Кафедри

Розвиток сучасного суспільства визначається взаємодією різноманітних державних, комерційних і громадських організацій, що мають власні принципи, традиції та цінності, на яких ґрунтується поведінка окремих осіб. В такому разі для промислових корпорацій актуальною проблемою є пошук ціннісно-орієнтованої ідеї щодо розвитку системи управління на засадах дбайливого ставлення до середовища та з урахуванням інтересів всіх стейкхолдерів. Вона має буде сприйнята споживачами, колективом і власниками підприємства, без чого неможлива подальша її успішна реалізація. Для цього весь процес, від розробки ідеї до контролю одержаних результатів, повинен здійснюватись на основі науково обґрунтованих методичних і практичних рекомендацій щодо вибору відповідних управлінських заходів, які максимально сприятимуть сталому розвиткові підприємства. Мета даного дослідження полягає в розробці системи управління сталим розвитком промислової корпорації за мінімізації втрат, спричинених реалізацією фінансових, технологічних та екологічних ризиків. Методологія здійснення роботи ґрунтується на методі системного аналізу при описі системи управління сталим розвитком промислової корпорації, та управлінських методах при розробці управлінських заходів. Результати статті полягають у формулюванні визначення поняття "система управління сталим розвитком промислової корпорації" як системи, в якій керівники різних рівнів здійснюють щодо екологічного, економічного і соціального елементів керованої підсистеми промислових корпорацій цілеспрямований комплекс заходів щодо забезпечення позитивних змін соціально-економічних показників діяльності за мінімізації втрат, спричинених реалізацією ризиків, пов’язаних із дією фінансових, еколого-технологічних та людських чинників. Для досягнення встановлених цілей в управлінні сталим розвитком керівникам промислових корпорацій пропонується здійснювати вибір комплексу заходів по відношенню до екологічного, економічного та соціального елементів керованої підсистеми, який має включати: організаційні зміни для визначення центрів відповідальності прийняття рішень, виявлення ознак реалізації ризиків та недопущення появі відповідних втрат, а також оптимізацію розрозподілу результатів діяльності промислової корпорації серед стейкхолдерів.

Мета статті полягає в дослідженні інформаційних втрат як економічної категорії та пошук моделі, що дозволить зменшити їх рівень до мінімального. Аналіз літературних джерел з цієї проблематики показав, що науковці більше переймаються втратами, що пов’язані з ризиками функціонування інформаційної системи, коли носіями інформації є технічні пристрої, хоча значну частину роботи з одержання, обробки, захисту та розповсюдження інформації здійснює персонал підприємства чи сторонні організації (у разі застосування аутсорсингу).

Кафедри

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку