Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2007 - 200972010 - 20141

Налаштування

Автор: search.filters.author.Анголенко, Л. А.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Технологические и практические аспекты технологии шамотных легковесных огнеупоров
    (НТУ "ХПИ", 2007) Анголенко, Л. А.; Сидоров, В. Н.; Тищенко, Сергей Васильевич; Кобец, Н. Ю.
    Узагальнено результати теоретичних розробок і практичного досвіду виробництва шамотних легковагих вогнетривів у сучасних умовах, включаючи основні переділи технологічних процесів, у тому числі підбір і підготовка сировинних матеріалів, формування виробів, режими випалу і механічної обробки готових виробів.
  • Ескіз
    Документ
    Термодинамические расчеты реакций с участием газовой фазы в системе Si – Al₂O₃ – C
    (НТУ "ХПИ", 2009) Анголенко, Л. А.; Семченко, Галина Дмитриевна; Повшук, В. В.; Тищенко, Сергей Васильевич; Старолат, Елена Евгеньевна; Кущенко, М. А.
    Показана целесообразность разработок составов огнеупорных масс на основе композиции Si – Al₂O₃ – С с точки зрения возможности синтеза в них при эксплуатации огнеупорных соединений глиноземистой шпинели, оксикарбидов и карбида алюминия, а также карбида кремния, которые модифицируют материал.
  • Ескіз
    Документ
    Термодинамический расчет твердофазных реакций в системе Si – Al₂O₃ – C без участия газовой фазы
    (НТУ "ХПИ", 2008) Анголенко, Л. А.; Семченко, Галина Дмитриевна; Повшук, В. В.; Тищенко, С. В.; Старолат, Елена Евгеньевна; Сидоров, В. Н.
    Проведено термодинамічні розрахунки в системі Si – Al₂O₃ – C для твердофазних реакцій утворення фаз диоксиду кремнію, карбіду кремнію, глиноземистої шпінелі, оксикарбідів і карбіду алюмінію й показано ймовірність їх протікання на основі величини енергії Гіббса.
  • Ескіз
    Документ
    Термодинамические расчеты реакций образования глиноземистойшпинели, оксикарбидов и карбида алюминия в системе Al – Al₂O₃ – C
    (НТУ "ХПИ", 2008) Анголенко, Л. А.; Семченко, Галина Дмитриевна; Тищенко, С. В.; Старолат, Елена Евгеньевна; Сидоров, В. Н.
    Проведено термодинамічні розрахунки в системі Al – Al₂O₃ – C для твердофазних реакцій утворення фаз глиноземистої шпінелі, оксикарбідів і карбіду алюмінію й показано ймовірність їх протікання на основі величини енергії Гіббса. Наведено залежності енергії Гіббса від температури реакцій, що протікають у сумішах, які містять, мас. %: 23–75 Al, 26–74 Al₂O₃, 6–25 С.
  • Ескіз
    Документ
    Создание нанореакторов для синтеза наноразмерных бескислородных соединений
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2008) Семченко, Галина Дмитриевна; Опрышко, И. Н.; Борисенко, О. Н.; Анголенко, Л. А.; Старолат, Елена Евгеньевна; Шутеева, Ирина Юрьевна; Кущенко, М. А.
    В статті представлено результати пошуку нанореакторів для механохімічного та твердофазного синтезу наночастин без кисневих сполук із алкоксиду кремнію.
  • Ескіз
    Документ
    Изучение физико-механических свойств леточных масс композиции Al₂O₃ – SiC – C на алюмохромфосфатной связке
    (НТУ "ХПИ", 2008) Анголенко, Л. А.; Семченко, Галина Дмитриевна; Старолат, Елена Евгеньевна; Тищенко, С. В.; Денисенко, В. А.
    У роботі представлено результати дослідження залежності уявної щільності та межі міцності на стиск від кількості графіту і карбіду кремнію у вихідному складі леткових мас на основі композиції Al₂O₃ – SiС – С, що містять алюмохромфосфатну зв'язку. Збільшення кількості графіту на 5 мас. % призводить до зниження уявної щільності на 2 – 5 %, межі міцності на стиск для матеріалів з низьким вмістом (до 15 мас. %) графіту – на 15 – 30 %, а з високим вмістом (20 – 35 мас. %) графіту – на 2 – 20 %. Досягнуто максимальне значення уявної щільності 2,96 г/см³, межі міцності на стиск 60 МПа.
  • Ескіз
    Документ
    Изучение термомеханических свойств модифицированных корундографитовых карбидкремнийсодержащих огнеупоров
    (НТУ "ХПИ", 2008) Анголенко, Л. А.; Семченко, Галина Дмитриевна; Тищенко, С. В.; Старолат, Елена Евгеньевна; Сидоров, В. Н.
    Представлено результати вивчення зміни уявної щільності, відкритої пористості і межі міцності при стиску після термічної обробки розроблених Al₂O₃ – SiС – С-композитів, модифікованих введенням фосфатної добавки і комплексного антиоксиданту (Al + Si + фосфатна добавка). Встановлено, що введення фосфатної добавки разом з комплексним антиоксидантом Al + Si до складу корундографітового SіС-вмісного вогнетриву на етилсилікатній зв'язці приводить до підвищення їх ингібіруючої дії.
  • Ескіз
    Документ
    Физико-химические процессы в композициях Al₂O₃ – SiC – C – волокно – пластификаторы при нагревании до 1000 °С
    (НТУ "ХПИ", 2014) Семченко, Галина Дмитриевна; Анголенко, Л. А.; Катюха, А. С.; Ростовская, С. В.; Кобец, Н. Ю.
    Исследованы физико-химические процессы при термообработке композиций Al₂O₃– SiC – C –волокно с разными пластификаторами. Установлено подобие и различие в интенсивности термодеструкции волокна в композиции при использовании разных пластификаторов и при введении разного количества волокна. Установлено, что на процессы потери массы большее влияние оказывает количество введенного в массы волокна, а физико-химические процессы превращения ВГЦ перекрывают термические эффекты процессов, происходящие при нагревании волокна и пластифицирующих добавок. Среди экзотермических эффектов превалирует эффект превращения волокна и термодеструкции геля в интервале температур 300 – 400 °С при малом количестве волокна в массах.