Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження впливу місць зберігання твердих кондитерських відходів на прилеглі екосистеми(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Байрачний, Володимир Борисович; Адашевський, Олег ВолодимировичТверді відходи кондитерських виробництв утворюються на різних стадіях життєвого циклу кондитерського виробу. Одним з кінцевих етапів життєвого циклу кондитерського виробу є його утилізація або переробка. З точки зору концепції сталого розвитку та ієрархії відходів, саме вторинна переробка твердих кондитерських відходів є пріоритетним шляхом поводження з таким типом відходів. Такий процес відповідає цілі сталого розвитку № 12 «Відповідальне споживання та виробництво» та завданню 12.5 «До 2030 року суттєво зменшити утворення відходів шляхом запобігання, зменшення, переробки та повторного використання». Відповідно до цього виникає необхідність накопичення та зберігання різних типів та видів твердих кондитерських відходів перед їх переробкою, наприклад їх викори- стання у складі комбікормів для тварин. У роботі досліджено вплив місць накопичення та тривалого зберігання твердих відходів кондитерських виробництв на окремі компоненти прилеглих екосистем. Тверді відходи кондитерських виробів відносяться до IV класу небез- пеки, та не потребують облаштування спеціальних місць для їх накопичення та зберігання. Виробники комбікормів, які використовують тверді відходи кондитерських виробництв, у 70% випадків зберігають їх на відкритих промислових майданчиках, більшість з яких не мають навіть елементарних навісів чи тентів. У даній роботі детально проаналізо- вано органічне забруднення атмосферних стоків, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферних осадів та твердих кондитерських відходів при їх зберіганні відкритим або напіввідкритим способом. Визначено, що в залежності від складу твердих кондитерських відходів та типу пакування, а також інтенсивності атмосферних опадів й температури повітря, показник хімічного споживання кисню (ХСК) перевищує граничні допустимі зна- чення у 12–21 разів. Методом біотестування було виявлено пригнічення розвитку рослин у ґрунтах, які тривалий час зрошувались атмосферними стоками з перевищеним вмістом органічних забруднювачів від твердих відходів кондитерських виробів. У роботі також визначено показник ХСК у проточних водоймах, до яких потрапляють атмосферні стоки, кондитерських виро- бів. Проведений аналіз показав перевищення значення ХСК у річці у 3,7 разів.Документ Application of cause-and-effect relationships on support strategic decision-making in radioactive waste management in Ukraine(3V Wydawnictwo Naukowe, 2024) Yeremenko, Sergiy; Sydorenko, Volodymyr; Mishchenko, Igor; Mezentseva, IrynaThe accumulation and storage of large-scale radioactive waste (RAW) in Ukraine poses a serious threat to the environment. Approximately 2500 tons of nuclear fuel waste was generated during the operation of the RVPK-1000 reactors. About 2800 tons of RW are materials containing nuclear fuel, including reactor graphite, fuel dust, etc. Objectives: The study is aimed at finding the most rational processes for managing accumulated and newly generated radioactive waste. Methods: To resolve complex, poorly formalized problems, system analysis provides the best efficiency. In the current study, an attempt was made to apply exactly this method to the management of radioactive waste. Results: The problem of RW management is complex and requires consideration of numerous factors. The initial basis, should be a functional approach. That is, the representation of the entire system through functional subsystems – groups of objects on which they behave with RW, and the subsequent division of each of the functional subsystems into further subsystems according to the types of accumulated and generated RW (aggregate state, activity level, radionuclide composition, etc.), which in turn is divided into elements. Conclusions: Proposed conceptual model structures the RW management system with all the variety of objects – sources of RW generation, types of RW and types of activities with them in separate subsystems – stages of RW management from their generation to disposal, and thus allows to significantly reduce the number of directions necessary for safety regulations in adoption of solutions.