підходить для повного факторного експерименту за класичною схемою його виконання. У нашому випадку побудова матриці повного факторного експерименту була реалізована на двох рівнях за трьома факторами. Таким чином була реалізована матриця типу 23. У зазначеному дослідженні глибина профілю різьби t змінювалася в межах 0,5 ≤ t ≤ 1,0, крок різьби p – у межах 1,0 ≤ p ≤ 4,0, а параметр ψ1 – в межах 0,1 ≤ ψ1 ≤ 0,7. В результаті проведеного в роботі дослідження отримали, що максимальні показники міцності будуть для гвинтового з’єднання з такими основними геометричними параметрами: значення кроку - р = 4 мм, а значення глибини профілю різьби - t = 0,8 мм, значення відносного об’ємного вмісту арматури шару в поздовжньому напрямку - ψ1=0,7. Значення максимальної сили яку витримає з’єднання із основними параметрами зазначеними вище, складатиме Rmax= 22,5 кН.Документ Дослідження процесу осадження кобальт (ІІ) гідроксиду(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Фролова, Лілія АнатоліївнаГідроксиди перехідних металів широко використовуються у якості пігментів, адсорбентів, каталізаторів. Особливе місце займають кобальт(II) і кобальт(III) гідроксиди. Дуже часто їх використовують як сировину для отримання сполук складної структури. Оксиди, гідроксиди, оксігідроксиди кобальту є перспективною сировиною для отримання магнітоносіїв, хемосорбентов, каталізаторів, джерел струму, спеціальної кераміки, ІЧ-детекторів, магніторезісторів, лазерних матеріалів. Важливою задачею є встановлення механізму осадження кобальт(II) гідроксиду на основі використання комплексу методів аналізу: потенціометричного титрування, залишкових концентрацій, вимірювання електропровідності, уявного об'єму осаду, циклічної вольтамперометрії, чисельного диференціювання. Криві потенціометричного титрування для системи Со2+-NaOH-H2O показують, що при співвідношенні [OH-/Со2 +] = 1,8 спостерігається невелике плато, яке відповідає утворенню основної солі, при стехіометричному співвідношенні [OH- /Со2 +] = 2 відбувається повне осадження у вигляді гідроксиду кобальту Со(OH)2. Крива залежності уявного об'єму в системі СоSO4-NаОH-Н2О складається з двох частин, які відповідають кривій потенціометричного титрування. Криві залежності електропровідності мають чіткий перегин в точці, що відповідає утворенню основної солі та гідроксиду. ЦВА для кобальтвмісних розчинів мають характерні піки на катодній хвилі, відповідні відновленню кобальт (III) в кобальт (II) і кобальт (II) в кобальт (0), анодна хвиля має додатковий пік в інтервалі потенціалів +0,19 - +0,20 В. Поступове вивільнення катіонів від циклу 1 до циклу 5 свідчить про утворення стійких полігідроксокомплексів кобальту, які поступово руйнуються. Таким чином, встановлено, що реакція взаємодії між СоSO4 і NaOH протікає в кілька стадій з утворенням спочатку основної солі і потім полігідроксокомплексів. У розчинах з концентрацією ССоSO4 = 0,4-0,5 моль / л утворюється основна сіль складу Со(OH)1,8(SO4)0,1, в більш розведених розчинах утворюється основна сіль складу Со (OH)1,9(SO4)0,05.Документ Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаЕлектроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Исследование сложности и организации физиологической системы регуляции углеводного обмена(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сокол, Евгений Иванович; Лапта, Станислав Сергеевич; Лапта, Сергей Иванович; Соловьёва, Ольга ИгоревнаСтатья посвящена актуальному методологическому вопросу, представляющему и непосредственный практический интерес, выяснения сложности и организации физиологической системы регуляции углеводного обмена для выбора адекватного ее математического описания: в стохастическом или в детерминированном виде. Известно, что часто наблюдаемые нарушения в этой системе приводят к тяжелому эндокринологическому заболеванию – сахарному диабету. Наиболее распространенная его форма – сахарный диабет 2-го типа обладает длительным латентным периодом, когда в отсутствии лечения уже развиваются его поздние опасные сосудистые и неврологические осложнения. Радикально повысить уровень ранней диагностики латентного сахарного диабета на основе доступных для клинического измерения данных пациента на периферии оказалось возможным провести лишь с помощью