Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизація процесу концентрування азотної кислоти нітратмагнієвим способом
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Батіщев, В. С.; Литвиненко, Ігор Іванович
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
    Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку, що включає контактування аміачно-повітряної суміші на першому ступені з сітками платиноїдного каталізатора, а на другому ступені з шаром оксидного каталізатора, який відрізняється тим, що на другому ступені використовують гранульований каталізатор на основі оксидів цирконію і кобальту в співвідношенні 1:3 : 1:5, висоті каталізаторного шару 60-140мм, при цьому процес здійснюють під тиском 0,1-0,7МПа, температурі 1123-1223К, кількості платиноїдних сіток 1-7.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Ратушна, Лідія Миколаївна
    1. Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку, що включає змішування оксиду заліза з добавками, формування та термообробку, який відрізняється тим, що змішування оксиду заліза з добавками оксиду цирконію та оксиду магнію проводять в присутні триетаноламіну 0,05-0,15 мас. % з введенням розчину оксинітрату алюмінію 10,0-15,0 мас. %, а термообробку проводять шляхом сушіння при температурі 150-170 °С протягом 6-8 годин, прожарюванням при температурі 300-350 °С протягом 5-6 годин, та випалом при температурі 900-950 °С протягом 3-4 години зі швидкістю зростання температури 6-10 °С/хв. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення компонентів в каталізаторі наступне, мас. %: оксид цирконію ZrO₂ 15,0-25,0; оксид магнію MgO 0,5-1,0; оксид алюмінію Аl₂О₃ 0,1-0,3; оксид заліза Fе₂О₃ – основа решта.
  • Ескіз
    Документ
    Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Скляров, Віталій Леонідович; Антонов, Олег Михайлович
    Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він містить додатково оксиди цирконію та хрому при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оксид кобальту Со₃O₄ 70,0-75,0; оксид цирконію ZrO₃ 20,0-25,0; оксид хрому Сr₂О₃ 3,0-5,0.
  • Ескіз
    Документ
    Золь-гель композиція для просочення поруватих тіл
    (ДП “Український інститут промислової власності”, 2014) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Старолат, Олена Євгенівна; Рожко, Ірина Миколаївна
    Золь-гель композиція для просочення поруватих тіл містить етилсилікат, дистильовану воду та каталізатор гідролізу. Як каталізатор гідролізу містить азотну кислоту.
  • Ескіз
    Документ
    Інтенсифікація збагачення по солі вугілля Західного Донбасу кислотними добавками
    (Національний гірничий університет, 2011) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.; Климова, Ю. О.
    Вугілля з підвищеним вмістом солей натрію та калію (NaCl та KCl), частка якого в загальному балансі запасів вугілля в Україні складає до 10%, потребує спеціальної підготовки до використання, а саме – збагачення по солі. Спалювання незбагаченого "солоного вугілля" на ТЕС, де його використовують найчастіше, пов’язане з проблемами, по-перше, суттєвого збільшення зносу котлоагрегатів ТЕС, по-друге, екологічною небезпекою обумовленою можливістю виникнення при спалюванні діоксинів і потрапляння їх у довкілля. Тому пошук ефективних і екологічно прийнятних методів переробки солоного вугілля, зокрема його попереднє знесолення – актуальна проблема сучасного вуглезбагачення. Мета цієї роботи – дослідження механізму дії кислотних добавок при знесоленні вугілля Західного Донбасу.