Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
13 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Вплив умов електролізу на склад електролітичних композиційних покриттів на основі кобальту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Дженюк, Анатолій ВолодимировичЕлектроосадження композитів та покриттів тугоплавкими металами з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Однією з причин обмеженого використання лектролітичного способу нанесення покриттів такими композитами є складність керування процесом. Властивості композитів і сплавів металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами залежать не тільки від хімічного складу, тобто вмісту тугоплавкого компонента, але і умов осадження. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів та осаджувати покриття різного складу, а відповідно, і різних функціональних властивостей. Досліджено процес формування композиційних електролітичних покриттів на основі кобальту Co-W-ZrO2 в імпульсному режимі з дифосфатно-цитратного електроліту. Вивчено вплив густини струму, тривалості імпульсу та частоти на склад, морфологію поверхні та вихід за струмом композитів. Підвищення робочих густин струму приводить до зменшення вмісту тугоплавких металів в композиційних електролітичних покриттях та збільшення вмісту кисню. Отримані покриття вирізняються рівномірно розвиненою поверхнею без тріщин, що забезпечує високу адгезію. Встановлено, що розміри глобул на поверхні сплаву зменшуються зі збільшенням густини струму до 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів Co W-ZrO2 в широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Моделювання технологічних параметрів синтезу водню розчиненням сплаву АК7 в лужних розчинах(Interdruk, Poland, 2020) Байрачний, Борис Іванович; Забіяка, Наталія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович; Руденко, Наталія Олександрівна; Лещенко, Сергій АнатолійовичВ роботі представлені дослідження фізико-хімічних процесів взаємодії сплаву алюмінію АК7 з лужно-галогенідним розчином. В відповідності з даними математичного моделювання за програмою Statistica 6.0 встановлений механізм дії окремих компонентів електроліту на кінетичні характеристики сплаву в заданих межах дії параметрів. Отримані дані свідчать про те, що оптимальними умовами виділення водню є концентрації компонентів електроліту NaOH 2,5 моль/дм3 та NaF 0,2 моль/дм3 при температурі 303 К. Результати моделювання показують лінійне збільшення питомої ваги розчинення сплаву та об`єму виділення водню при одночасній дії цих компонентів. Досліджені умови виділення водню на анодах із сплаву АК7, які визначили густини струму стабільного протікання розчинення.Документ Електрохімічне осадження сплаву кобальту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Горохівська, Наталя ВалентинівнаЕлектроосадження сплавів кобальту з тугоплавкими металами дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Для осадження якісних покриттів сплавом кобальт-ванадій запропоновано використання цитратного електроліту. Покриття Co-V осаджували на сталеві зразки з цитратного електроліту при температурі 35-40 °С і густині струму 6-12 А/дм2, використовуючи кобальтові розчинні аноди. Вміст ванадію у покритті, осадженого при концентрації ліганда 0,3 моль/дм3, становить 0,1-0,5 мас.%. Підвищення концентрації ліганда до 0,4 моль/дм3 сприяє зв’язуванню кобальту в комплекси, а відповідно, вміст ванадію у покритті зростає до 0,6-1,2 мас.%. Причому тенденція зміни відсотку легувальних елементів з густиною струму зберігається. Осадженні покриття щільні, блискучі, без внутрішніх напружень і тріщин. Запропоновано склади електролітів і режими осадження покриттів Co-V з вмістом ванадію до 1,5 мас.% та виходом за струмом 50 %. Встановлено, що покриття Co-V відрізняються підвищеним вмістом вуглецю і являють собою тверді розчини заміщення, а морфологія поверхні отриманих покриттів істотно залежить від густини струму і змінюється від дрібнокристалічної до глобулярної сфероїдної. Оптимальною густиною струму для отримання якісних покриттів сплавом кобальту в гальваностатичному режимі є ік = 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів кобальту в досить широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Прогнозування складу покривів сплавом Fe–Co–Mo(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДокумент Вплив складу електроліту та параметрів стаціонарного електролізу на склад покриттів Fe–Co–W(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Лагдан, Інна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина ВіталіївнаДокумент Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Кулонометрія"(Видавничий центр "МОДЕЛІСТ", 2020) Пилипенко, Олексій Іванович; Смірнова, Ольга ЛеонідівнаДокумент Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаЕлектроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Плазмово-електролітичний синтез гетерооксидних покривів на високолегованих сплавах алюмінію(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Ярошок, Тамара Петрівна; Руднєва, Світлана Іванівна; Горохівський, Андрій СергійовичThe scientific principles of control of the composition of heteroxide coatings on aluminum alloys with transition metals are substantiated by varying the formulation of electrolytes, modes and parametersof synthesis by the method of plasma-electrolytic oxidation (PEO). The results of the research aimed to establish a patterns of electrochemical synthesis coatings both mono- and doped oxides in the modes of PEO. The influence of external conditions and internal factors on the structure, element composition, morphology and operating properties of the obtained materials is analyzed. It was established that the composition, surfacemorphology and functional properties of oxide coatings on aluminum alloys depend on the composition of electrolytes andoxidation mode. It is proved the possibility obtaining multicomponent oxide coatings with high adhesionin one-stageusing PEO. It was established that the inclusion of cobalt on the oxide coatings on the aluminumalloy АК12М2МgN leads to formation of a mosaic three–dimensional surface structure, in which the PEO coating contain maximum of cobalt. It is found that mixed oxides coatings systems Al/Al₂O₃, CoOᵧ and Al/Al₂O₃, MnOᵧ, CoOᵧ as promising materials for heterogeneous catalysis can be prepared by electrochemical technology on metal substrates in PEO mode. According to the spectroscopy of the electrode impedance, equivalent schemes of substitution of hetero-oxide systems in different acidity medium have been established. Parameters of multicomponent oxide coatings have been determined, based on which the deep and current corrosion rates have been calculated. It was noted increase of their corrosion resistance in comparison with Al/Al₂O₃ caused by homogenization of the surface layer and the formation of smooth micro globular structure. The system Al/Al₂O₃, MnOᵧ, CoOᵧ identified the highest catalytic properties with the total content of the dopants to 6 at.% in a bench test of the diesel engine in the forced modes reduces fuel consumption.Документ Electrodeposition of very hard coatings of cobalt–molybdenum alloy(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2017) Shtefan, V. V.; Yepifanova, A. S.; Kovaliov, A. A.; Bairachnyi, B. І.The process of electrodeposition of Co–Mo alloy with ammonium trilonate electrolyte was investigated. The influence of electrolyte pH and the current density on the current efficiency and molybdenum content of the alloy was shown, the structure and microhardness of coatings was studied. As a result of the electrolysis modes with the coating containing molybdenum to 85% and hardness to 429 kg/mm2 are proposed.Документ Анодна поведінка олова в пірофосфатних розчинах(НТУ "ХПІ", 2009) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Полевик, І. М.У доповіді представлені результати дослідження анодної поведінки олова в пірофосфатних розчинах в діапазоні концентрацій 0,1-1,0 моль/дм³ та рН 4,5-12,5. Виявлено, що густина струму активного розчинення олова найбільша у пірофосфатних розчинах при рН 7,5-8,5 і концентрації К₄Р₂О₇ 1,0 моль/дм³. В лужних розчинах в діапазоні потенціалів (-0,2)-1,2 В олово перебуває в пасивному стані завдяки формуванню оксидної плівки.