соответствующей математической модели. В течение длительного времени фундаментальный вопрос о сложности и организации системы регуляции углеводного обмена решался интуитивно в детерминированном виде. Лишь в последнее время это решение было подвергнуто сомнению, и была предпринята попытка моделирования системы регуляции углеводного обмена в стохастическом виде, однако, без должного обоснования и без получения каких-либо конкретных результатов. При этом основания для разработки математической модели системы регуляции углеводного обмена в классе стохастических моделей очевидны. Любая сложная система в общем случае имеет вероятностный характер, используемые при ее параметрической идентификации экспериментальные данные также всегда содержат ошибки измерений, т. е., являются случайными величинами. В данной статье, используя общую методику анализа сложных систем Бира-Глушкова и известную точность измерения гликемии и инсулинемии, впервые проведено исследование сложности и организации физиологической системы регуляции углеводного обмена. Было показало, что эта система является очень сложной и детерминированной, что позволило в дальнейшем при моделировании динамики гликемии и инсулинемии в организме человека ограничиться аппаратом детерминированных дифференциальных уравнений.Документ Логіка побудови інтерфейсів у програмному забезпеченні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Литвиненко, Леонід Олександрович; Скляренко, Олена Вікторівна; Колодінська, Яніна ОлексіївнаЧерез постійне зростання інформації у світі з’являються нові виклики не лише в задачах обробки і зберігання великих масивів даних, а й у подачі результатів обробки та аналізу кінцевому користувачу програмних додатків. Основною задачею статті є оглядовий аналіз певних підходів до подачі інформації у вигляді, в якому її сприйняття відбувається швидше шляхом застосування принципів оптимальної візуальної подачі інформації і оптимальної взаємодії з користувачем. У статті розглядаються поняття візуального представлення і візуальної взаємодії та відмінності між ними. Аналізуються основні складові для побудови візуального представлення програмних додатків, в тому числі шрифти та такі їхні характеристики як розбірливість та читабельність. Також розглянуті різні властивості кольорів, наведено класифікацію за усередненим сприйняттям різного забарвлення в навколишньому середовищі та вплив білого простору на читабельність. З точки зору побудови оптимальної візуальної взаємодії можна завжди використати інструментарій A/B тестів, проте, на думку авторів, значно ефективніше проводити тести відносно незначних змін, застосовуючи певні принципи побудови візуальної взаємодії. Серед таких принципів в статті проаналізовані наступні закони: закон Якоба, який вказує на необхідність використання вже сталих і звичних компонентів чи сценаріїв візуальної взаємодії без їх суттєвої зміни, застосовуючи досвід користувача в інших програмних продуктах; закон Хіка, який регулює кількість одночасних опцій, доступних для користувача на одному екрані; закон Гештальта про спільні межі, який регулює способи групування елементів шляхом відмежування області від оточуючих елементів певною межею; закон Гештальта про близькість об’єктів, які знаходяться поруч і сприймаються мозком людини як групи; закон Фітса про важливість легкодоступності основних елементів та необхідності їх розміщення в безпосередній близькості до користувача. Наведено практичні приклади використання вказаних законів.Документ Огляд ринку косметичної продукції Anti-Age та роль гіалуронової кислоти в процесах редермалізаціi шкіри(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Путятін, Богдан Володимирович; Куниця, Катерина Вікторівна; Левчук, Ірина Володимирівна; Гладух, Євген ВолодимировичВ даний час актуальним є виробництво парфюмерно-косметичних засобів функціонального напряму, а саме косметичних засобів спрямованих на усунення проблем пов'язаних з шкірними покривами. У роботі розглянуто питання актуальності ринку парфюмерно-косметичних продуктів серії Anti-Age. На сьогоднішній день розробка косметичних продуктів для догляду за шкірою зводиться до створення нових рецептур з використанням високоефективних біологічно активних речовин природного походження. Швидке зростання сегмента засобів по догляду за шкірою на сучасному косметичному ринку все сильніше зумовлює необхідність пошуку нової сировини, на базі якої можлива розробка рецептур косметичних продуктів, що володіють необхідними функціональними властивостями. Як діючу речовину в складі косметичного засобу в роботі пропонується розглянути гіалуронову кислоту. Вивчення властивостей і механізмів дії гіалуронової кислоти в організмі людини дає можливість застосування її в якості ефективного засобу в такому процесі як редермалізація. Окремо відзначено застосування гіалуронової кислоти, як компонента, що ефективно впливає на відновлювальні механізми шкіри, позаклітинний матрикс і вплив на клітинний і позаклітинний гомеостаз. Відзначено, що комбінація гіалуронової кислоти в поєднанні з природними метаболітами підвищують ефективність і споживчий попит до таких косметичних продуктів. Як приклад розглянуто комбінацію гіалуронової кислоти і натрію сукцинату. Застосування гиалуроната і його солей в косметології засновано на здатності гіалуронатмістких продуктів надавати місцеву протизапальну, ранозагоювальну та імуномодулюючу дію, здатності затримувати в міжклітинному просторі воду і є основою механізму корекції вікових деформацій шкіри. Нанесення гіалуронової кислоти на епітелій підвищує еластичність і пружність тканин. Застосування високомолекулярного гиалуроната при виготовленні різних комбінованих кремів, гелів і спреїв для зовнішнього застосування є ключовим напрямком у редермалізації – відновленні реологічних властивостей шкіри.Документ Проблема викидів карбон (IV) оксиду та можливі шляхи її вирішення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Михайлова, Євгенія Олександрівна; Панасенко, Володимир Олексійович; Маркова, Наталя БорисівнаРозглянуто екологічну проблему антропогенних викидів карбон (IV) оксиду, який відноситься до парникових газів прямої дії та безпосереднє впливає на зміну клімату планети. Головними причинами підвищення концентрації антропогенного СО2 в атмосфері є енергетичні установки, що працюють на викопному паливі, промислові виробництва та вирубка лісів. Одним із секторів економіки, що викидає в атмосферу парникові гази, є хімічна галузь, зокрема виробництво кальцинованої соди. За статистичними даними на 1 тону продукту утворюється приблизно 200-300 кг карбон (IV) оксиду. З урахуванням об’ємів виробництва кальцинованої соди та законодавства содові заводи зобов’язані платити екологічний податок за викиди СО2. Таким чином, економічні механізми регулювання викидів антропогенних парникових газів стимулюють дослідження цієї проблеми та розроблення ефективних методів її вирішення, зокрема і у виробництві кальцинованої соди. Метою роботи є комплексний аналіз проблеми викидів карбон (IV) оксиду у виробництві кальцинованої соди та визначення перспективних методів її вирішення. Виробництво кальцинованої соди, яке здійснюють за методом Сольве, викидає в атмосферне повітря до 178 млн. т забруднюючих речовин на рік. Основними джерелами викидів є стадія випалу карбонатної сировини, стадія приготування амонізованого розсолу та теплоагрегати ТЕЦ. Загальна концентрація карбон (IV) оксиду в газових викидах становить від 2 до 35 об. %. Для знешкодження СО2 в промисловості використовують абсорбційні, адсорбційні та каталітичні способи. Наведено загальну характеристику кожного методу та зазначено їх головні переваги та недоліки. Таким чином, вибір оптимального способу очищення у виробництві кальцинованої соди буде здійснюватися залежно від необхідного ступеня очищення, обсягу та складу газу, що викидається, властивостей абсорбентів, адсорбентів та каталізаторів, можливих шляхів утилізації вилученого СО2, місця розташування содового підприємства. Однак, визначальним фактором залишається техніко-економічні показники для використання того чи іншого способу.