Документ Сучасний стан та інноваційні технології циркулярної економіки в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Передрій, Андреа Елізабет ЮріївнаУ статті проаналізовано економічну сутність циркулярної економіки; що політика України у сфері циркулярної економіки має формуватися і реалізовуватися комплексно в контексті глобальних тенденцій. Проаналізовано нову політику ЄС і політику України у сфері циркулярної економіки. Враховуючи кращі європейські практики, встановлено напрямки переходу Україні від традиційної (лінійної ) економіки до циркулярної економіки. Економіка замкненого циклу або циркулярна економіка (англ. closed-loop economy, circular economy) – модель економічного розвитку, заснована на відновленні та раціональному споживанні ресурсів, альтернатива традиційній, лінійній, економіці. Характеризується створенням нових альтернативних економічних підходів, завданням яких є мінімізація негативного людського впливу на довкілля [1]. Економіка замкнутого циклу (або циркулярна) приходить на зміну традиційної лінійної концепції економіки. У лінійної моделі продукти виробляють, використовують й утилізують (take-make-dispose). А циркулярний підхід заснований на принципі 3-R, і яий перейшв до 10-R [2]. У циркулярній моделі використані матеріали та відходи знову стають сировиною для економіки. Це вирішує проблеми дефіциту природних ресурсів, високих цін на сировину і знижує залежність від імпортованих матеріалів. Глобальна циркулярна економіка дозволить нам задовольнити потреби людей, використовуючи лише 70% матеріалів, які ми зараз видобуваємо та використовуємо, – повернувши людську діяльність у безпечні межі планети. Циклічні рішення, вбудовані в чотири глобальні системи, можуть досягти цієї мети [3].Документ Сучасний стан операцій поводження з відходами сонячних фотоелектричних панелей в Україні(Хмельницький національний університет, 2022) Катенін, Вадим Дмитрович; Самойленко, Наталія МиколаївнаУ роботі проаналізовано стійку тенденцію розвитку сонячної енергетики, що супроводжується утворенням і накопиченням відходів сонячних панелей. Цей процес вимагає застосування досконалого управління відходами та розробки технологій їх утилізації. Зазначено, що проблема відходів сонячних фотоелектричних панелей набуває більшої актуальності через військові дії, що відбуваються на території України. Неоднорідність матеріалів фотоелектричних панелей призводить до неоднозначної класифікації та передбачає поєднання безпечних і небезпечних складових. Визначено, що відходи фотоелектричних панелей можна поділити на два класи небезпеки: небезпечні відходи та відходи, що не є небезпечними. Охарактеризовано основні моменти утилізації непридатних для використання фотоелектричних панелей з відновленням ресурсоцінної сировини. Зазначено, що є значні відмінності у матеріальній складовій панелей із кристалічного кремнію та тонкоплівкових модулів. Визначено, що на сьогодні розрізняють два види переробки PV-модулів – грубу та тонку, а загалом операції утилізації відходів фотоелектричних панелей поєднують механічні та хімічні процеси вилучення матеріалів. Недосконалість законодавчо-нормативної та інформаційної бази, небезпека утворення та накопичення відходів, проблеми моніторингу, повільний розвиток процесів організації процесів збирання, накопичення та передачі відходів, а також недостатність пропозицій щодо способів переробки відходів фотоелектричних панелей як ресурсоцінної сировини визначні як основні проблеми у сфері управління відходами фотоелектричних панелей в Україні.Документ Особливості поводження з фармацевтичними відходами зі скла, що підлягають утилізації(Interdruk, Warszawa, Poland, 2021) Самойленко, Наталія Миколаївна; Баранова, Антоніна ОлегівнаОбґрунтовано об'єктивну необхідність та доцільність використання фармацевтичних відходів зі скла як ресурсоцінної сировини. Розглянуто особливості поводження з утилізуємими відходами при різних видах операцій. Визначено проблему створення ефективної системи поводження з відходами в Україні.Документ Створення умов для енергетичної утилізації побутових відходів в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Древаль, Олександр МиколайовичПоказано сучасний стан поводженням поводження з побутовими відходами в Україні та перспективи його покращення.Документ Запобігання негативного впливу на довкілля фармацевтичних відходів зі скла(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Баранова, Антоніна ОлегівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 101 "Екологія" (10 – Природничі науки) – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021. Роботу виконано на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України. Об’єкт дослідження – забруднення навколишнього середовища фармацевтичними відходами зі скла. Предмет дослідження – процеси та засоби запобігання потрапляння фармацевтичних відходів зі скла у навколишнє середовище шляхом їх утилізації та ефективної системи поводження з відходами. Дисертаційне дослідження присвячене запобіганню негативного впливу на довкілля фармацевтичних відходів зі скла, забруднених фармацевтичними субстанціями, шляхом їх екологічно безпечної переробки у керамічному виробництві та підвищенням ефективності поводження з ресурсоцінними відходами. Розглянуто та проаналізовано світовий досвід щодо особливостей поводження з медичними (фармацевтичними) відходами, включаючи утворення та способи