Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Формування особистості нового типу в контексті сучасної філософії освіти(НТУ "ХПІ", 2014) Костючков, С. К.У статті проаналізовано стратегічні завдання, які освітня система покликана вирішувати в умовах сьогодення, акцентовано увагу на визначальних напрямах освітньої політики в сучасній Україні, охарактеризовано людину як відкриту систему, що самоорганізовується та самокерується. Послідовно проводиться думка, що в сучасних умовах управління формуванням знання є важливою соціальною функцією держави, яка визначає стратегічні цілі у сфері освіти, адекватні вимогам сьогодення, враховуючи філософсько-педагогічні особливості формування світогляду особистості як інтегративного утворення. Держава при цьому не обмежує процесів самоорганізації, самоуправління та взаємодії в структурах громадянського суспільства, орієнтованих на вдосконалення системи освіти, зокрема вищої. Окреслено ключові ознаки, які характеризують відкриту освіту; висвітлено функції інституту освіти, які мають найбільшу суспільну значущість.Документ Особливості функціонування вищої школи України в умовах формування громадянського суспільства(НТУ "ХПІ", 2015) Костючков, С. К.У статті розглянуто особливості функціонування вищої школи України в умовах нового громадянського суспільства; підкреслюється, що в першій декаді ХХІ століття в Україні відбуваються кардинальні, навіть доленосні соціально-політичні, економічні, культурні й духовні трансформації, а саме: розвиваються механізми ринкової економіки, функціонують інститути демократії та багатопартійна система, українське суспільство стало більш монолітним, патріотично орієнтованим, відкритим. Автор акцентує увагу на тому, що на відміну від традиційних практик, формування громадянського суспільства в Україні відбувається як під тиском глобальних змін, так і у межах процесу модернізації, тобто комплексу соціальних, економічних, політичних, культурних та інтелектуальних трансформацій, характерних для країн молодих демократій. Зазначено, що громадянське суспільство хоча і є у певному розумінні поняттям трансісторичним, у кожну епоху когерує із проявами політичного життя і реагує на його стимули, а отже – приймаючи на себе знакозмінні навантаження, забезпечує соціальну раціональність, виявляючи себе як постійно змінюване, а отже – безперервно нове громадянське суспільство.