Документ Розробка математичної моделі виробничого процесу виготовлення плоскої секції понтона композитного доку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Яглицький, Юрій Костянтинович; Кириченко, Костянтин ВолодимировичПроведено огляд відомих технічних рішень у докобудуванні, що спрямовані на забезпечення необхідних виробничих параметрів при виготовленні залізобетонного понтона композитного доку. Встановлено, що у наявних рішеннях не встановлено зв’язок з параметрами виробничого процесу та відсутній вплив зміни цих параметрів на значення фондоконцентрації. Розроблено модель виробничого процесу виготовлення плоскої секції понтона доку, що дає змогу відпрацьовувати на ній керуючі дії, що знижують ймовірність проявів ризиків при виготовленні корпусу доку. За допомогою розробленої моделі можна оцінювати зниження як неефективних витрат ресурсів за рахунок управління ризиками виробничого процесу, так і скорочення нормативних витрат ресурсів внаслідок реалізації заходів щодо вдосконалення організації виробництва. Для розробки математичної моделі виробничого процесу виготовлення плоскої секції понтона доку формалізовано вимоги, що обумовлюють виконання виробничої програми підприємства при забезпеченні умов мінімізації витрат ресурсів у вигляді системи рівнянь. У результаті проведеного дослідження докобудівного виробництва виділено шість основних типів ресурсів, витрати яких впливають на формування фондоконцентрації вироблених плоских секцій понтона доку – метал, бетон, вода, електроенергія, персонал і час. Проведено комплексну оцінку фондоконцентрації виробничого процесу за рахунок сукупного функціоналу втрат при умові, що його мінімальне значення відповідає мінімальній фондоконцентрації виробничого процесу. Розроблено структуру запропонованої моделі з використанням методології Integration Definition for Function Modeling, а перевірка моделі на ідентичність проводилася шляхом зіставлення результатів моделювання при значенні результуючих параметрів, що відповідають реальним значенням чинного докобудівного виробництва. З використанням розробленої моделі проведено дослідження впливу різних організаційно-технічних заходів на фондоконцентрацію виробничого процесу та зроблена оцінка керуючих впливів на витрати ресурсів у виробничому процесі.Документ Роль людського чинника в управлінні виробничою безпекою(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мигаль, Галина Валеріївна; Протасенко, Ольга ФедорівнаУ статті основну увагу приділено дослідженню питання впливу людського чинника на рівень безпеки людини вумовах сучасного виробництва. Актуальність дослідження обумовлена фактом швидкої зміни принципів організації іроботи виробництва, наслідком чого є зміна вимог до персоналу. У цьому процесі на перший план виходять вимоги доіндивідуальних характеристик людини. Сьогодні надійність і безпечність виробничої системи напряму пов’язані злюдським чинником. У зв’язку із цим дослідження питання визначення ролі людського чинника у системі управліннявиробничою безпекою є основною метою роботи. Для досягнення поставленої цілі у роботі проаналізовані сучаснітехнології з управління людським чинником на виробництві, на підставі чого встановлено, що найбільш ефективним єпоєднання традиційних підходів до забезпечення безпеки працівника (ергономічні методи) з сучасними досягненнями(інформаційні і когнітивні технології). Розглянуто поняття «ризикована поведінка» та визначені системні причини їївиникнення. Показано, що підвищення виробничої безпеки базується на програмуванні моделі безпечної поведінки людини увиробничому середовищі, що відображено за допомогою модифікованої піраміди Хайнриха, згідно якої основою длястворення безпечних умов діяльності є опанування працівниками поняття «людський чинник» і його важливості длязабезпечення індивідуальної та виробничої безпеки. Показано, що врахування людського чинника у питаннях безпекидозволяє підвищувати ефективність прогнозування виникнення небезпечних подій і обирати найбільш ефективні заходищодо забезпечення безпеки на виробництві. У якості одного із практичних заходів щодо управління виробничою безпекою уроботі запропоновано впроваджувати у систему навчання при підвищенні кваліфікації працівників виробництв курсу«Людський чинник на виробництві». Наявний позитивний досвід викладання цієї навчальної дисципліни підтверджуєдоцільність застосування такого заходу. У подальшому розвиток цього напрямку дозволить розробити індивідуальнийпідхід до формування навичок і вмінь людини, що приймає рішення у виробничому середовищі.