Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Євсюкова, Фатима МагометбіївнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-9764-4106

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження крутильних систем приводів обертання заготовки при врізному шліфуванні на верстатах моделей 3М151 і 3М152
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сизий, Юрій Анатолійович; Сталінський, Дмитро Віталійович; Євсюкова, Фатима Магометбіївна; Щербініна, Тетяна Євгенівна
    У статті представлені дослідження статичних і динамічних характеристик крутильних систем приводів обертання заготовок верстатів 3М151 і 3М152 Харківського машинобудівного заводу. Ці приводи відрізняються лише клинопасовій передачами обертання осі ротора електродвигуна (ЕД) до шпинделя передньої бабки верстата. На верстаті 3М151 ця передача двоступенева із загальним передавальним відношенням 4,4, а в верстаті 3М152 - одноступенева з передавальним відношенням 2,5. Дослідження виконано на основі опису приводів системою диференціальних рівнянь (ДУ) рівноваги дискретних систем в просторі станів і за допомогою структурних схем приводів у вигляді передавальних функцій елементів приводу і зв'язків між ними. У ДУ враховується розсіювання енергії крутильних коливань в електромагнітному зв'язку ротора зі статором двигуна постійного струму з незалежним збудженням. Дослідження моделей приводів в просторі станів дозволило отримати значення власних частот коливань і амплітудно-частотні характеристики (АЧХ) при впливі на привід моментом різання (шліфування) з вихідною координатою - кутовій швидкістю заготовки. Аналіз коренів характеристичних рівнянь досліджених приводів показав їх стійкість, але низьку швидкодію (тривале загасання) з дуже малою амплітудою коливань, які не можуть погіршити геометричну якість поверхні, що шліфується. Порівнянні приводи принципово не відрізняються за своїми динамічними характеристиками. Однак вони значно відрізняються за своїми статичним характеристикам. Встановлено, що в приводі заготовки з двоступеневою пасовою передачею з двигуном 2ПД100МУХЛ4 неможливо отримати окружну швидкість обертання заготовки малого діаметра (30 ÷ 40) мм вище швидкості в 50 м/хв, що необхідно для зменшення граничної температури нагріву поверхні, що шліфується при врізному шліфуванні. Для приводу з одноступеневою пасовою передачею це обмеження відсутнє. Крім цього, енергія, що витрачається на реалізацію режимів врізного шліфування, при одноступеневій пасовій передачі приблизно в 1,5 рази менше її значення в приводі з двоступеневою пасовою передачею. Тому зміна приводу заготовки у верстаті 3М152 в порівнянні з верстатом 3М151является доцільним.
  • Ескіз
    Публікація
    Підвищення ефективності фінішної механічної обробки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Фесенко, Анатолій Володимирович; Євсюкова, Фатима Магометбіївна; Сліпченко, Сергій Євгенович; Линник, Олена Іванівна
    Розглянуті питання фінішних операцій механічної обробки і забезпечення обґрунтованого вибору оптимальних варіантів з урахуванням розподілу між зніманням матеріалу інструментом і тертям зв'язки при контакті. При цьому треба забезпечити якомога більший виступ вершин зернин над рівнем зв'язки круга, а також своєчасного видалення з робочої поверхні круга затуплених зернин. Пропонується застосування інструментів з підвищеними фізико-механічними можливостями для обробки з відшаруванням поверхового шару заготовки. Суть процесу полягає в тому, що він концентрує все видалення матеріалу на вузькій контактній довжині, при цьому забезпечується максимальна швидкість з найменшою питомою енергією шліфування. При шліфуванні відшаруванням у зоні видалення припуску знімання на порядок вище, ніж при звичайному шліфуванні. Внесок енергії тертя та орання стає малою частиною загальної питомої енергії шліфування. Тепло, що виділяється під час шліфування, зменшується, умови його розсіювання в процесі точкового шліфування покращуються. Зазначені дослідження дозволяють усвідомити фізичну сутність процесу, визначити режими обробки, а також шляхи оптимізації технологічних параметрів точкового шліфування.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз частотних характеристик системи керування продуктивністю технологічного процесу алмазного шліфування
    (НТУ "ХПІ", 2018) Єнікєєв, Олександр Фанилович; Євсюкова, Фатима Магометбіївна; Приходько, Ольга Юріївна; Набока, Олена Володимирівна
    Запропоновано технологію безперерерного оброблення поверхні деталі на основі поєднання технологічних процесів алмазного та алмазно-іскрового шліфування. Розроблено структурну схему системи автоматичного керування параметрами технологічних процесів з використанням принципу керування за відхиленням. Побудовано математичні моделі компонент системи керування та в результаті аналізу її структурної схеми отримано передавальну функцію. На основі мінімізації квадратичного критерію якості із застосуванням еталонної моделі синтезовано пристрій обробляння вхідних сигналів. Побудовано схему комп’ютерного моделювання у середовищі Matlab процесів перетворення вхідної інформації апаратними засобами системи автоматичного керування параметрами технологічних процесів. У результаті комп’ютерного моделювання встановлено, що апаратні засоби забезпечують потрібну продуктивність та точність оброблення вхідних сигналів.