утилізації відходів, а також особливості поводження з фармацевтичними відходами зі скла (ФВС) у період пандемії COVID-19, що привела до різкого збільшення утворення ФВС. У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, показано зв’язок роботи з науковими темами, надано наукову новизну та сформульовано практичне значення отриманих результатів. Перший розділ присвячено комплексному аналізу проблеми забруднення навколишнього середовища фармацевтичними відходами зі скла та шляхам запобігання їх негативної дії на довкілля. Розглянуто проблеми поводження з фармацевтичними відходами в Україні та світі. Охарактеризовано особливості несприятливої дії фармацевтичних відходів зі скла на елементи довкілля. Розглянуто основні джерела утворення та обсяги накопичення таких відходів. Проаналізовано національну та міжнародну нормативно-правову базу у галузі поводження з фармацевтичними відходами. На підставі аналізу сформульовано задачі дослідження та шляхи їх досягнення. У другому розділі описані матеріали, методики та прилади для проведення експериментальних досліджень. Ангобні шлікери готувалися методом мокрого помелу компонентів у лабораторних кульових млинах і наносилися на відпресовані і висушені плитки методом поливу. Хімічні характеристики підготовлених до експерименту відходів скляних ампул та базової ангобної фритти визначались методом рентгенівської спектрометрії. Дослідження характеристик плавкості проводилось термомікроскопічним методом. Температурний коефіцієнт лінійного розширення відходів скляних ампул визначався за допомогою дилатометра DIL402 РС. У третьому розділі проаналізовано екологічні та технічні передумови утилізації ФВС у виробництві керамічної плитки. Визначено екологічну доцільність та технічну можливість раціонального використання ФВС у якості вторинного ресурсу, який дозволяє зменшити обсяги використання мінеральних ресурсів у технології виробництва керамограніту. Запропоновано принципову технологічну схему підготовки відходів для їх застосування як сировинного компоненту у складі шихти ангобу. Розроблена зворотна система використання промивних вод дозволяє очистити відходи від механічних забруднень, ефективно знешкодити залишки фармацевтичних речовин та сприяє екологічно безпечному і раціональному процесу утилізації ФВС. Четвертий розділ присвячено експериментальній частині по розробці шихтового складу ангобу для глазурованого керамограніту з додаванням фармацевтичних відходів зі скла. За виконанням даного розділу отримані наступні результати: - встановлено, що ФВС, які являють собою суміш різних марок медичного скла, за хімічним складом відносяться до борвмісної оксидної системи, яка є основою скломатриці українських склофритт, але відрізняються від них підвищеним вмістом SiO₂. Порівняння в’язкості розплаву ФВС за температури випалу керамограніту та вибраної для досліджень коштовної фритти визначило неможливість здійснення повної заміни фритти відходами у складі ангобу. Визначені термомікроскопічні та дилатометричні характеристики ФВС та фритти показали наближені значення: температурні показники плавкості різнились на 50–100 °С, а температурний коефіцієнт лінійного розширення – на 1,64 · 10⁻⁶ град⁻¹. Встановлені хімічні та фізичні властивості ФВС дозволяють рекомендувати відходи як флюсуючі компоненти ангобів; - розроблено склад ангобу з додаванням ФВС для глазурованого керамограніту, який дозволяє ввести у шихту 30% мас. відходів та зменшити кількість природних сировинних матеріалів, коштовної ангобної фритти і розріджувача. Отримана ангобована керамічна плитка для температури випалу 1185 °С з водопоглинанням 0,3–0,4 % і границею міцності при згині 52 – 54 МПа, що відповідає вимогам стандарту до високоміцних плиток типу керамограніту. Ангобне покриття характеризується високою білизною (75,8 %), що дозволяє отримувати акцентні кольори глазурованої поверхні. Визначено, що у порівнянні з базовим складом ангобу, запропонована шихта дозволяє зменшити на 10 % кількість ангобної фритти, на 1 % – глини "Веско – Прима" та глинозему, на 23 % – кварцового піску та на 0,15 % триполіфосфату натрію. У п'ятому розділі отримано наступні результати: - запропоновано напрямки підвищення ефективності системи поводження з фармацевтичними відходами в Україні, що у тому числі включають ФВС та інші ресурсоцінні відходи лікарських засобів; - на основі аналізу статистичної інформації на прикладі утворення ФВС у період захворюваності на COVID – 19 розроблено модель генерування відходів в лікарнях України, що рекомендується для планування і оптимізації здійснення екологічного менеджменту ФВС; - теоретичні та прикладні результати дисертаційної роботи використано у навчальному процесі кафедри хімічної техніки та промислової екології НТУ "ХПІ" для навчання студентів спеціальності 101 "Екологія". - укладено договір про наукову та творчу співпрацю з ТОВ "ТСК Рісайклінг груп".