Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Зовнішньополітичні орієнтири сучасної Республіки Білорусь(Донецький державний університет управління, 2017) Малявін, Євген ВікторовичУ статті автор розкриває основні тенденції зовнішньої політики сучасної Білорусі. Держава в умовах нових геополітичних умовах балансує на стику двох організацій: Євразійський економічний союз й Європейський союз. Особливу роль у зовнішній політиці держави грає політичний лідер – Лукашенко О. Автор статті аналізує роль лідера у взаєминах з Росією. У статті визначені нові зони конфлікту між Білоруссю й Росією, а саме скорочення поставок нафти, невизначеність тарифів на поставки газу, періодична заборона на ввіз товарів. По підсумку введення санкцій країнами Європейського союзу, Росія змушена була скоротити фінансову допомогу сусіднім державам, що негативно позначилося на політику Білорусі. Автор статті дійди висновку, що незважаючи на спроби Білорусі методом шантажу знижувати ціну на нафту з боку Росії, альтернативи російської нафти на білоруському ринку не існує. У цілому, у сучасних умовах зовнішня політика Білорусі визначається за принципом лавірування між євразійським й європейським простором.Документ Особливості функціонування опозиційних політичних партій у сучасній Росії(Грані, 2017) Малявін, Євген ВікторовичУ статті виявлено, що сучасно політична опозиція має декілька груп серед яких виділяються "стара" частина так звана пострадянська представлена Г. Зюгановим, В. Жириновським тощо. Тобто ті постаті, які скоріше грають роль опозиції за правилами, які визначає партія влади. Молоде крило опозиціонерів, в якому постійно відбувається суперництво серед лідерів за право очолити рух і мати підтримку більшості електорату. Важливо розуміти, що окремо в опозиції Росії представлені ультраправі та радикальні течії, які позиціонують себе як об’єднувачі земель в єдину "Велику Русь". Але простежуючи організовані і проведені акції непокори з боку опозиційних сил, чітко простежується їх неефективність, діюча при владі політична еліта завжди на крок попереду, навіть коли застосовує силові методи для протидії мирним зібранням.