Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
13 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності: ґендерний аспект аналізу(Видавництво "Грані", 2022) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана ВасилівнаУ статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи дослідження ґендерних стереотипів, коротко подано поняття стереотипу та його характеристику. Автори наводять результати соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Тема дослідження: стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності (ґендерний аспект аналізу). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю допомогти студентству успішно адаптуватися до вимог сучасного світу. Знання про пануючи ґендерні стереотипи у суспільстві дає можливість проводити роботу науковцям та практикам з нейтралізації впливу застарілих, стереотипів, таких що гальмують реалізацію особистісного потенціалу студентів у майбутньої професії. Ґендерні стереотипи розуміються як сформовані культурою та розповсюджені в ній узагальнені уявлення (переконання) про властивості та поведінку у соціумі представниками різних ґендерів (чоловіків і жінок). Сьогодні проведення соціологічних досліджень щодо вивчення ґендерних стереотипів задовольняє довгоочікувану потребу суспільства, оскільки розкриває найбільш загальні закономірності та тенденції трансформації стереотипів сучасної молоді, зокрема її авангарду – студентства, особливо стосовно ґендерної рівності в сучасному соціумі. Результати проведеного дослідження показали наявність чітко окреслених ґендерних стереотипів у студентському середовищі стосовно сфери професійної діяльності, також результати засвідчили, що у стереотипному уявленні про чоловіків домінують особистісні якості, що сприяють активному просуванню професійними сходинками, реалізації особистісного потенціалу в соціумі. Стереотипні уявлення про жінок часто демонструють протилежні якості, покірність, терплячість, низьку ініціативність порівняно з чоловіками. Розуміючи, що подібні стереотипні уявлення мають довгі культурно-історичні коріння, але вони, за думкою авторів, вступають у протиріччя з сучасною дійсністю, новими соціальними ролями та статусами, особливо що стосується прагнення сучасних жінок досягти успіху у професійної сфері. Така ситуація не сприяє повної реалізації особистісного потенціалу студентів у професійному та особистісному житті. Метою статті є ознайомлення наукової спільноти з результатами соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Наводиться аналіз результатів дослідження ґендерного аспекту стереотипів сучасного студентства в сфері професійної діяльності.Документ Становлення гендерної історії та її предмету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Маліков, Василь ВолодимировичСтаття має на меті виявити особливості формування гендерної історії як наукової дисципліни та розкрити процес становлення і трансформацій предмету гендерної історії у дослідженнях американських, європейських та вітчизняних істориків. Цей процес від початку був пов’язаний з розвитком руху за права людини, фемінізму, боротьбою за гендерну рівність і недискримінацію. Показано плюралізм підходів до вивчення гендерної історії та визначення її предмету з огляду на різноманітність підходів щодо сутності історії та гендеру, їхньої взаємодії з сексуальністю, тілом, ідентичністю, расою, етнічною та національною приналежністю, колоніалізмом, відносинами влади, панування й підлеглості та значення гендеру в історії.Документ Гендерні особливості порушень ліпідного обміну в осіб літнього віку із субклінічним гіпотиреозом на тлі артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2-го типу(Буковинський державний медичний університет, 2019) Немцова, Валерія ДаниілівнаМета роботи — дослідити гендерні особливості порушень ліпідного обміну в осіб літнього віку із субклінічним гіпотиреозом (СГТ) на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) та цукрового діабету 2-го типу (ЦД2 Т). Матеріал і методи. Обстежено 89 пацієнтів (28 чоловіків та 61 жінка) віком від 60 до 75 років з АГ II стадії та ЦД2 Т, які були розподілені на дві групи: 1-ша група — пацієнти із АГ з ЦД2 Т та нормальною функцією щитоподібної залози (ЩЗ) (n=48), 2-га група — пацієнти з АГ, ЦД2 Тта СГТ (n=41). Всім хворим проводилося вимірювання рівня артеріального тиску, визначення стану вуглеводного, ліпідного та тиреоїдного обміну за загальноприйнятими методами. Результати. Відзначено збільшення рівнів загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) за наявності СГТ. При значеннях ТТГ більше 6,1 мкМОд/мл мало місце достовірне збільшення рівнів ЗХС (р<0.05), ТГ (р<0.05), але рівні ХС ЛПНЩ підвищувалися, а ХС ЛПВЩ — знижувалися недостовірно. Однофакторний дисперсійний аналіз виявив значущий вплив ТТГ на рівні ЗХС (р=0,005), ХС ЛПНЩ (р=0,005), ХС ЛПВЩ (р=0,018) у 2-й групі хворих. У жінок 2-ї групи виявлена більш виражена дисліпідемія, ніж у 1-й групі, що проявлялося збільшенням всіх атерогенних фракцій ліпідів, хоча ці зміни носили недостовірний характер. У чоловіків подібної залежності не виявлено: у 1-й групі спостерігалися значно більші рівні ХС ЛПНЩ, а в 2-й групі — більш високі значення ХС ЛПВЩ. Висновки. