Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Концептуальні положення щодо ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Возний, Олександр ОлександровичУ статті розкриті особливості ведення сучасних війн, які стають більш інформаційними, бо в них відбувається проведення певних широкомасштабних інформаційних дій, направлених проти суспільства, соціальних та державних інформаційно-технічних систем і, в першу чергу, систем управління військового призначення, з метою отримання інформаційної переваги над противником. Показано, що в умовах, коли здійснюється повномасштабна збройна агресія Російської Федерації (РФ) проти нашої країни, відбувається жорстка боротьба в інформаційній сфері, в якій проводяться інформаційні (психологічні) операції з боку РФ, а також різні гібридні дії, що спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів та її світового іміджу. Визначені основні складові і напрямки ведення інформаційної боротьби та представлений процес здійснення впливу елементів і засобів ведення інформаційної боротьби на складові інформаційної сфери країни, що є загальноутворюючою основою для функціонування всіх складових національної безпеки держави. Наведені концептуальні положення стосовно ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн. Даний матеріал може бути використаним як керівним складом, так і науковцями збройних сил при аналізі впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на інформаційну сферу країни з метою здійснення впливу на інформаційну сферу супротивника та надійного захисту своїх складових інформаційної сфери, як-то: інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та суб’єктів інформаційної діяльності.Документ Методологічні основи інформаційної безпеки країни з урахуванням умов сучасного періоду її державотворення(ержавний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро ОлександровичУ статті наведені методологічні основи інформаційної безпеки держави як однієї з складових національної безпеки України. Детально розкриті складні умови сучасного періоду процесу державотворення в Україні, що визначаються впливом низки негативних зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: процесом формування нової політичної географії у світі; поширенням впливу національних рухів на відносини між країнами та в середині суспільства; здійснення повномасштабного військового вторгнення з боку російської федерації; загострення міждержавних економічних та територіальних суперечностей; зростання кількості внутрішніх конфліктів етнічного і релігійного характеру на території країни; зріст злочинності та корупції в державі; боротьба різних партій та громадських організацій за лідерство між собою; неконтрольоване розповсюдження зброї; низький економічний стан країни та зниження рівня життя більшості населення країни тощо. Представлена система інформаційної безпеки держави, визначені основні її складові та розкриті джерела, що класифіковані за групами впливу на її базову основу, яка представляє собою інформацію. Розкритий механізм необхідності адаптації системи захисту інформаційної сфери від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на неї. Показано, що запобігання впливу на інформаційний простір нашої країни та її електронні ресурси, а також системи державного управління, в тому числі і автоматизовані системи управління військового призначення особливо в умовах ведення повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації є першочерговим завданням, вирішення якого забезпечить дотримання відповідного рівня національної безпеки держави, в частині однієї з її основних складових (інформаційної безпеки) на належному рівні. Результати досліджень доцільно використовувати науковцями і педагогічному складу, які займаються питаннями інформаційної безпеки держави на системному рівні, при розробці концепції та програми створення адаптивної системи захисту інформаційної сфери, що впливає на загальний стан національної безпеки України на сучасному періоді її знаходження.Документ Дизайн виставкових експозицій у сучасній проектно-художній діяльності(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020) Северин, Віктор Дмитрович; Северин, Надія Василівна; Проценко, Ольга ПетрівнаМета роботи. Дослідження пов‘язане з визначенням основних складових виставкового дизайну та новітніх технологій, які використовуються у організації виставкових просторів. Метою даної роботи є з‘ясування ролі дизайну виставкових експозицій у проектно-художній діяльності. Методологія. Для дослідження концепту «виставковий дизайн» було використано загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, опис. Метод системно-функціонального аналізу допоміг дослідити дане явище у взаємозв‘язку з іншими галузями дизайну: архітектурою, дизайном інтер‘єрів, графічним дизайном, середовищним дизайном. Міждисциплінарний та компа-ративний підходи спонукали до об‘єднання різних концепцій для визначення місця виставкового дизайну в інформаційно-комунікативному просторі сучасного суспільства. Провідними для дослідження виставкового дизайну стали герменевтичний та феноменологічний методи. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовне дослідження концепту «виставковий дизайн» та з‘ясовано його роль і функції у сучасному суспільстві. Наведені приклади показують, що виставкова експозиція візуалізує і демонструє економічні та культурні досягнення однієї чи кількох країн. Висновки. Реалізація міждисциплінарного підходу до створення проекту виставки дає можливість переда-вати інформацію на декількох рівнях. Виставковий дизайн є синтезом усіх видів дизайну – архітектурного, середовищного, промислового, ландшафтного, графічного. Завдяки дизайну виставка інтегрується у дизайн інтер‘єрів та архітектуру оточуючого середовища, стає способом просування товарів народного споживання і художніх творів.