Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Гендерні дослідження в сучасній Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шанідзе, Олександр Дмитрович; Калагін, Юрій АркадійовичДокумент Реалізація політики гендерної рівності у Збройних Силах України(Impress, 2019) Калагін, Юрій АркадійовичМетою статті є доведення результатів дослідження можливих шляхів упровадження гендерної політики в діяльність Збройних Сил України. Визначення можливих шляхів впровадження гендерної політики повинно здійснюватися на основі міжнародних і національних зобов’язань щодо забезпечення гендерної рівності та прав жінок.Документ Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Калагін, Юрій АркадійовичУ статті викладаються основні результати соціологічного аналізу особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Автор знайомить громадськість із результатами дослідження змісту соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця у контексті гендерного аналізу. Дослідження було розпочате співробітниками кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та продовжено співробітниками кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2019 році. Аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України проводився на основі трьох визначених типів. За основу типологізації особистості був обраний рівень сформованості соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних Сил України, який розуміється як системне поняття, що характеризує рівень розвитку соціальних і професійних якостей особистості, їх узгодженості та забезпечує соціальну спрямованість професійній діяльності військовослужбовця, ступінь його соціальної відповідальності. Він включає характеристики військовослужбовця з урахуванням співвідношення двох компонентів його особистісної структури: соціального і професійного. За ступенем розвиненості цих компонентів, їхньої узгодженості було виділено три типи особистості військовослужбовця. Автор наводить результати, які свідчать, що військовослужбовці-жінки та військовослужбовці-чоловіки мають суттєво різні показники рівня розвитку соціальної складової соціально-професійного потенціалу та майже однакові показники рівня розвитку його професійного складника. Військовослужбовці-жінки характеризуються небайдужістю до потреб суспільства, пов’язаних із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки, сталого розвитку та соціальної ефективності, а сенс професійної діяльності вони пов’язують зі служінням Україні на шляху її національного, демократичного відродження. Військовослужбовці-жінки готові брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших громадян. Один з основних мотивів військової служби для військовослужбовців-жінок – приносити користь суспільству, протистояти дестабілізуючим ефектам, породженим бойовими діями на сході нашої країни. Загалом результати аналізу суб’єктивних та об’єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовців-жінок показали, що в них професійний складник гармонійно поєднується із соціальним. Відповідно до запропонованої типологізації особистості військовослужбовця – це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.Документ Гендерний розрив при формуванні Верховної Ради України(Національна академія державного управління при Президентові України, 2016) Семке, Ніна МиколаївнаУ статті акцентовано увагу на тому, що процес демократизації в сучасній Україні актуалізує проблему забезпечення гендерної гармонії в суспільстві, рівних прав і можливостей кожної людини незалежно від статі. Зазначено, що збільшення представництва жінок у владних структурах є запорукою соціально-політичного розвитку країни, дає змогу покращити процеси прийняття й ухвалення рішень на всіх рівнях влади. Здійснено гендерний аналіз механізмів формування та структури вищого законодавчого органу України – Верховної Ради. Особливу увагу зосереджено на механізмі гендерного квотування при формуванні виборчих списків. Докладно розглянуто, як дотримувалися законодавчих норм відносно гендерних квот партії, що пройшли до парламенту. Досліджено представництво жінок у складі депутатських фракцій Верховної Ради України восьмого скликання. Визначено перспективні напрями активізації участі жінок у політиці: вдосконалення механізму гендерного квотування, посилення громадського та міжпартійного діалогу, "покращання" гендерної статистики.