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу наявність субклінічного гіпотиреозу призводило до більш вираженої дисліпідемії порівняно з особами з нормальною функцією щитоподібної залози. Виявлено виражені гендерні відмінності ліпідного спектра крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та субклінічним гіпотиреозом: у жінок спостерігалися достовірно вищі рівні проатерогенних фракцій ліпідів, в осіб чоловічої статі функціональний стан щитоподібної залози практично не впливав на показники ліпідного обміну.Документ Linguistic representation of gender stereotypes in English advertising texts(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2018) Samarina, V. V.; Poliakova, T. L.Within the framework of the communicative-discursive research line, the study of linguistic gender construction in the communi cative interaction of individuals in various types of discourse is conducted. A great number and variability of the concepts of masculinity and femininity makes it possible to manipulate them in mass communication discourses, for example, in advertising. The research of advertising discourse reveals gender stereotypes, which are used as a tool for transferring information about the object of advertising and about social reality. The analysis of advertising shows that according to the traditional ideas about the social role of men and women, the construction of images of not only advertising personalities but of the object of advertising itself takes place in modern advertising discourse despite the attempts to neutralize the gender factor.Документ Особливості соціальної активності студентів: ґендерний аспект(Класичний приватний університет, 2021) Агаларова, Карина Адільївна; Ляшенко, Наталія ОлександрівнаУ статті розглядаються ґендерні аспекти проблеми соціальної активності сучасного студентства. Зазначено, що соціальна активність виступає як характеристика діяльності молоді. Підкреслюється, що всі звичні поведінкові реакції молодих людей, їхні емоційні й когнітивні характеристики тісно пов’язані з ґендерною ідентичністю. Зазначається, що спостерігається залежність між ґендерною ідентичністю та соціальною активністю чоловіків та жінок. Також підкреслюються важливість і необхідність соціальної активності студентства як чинника діяльності молоді, її самодіяльності та добровільної діяльності, як те, що поєднує особистість і суспільство. У зв’язку із цим у статті обґрунтовується необхідність соціологічного вивчення проблематики соціальної активності з погляду ґендерних аспектів, яке дасть змогу з’ясувати характер соціальної активності студентської молоді, а також визначити її особливості в різних соціально-демографічних групах. У статті доведено, що міра бажання стати активною людиною майже однакова в чоловіків і жінок, але сфери діяльності, у яких чоловіки та жінки себе бачать та бажають стати активною людиною, відрізняються, це появ’язано з наявністю ґендерних відмінностей (у ставленні до участі в різноманітних громадських організаціях, проєктах, прояві на позиціях виконавця або керівника тощо). Зроблено висновок, що бажання опитаних студентів стати більш соціально активною людиною перевищую середнє значення, а розвиток соціальної активності дозволяє чоловікам і жінкам подолати рамки традиційних ґендерних ролей, сприяє більш ефективній взаємодії з оточенням і досягненню самореалізації. Встановлено, що соціальна активність, незалежно від ґендерної приналежності, пояснюється передусім реалізацією наявного в себе потенціалу, у налагодженні корисних соціальних зв’язків, накопиченні практичного досвіду в обраній сфері діяльності.Документ Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Калагін, Юрій АркадійовичУ статті викладаються основні результати соціологічного аналізу особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Автор знайомить громадськість із результатами дослідження змісту соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця у контексті гендерного аналізу. Дослідження було розпочате співробітниками кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та продовжено співробітниками кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2019 році. Аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України проводився на основі трьох визначених типів. За основу типологізації особистості був обраний рівень сформованості соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних Сил України, який розуміється як системне поняття, що характеризує рівень розвитку соціальних і професійних якостей особистості, їх узгодженості та забезпечує соціальну спрямованість професійній діяльності військовослужбовця, ступінь його соціальної відповідальності. Він включає характеристики військовослужбовця з урахуванням співвідношення двох компонентів його особистісної структури: соціального і професійного. За ступенем розвиненості цих компонентів, їхньої узгодженості було виділено три типи особистості військовослужбовця. Автор наводить результати, які свідчать, що військовослужбовці-жінки та