Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28
  • Ескіз
    Документ
    До питання сутності інклюзивної економіки
    (Одеський національний технологічний університет, 2024) Шеін, Євген Сергійович; Перерва, Петро Григорович
    В доповіді визначено, що формування інклюзивної економіки є закономірним етапом глобального суспільного прогресу, пов'язаним з розгортанням постіндустріальних соціально-економічних відносин, революційними перетвореннями у сфері науково-технічного розвитку та поступовим рухом суспільства по шляху соціальної рівності.
  • Ескіз
    Документ
    Соціальна держава: сутність та змістовні ознаки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Бурега, Валерій Васильович
    У статті зроблено спробу з’ясувати з позицій нової наукової соціологічної дисципліни – «соціологія держави» сутність та основні змістовні характеристики держави, яка претендує на статус соціальної. Підкреслюється, що чинна декларація щодо соціальності української держави потребує певного уточнення не тільки за своєю сутністю, а й за змістом, орієнтування на соціальний механізм, який буде здатним реалізувати ідею державної соціальності. Таке уточнення має базуватися на з’ясуванні сутності понять «соціальне» та «держава» виходячи з сучасних українських вітчизняних реалій. Наголошено на тому, щозмістовні характеристики держави, яка є соціальною, повинні розглядатися в органічному зв’язку з характеристиками держави як правової, демократичної, суверенноїта такої, що має соціально орієнтовану економіку. Проаналізовано існуючі підходи до тлумачення поняття «соціальна держава». Виділено основні функції держави, що претендує на статус соціальної та обгрунтовано, що їх реалізація має відбуватися на засадах спеціального механізму у вигляді втановлення та дотримання певного соціального порядку. Встановлено, що держава повною мірою відповідає свому соціальному призначенню лише за умов того, що вона за своєю сутністю та змістом функціонування являється соціальною. Запропоновано авторське розуміння поняття «соціальної держави» як соціальної форми масштабної організаційної структури, що об’єднує населення країни, забезпечує реалізацію та захист корінних прав й інтересів громадян, делегує владні повноваження органам державного управління, які виконують функції управління процесами забезпечення бажаного соціального порядку.
  • Ескіз
    Документ
    Нові психоактивні речовини – соціальні та медичні загрози для держави, пов'язані з ними
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Чубенко, Олександр Владкорович; Грень, Лариса Миколаївна ; Чорна, Ольга Володимирівна
    У статті доведено, що нові психоактивні речовини представляють соціальні та медичні загрози для держави; розглянуто роль механізмів державного управління у збереженні і зміцненні здоров’я населення; висловлено про невідповідність стану профілактичної і соціальної роботи рівню загрози наркоманії в державі; розглянуто групи нових психоактивних речовин та актуальність їх вивчення, що обумовлено різким зростанням вилучень, важких інтоксикацій (у т.ч. з летальними наслідками). Розкрито соціальні наслідки розповсюдження нових психоактивних речовин. Зроблено акцент на тому, що держава повинна приділяти більше уваги щодо забезпечення матеріальної бази токсикологічних лабораторій у країні.
  • Ескіз
    Документ
    Укриття для населення - завдання держави
    (2023) Березуцький, Вячеслав Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Правові аспекти реалізації економічної функції сучасними державами
    (Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2022) Кузьменко, Олександр Васильович; Решетняк, Наталя Борисівна
  • Ескіз
    Документ
    Financial regulation of social development in Ukraine
    (ТОВ "Фінтехальянс", 2021) Nasibova, Olha V.; Lyashko, D. Yu.; Chemchykalenko, R. A.; Shelest, O. A.; Diachenko, K. S.
    Розглянуто регулювання державних фінансів, які впливають на розвиток країни та орієнтовані на підтримку населення країни. Наголошено, що для реалізації соціальної функції держави метою доходів і видатків державного бюджету є створення та побудова державних коштів, що забезпечують основні параметри життя особистості та суспільства. Визначено, що соціальна мета трансфертів із державного бюджету до місцевих бюджеті полягає в забезпеченні цілісності національного суспільства, соціальній гармонії та стабільності в суспільстві шляхом розподілу державних фінансових потоків і суспільних благ між регіонами країни задля сприяння сталому соціально-економічному та культурному розвитку окремих регіонів і країн загалом. Акцентується увага на основних особливостях фінансового забезпечення державних соціальних програм: фінансова підтримка реалізується відповідно до ухвалених нормативних актів, а це свідчить про те, що процеси створення і спрямування фінансових ресурсів для реалізації державних соціальних програм контролюються державними органами і громадянським суспільством. Це кошти суб’єктів господарювання, домогосподарств, іноземних держав (прямо чи опосередковано), кошти міжнародних організацій і фондів, кошти державного і місцевих бюджетів. Фінансова підтримка соціальних програм — це виділення певної суми коштів на виконання завдань, пов’язаних із цим процесом, визначених у соціальній і фіскальній політиці держави. Окреслено, що фінансова підтримка є одним із факторів, які впливають на якість життя шляхом розвитку конкретного соціального об’єкта. Узагальнено, що функціональна сукупність окремих елементів і процесів соціальної реальності створює систему суспільного відтворення. В окремому господарстві відтворення відбувається у формі безперервного циклу, адекватного доходу чи капіталу, для забезпечення життя та господарської діяльності окремої особи. Водночас певні параметри відтворення не тільки реалізуються безпосередніми учасниками процесу, а й навмисно встановлюються і коригуються ними. Визначено, що основним джерелом фінансових ресурсів у сфері соціального захисту населення є ВВП у процесі розподілу і перерозподілу, які можна поділити на три основні групи: централізовані державні фонди, державні децентралізовані фонди, приватні соціальні фонди.