Документ Сверхкритическая металлургия(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Скоромная, Стелла ФедоровнаОписана хронология открытия и исследования сверхкритического (СК) состояния веществ. Отмечается известная возможность использования СК состояния различных сред в присутствии β-дикетонов для экстракционного выделения, концентрирования и выделения биологических материалов и химических соединений металлов. Для различных материалов такие процессы выделения принято называть сверхкритической флюидной экстракцией (СФЭ). Диоксид углерода является хорошим кандидатом на роль сверхкритического флюида, т.к. обладает достаточно низкими параметрами сверхкритичности, а его следовые количества в экстрагируемом материале невелики. К тому же он практически весь переходит в газообразную фазу при сбросе давления. Обсуждаются процессы СФЭ в диоксиде углерода применительно к редкоземельным элементам (РЗЭ). Отмечена высокая, на уровне 92-98 %, эффективность СФЭ РЗЭ в среде диоксида углерода. Приведены примеры и обсуждается возможность использования СФЭ диоксидом углерода урана из природных минералов и низкообогащенных материалов, накопленных в хвостохранилищах. Показана возможность получения эффективности СФЭ диоксидом углерода урана более 90 % в присутствии микроколичеств воды. Описаны условия проведении СФЭ в среде диоксида углерода, при которых возможно раздельное получение изотопов урана. Показано, что для такого разделения необходимо создание градиентного поля температур вдоль вертикальной оси экстракционной камеры. Экспериментально определено, что коэффициент разделения U235 при СФЭ урана диоксидом углерода составляет величину порядка 1,2. Обсуждается возможность использования СФЭ молибдена в среде диоксида углерода для последующего производства медицинского изотопа 99mTc. На основе описанных экспериментальных данных по СФЭ диоксидом углерода комплексов металлов введено понятие сверхкритическая металлургия металлов и их изотопов.Документ Современный путь подготовки инженерно-технических работников, как основа для повышения конкурентоспособности машиностроительных предприятий Украины(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Дегтярев, Иван Михайлович; Нешта, Анна Александровна; Самардак, Николай ФилипповичАнализируется проблема подготовки специалистов заведениями высшего образования в области проектирования и изготовления насосного оборудования для предприятий Украины. В работе детально рассмотрена организационная структура, присущая предприятиям машиностроения Украины и стран СНГ, и выполнено ее сравнение со структурой предприятий развитых стран с рыночной экономикой. Выявлены причины низкой конкурентоспособности машиностроительных предприятий Украины и предложены пути их решения. Приведены примеры организации структуры предприятий Украины специализирующихся на изготовлении насосного оборудования, а также показано влияние их структуры на конкурентоспособность. На основе анализа структурных схем взаимодействия отделов и бюро предприятий насосостроения Украины и развитых стран, а также потребностей рынка труда определен круг обязанностей современного инженерно-технического работника для конкурентоспособного предприятия. Показана роль современных инженерно-технических работников в конкурентоспособности продукции. Предложен новый термин – «инженер-разработчик», который наиболее точно характеризует современного инженерно-технического работника и отвечает потребностям рынка труда. Сформированы требования к инженерно-техническим работникам предприятий Украины в области насосостроения. Предложено объединение функций конструкторских, технологических подразделений и отдела маркетинга в подразделение инженера-разработчика для сокращения времени выпуска продукции, что позитивно отразится на конкурентоспособности предприятия. В работе приведена методика подготовки данных кадров с точки зрения потребностей производства на базе заведений высшего образования в рамках углубленного межкафедрального сотрудничества на основе кафедр технического направления при содействии кафедр управления и экономики. В методике приведены этапы подготовки будущих специалистов, включающие отбор и формирование групп, руководство, и процесс трудоустройства, а также перечень базовых, и дополнительных дисциплин для студентов образовательно профессиональной программы «Гидравлические машины и аппараты» и смежных с ней.