військовослужбовці-чоловіки мають суттєво різні показники рівня розвитку соціальної складової соціально-професійного потенціалу та майже однакові показники рівня розвитку його професійного складника. Військовослужбовці-жінки характеризуються небайдужістю до потреб суспільства, пов’язаних із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки, сталого розвитку та соціальної ефективності, а сенс професійної діяльності вони пов’язують зі служінням Україні на шляху її національного, демократичного відродження. Військовослужбовці-жінки готові брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших громадян. Один з основних мотивів військової служби для військовослужбовців-жінок – приносити користь суспільству, протистояти дестабілізуючим ефектам, породженим бойовими діями на сході нашої країни. Загалом результати аналізу суб’єктивних та об’єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовців-жінок показали, що в них професійний складник гармонійно поєднується із соціальним. Відповідно до запропонованої типологізації особистості військовослужбовця – це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.Документ Мовна особистість перекладача: ґендерний аспект(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Даніленко, Анастасія ЮріївнаРозглянуто різні підходи до визначення змісту поняття «мовна особистість» та розкрито напрямки дослідження феномену мовної особистості на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки. Зазначається, що серед чинників, які грають провідну роль у процесі формування особистості, основними є культурний простір, мова, соціальний статус, приналежність людини до певної статі. Проаналізовано особливості мовної особистості перекладача як чинника впливу на точність відтворення в перекладі рис оригінального твору. Зазначається, що сьогодні мовна особистість перекладача, який слугує посередником між культурами, досліджується в межах різних аспектів, серед яких важливе місце займає аспект ґендерної приналежності особистості. Висвітлено питання виникнення терміну “ґендер” для позначення нових стратегій світового регулювання cоціо-статевих відносин у суспільних науках та започаткування ґендерних досліджень. Зазначається, що суспільні зміни зумовлені різноманітними факторами, серед яких суспільні рухи, науково-технічний прогрес, розвиток комунікацій, зміна ролей та соціальних можливостей чоловіків та жінок. Здійснено огляд існуючих досліджень, що стосуються проблеми ґендера у мов і. Розглянуто феномен ґендерних стереотипів, його вплив на перекладацьку діяльність. Здійснено огляд сучасних підходів до проблеми ґендера в лінгвістиці, надано характеристики основних напрямків та підходів у рамках лінґвістичних досліджень ґендерної пробл ематики, серед яких вивчення питання презентації статей в мові, відмінності між чоловічим та жіночим мовленням. Зазначається, що гендерні фактори знаходять своє відображення в текстах перекладу, що дає змогу досліднику аналізувати особливості їх прояву та ту роль, яку вони відіграють при виборі конкретних засобів перекладу.Документ Класс 2.0: от теории к практике (часть 2)(2009) Горошко, Елена ИгоревнаЦелью описываемого исследования стало отражение некоторых тенденций в области гендерно-чувствительной модели образования в рамках локального контекста. Основная задача исследования – выяснение эффективности форм групповой работы студентов в парадигмальных рамках образования 2.0 и влияние на нее гендерного фактора. В качестве объекта исследования была выбрана групповая работа студентов (в варианте "метода проектов") с использованием технологий веб 2.0, а его предметом стало влияние гендерного фактора на эффективность работы студентов в группе с использованием элементов данной образовательной модели. Основной результат: было показано, что технологии второго веба (с их «концептуальной нацеленностью» на совместное сотрудничество и создание коллективного интеллектуального продукта (контента)) способствуют развитию навыков работы в группе (команде), что является одним из базовых профессиональных навыков будущей деятельности студентов в сфере менеджмента и экономики. Было также доказано, что групповая работа в режиме онлайн с использованием технологий веб 2.0 сглаживает гендерные различия и способствует созданию гендерно-чувствительных моделей и форм обучения.Документ Гендерные исследования в языкознании (к проблеме становления метода)(Кримський науковий центр НАН України і МОН України, 2004) Горошко, Елена ИгоревнаВ статье рассматривается становление методологии гендерных исследований в языкознании СНГ. Описываются обще- и частнонаучные методы и методики этих исследований в лингвистике. Отдельно говорится о формировании парадигмального оператора и собственных частнонаучных методов гендерных исследований в языкознании.Документ Говорящий пол (квантитативные исследования в лингвистической гендерологии)(Кримський науковий центр НАН України і МОН України, 2003) Горошко, Елена ИгоревнаВ статье рассматривается использование количественных методов анализа данных в лингвистической гендерологии и обсуждается соотношение качественных и количественных методов исследования.