  • Ескіз
    Документ
    Основні зміни в державному бюджеті України в 2019 році
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кубрак, Марина Олегівна; Сєрбін, В. В.
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародні підходи соціально-трудових відносин та ведення бізнесу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна Михайлівна
    Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, тому актуальним питанням для України є дослідження теоретичних засад регулювання соціально-трудових відносин в країнах із розвиненою ринковою економікою, а саме на прикладі країн Європейського Союзу, з метою підвищити ефективність національного трудового законодавства. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових відносин визначається їх характером, способами їх регулювання. Світовий досвід, накопичений країнами з розвиненою ринковою економікою, має у своєму арсеналі різноманітні моделі соціально-трудових відносин. Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. i. У зарубіжній соціальній практиці стали загальновизнаними три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики: ліберальна (англосаксонська), континентальноєвропейська (консервативнаі скандинавська (соціально-демократична). В основу цієї класифікації покладені принципи доступності, ступені охоплення населення та перерозподілу доходів у системах соціального забезпечення. Розглянуто практику впливу на трудові відносини на прикладі регулювання зайнятості населення, де основною задачою фінансового впливу на зайнятість — це стимулювання збереження старих і створення нових робочих місць, а також залучення в трудову діяльність мало конкурентоспроможних на ринку праці груп населення Це здійснюється шляхом створення найсприятливішого клімату для тих підприємців, які у своїй діяльності сприяють реалізації соціально-економічних задач. Міжнародна організація праці у своїх документах дотримується позиції, що єдиної моделі соціального партнерства, яка була б придатна для всіх країн не існує.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічні напрями розвитку регіонального інноваційного промислового кластеру
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Володимир Акимович; Фадєєв, В. А.
    Обґрунтована доцільність застосування кластерної стратегії для відродження національного виробництва в цілому й, зокрема, промислового. Розглянуто різні підходи в наукових публікаціях щодо поняття кластеру та представлено авторське актуалізоване визначення інноваційного регіонального промислового кластеру. Визначені особливості інституційного середовища та можливості державного впливу на розвиток міжгалузевої кооперації в умовах застосування кластерної політики. Зазначено, що в умовах кластерізації економіки ці процеси в країні повинні бути частиною стратегії регіонального розвитку. В сучасній світовій економіці кластери стали однією з найбільш ефективних форм інтеграції виробничого, наукового, навчального, фінансового та інтелектуального капіталу, що забезпечує формування та ефективний розвиток конкурентних переваг регіонів. Визначені функції й напрямки діяльності інституту регіональної кластерної політики та перспективи розвитку кластеризації на період до 2027 року.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан забезпечення гендерної рівності в Україні: нормативно-правовий аспект
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса Миколаївна
    Стаття присвячена аналізу стану забезпечення гендерної рівності в Україні. На підставі вивчення позитивного європейського та світового досвіду доведено доцільність забезпечення у практиці формування державної політики принципів гендерної рівності та обґрунтовано ефективність колегіального стилю управління щодо ппідтримки стабільності суспільних інститутів. Теоретичні та методологічні основи дослідження розкривають правове регулювання державної гендерної політики в Україні, що здійснюється нормативно-правовими актами двох рівнів: наднаціонального та національного. Мета статті – проаналізувати сучасний стан гендерної рівності в Україні та запропонувати шляхи удосконалення та розвитку національного рівня нормативно-правової бази держави з регулювання її гендерної політики. У дослідженні розглянуто законодавчу базу України щодо гендерної рівності, нормативно-правові документи, що закріплюють позиції уряду держави стосовно забезпечення гендерних прав. Наведено результати дослідження Індексу гендерного розриву із супроводжуючим його рейтингом країн світу за показником рівноправності чоловіків і жінок як в Україні, так і в інших країнах світу. Надано пропозиції щодо визнання важливості та необхідності творення законодавства, яке б сприяло закріпленню та поширенню принципу гендерної рівності шляхом удосконалення та розвитку національного рівня нормативно-правової бази держави.