У статті проаналізовано стратегічні завдання, які освітня система покликана вирішувати в умовах сьогодення, акцентовано увагу на визначальних напрямах освітньої політики в сучасній Україні, охарактеризовано людину як відкриту систему, що самоорганізовується та самокерується. Послідовно проводиться думка, що в сучасних умовах управління формуванням знання є важливою соціальною функцією держави, яка визначає стратегічні цілі у сфері освіти, адекватні вимогам сьогодення, враховуючи філософсько-педагогічні особливості формування світогляду особистості як інтегративного утворення. Держава при цьому не обмежує процесів самоорганізації, самоуправління та взаємодії в структурах громадянського суспільства, орієнтованих на вдосконалення системи освіти, зокрема вищої. Окреслено ключові ознаки, які характеризують відкриту освіту; висвітлено функції інституту освіти, які мають найбільшу суспільну значущість.
