Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Взаємозв'язок типів окремих форм логіко-лінгвістичних моделей та видів речень природної мови(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Вавіленкова, Анастасія ІгорівнаЗапропоновано апарат логіко-лінгвістичного моделювання для вилучення знань з електронних текстових документів. Виокремлено різні типи форм логіко-лінгвістичних моделей для формалізованого представлення складних речень природної мови. Сформульовано правила та здійснено класифікацію окремих форм логіко-лінгвістичних моделей залежно від синтаксичних конструкцій речень природної мови.Документ Роль тестування програмного продукту для командної розробки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Вавіленкова, Анастасія ІгорівнаДосліджено особливості процесів тестування програмного продукту під час роботи у Scrum-команді. Виокремлено види тестування, характерні для методики гнучкого тестування, що дають змогу зробити процес тестування постійно інтегрованим у командну роботу, як на етапі формування вимог та проєктування, так і на етапі кодування та генерації тестових наборів. Це стає можливим при внесенні рекомендацій тестера у процес формування користувацьких історій, плануванні виходу версії програмного продукту з точки зору тестування та дефектів, плануванні спринту на основі користувацьких історій та дефектів, виконанні спринту з неперервним тестуванням, регресійному тестуванні після завершення спринту та формуванні звітів про результати тестування. Виділено етапи процесу гнучкого тестування у Scrum-команді. Запропоновано автоматизувати процес гнучкого тестування для навчального командного проєкту у програмному середовищі Visual Studio на базі Team Foundation Server. Продемонстровано приклад автоматизації процесу гнучкого тестування шляхом його розбиття на чотири квадранти для дотримання принципів роботи за гнучкою методологією розробки програмного забезпечення. У першому квадранті відбувається дослідження якості внутрішнього коду програмного продукту, тобто проведення модульного тестування. Для реалізації модульного тестування в Visual Studio створюється нове рішення з метою генерування класу для тестування, у тілі якого прописуються умови для тестування. Другий квадрант реалізує принципи системного тестування, тому на цьому етапі продемонстровано особливості створення такого тестового артефакту, як тестові випадки, що передбачає виконання певних умов для перевірки функціональності програмного продукту, який розробляється; встановлення зв’язку між створеними тестовими випадками та користувацькими історіями, представленими у вигляді задач командного проєкту Product Backlog. Наведено приклад ручного тестування за допомогою спеціального інструменту Microsoft Test Manager, який дозволяє створювати плани, додавати та оновлювати тестові випадки, виконувати ручні тести. У третьому квадранті здійснено дослідне тестування у Microsoft Test Manager та створено ще один тестовий артефакт – звіти про помилки. У четвертому квадранті здійснюється автоматичне тестування нефункціональних вимог до програмного забезпечення.Документ Аналіз гнучких методологій розробки програмного забезпечення для реалізації у командних проєктах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Вавіленкова, Анастасія ІгорівнаУ матеріалах статті проаналізовано основні моделі життєвого циклу програмного забезпечення, що лежать в основі гнучких методологій розробки програмного забезпечення для виявлення особливостей їх застосування при реалізації командних проєктів. Виявлено, що використання класичних моделей життєвого циклу, зокрема, каскадної, спіральної, інкрементної, V-подібної та ітеративної, не являється ефективним при реалізації всіх сучасних аспектів розробки програмного забезпечення на основі використання нових інформаційних технологій. Проведено порівняльний аналіз найбільш популярних гнучких методологій розробки програмного забезпечення Agile, Scrum, Kanban, RUP, DSDM, RAD за такими показниками, як модель життєвого циклу, кількість ітерацій, мета створення проєкту та типи проєктів для реалізації, пріоритети, можливість взаємодії із замовником, адаптація до змін. Виявлені переваги та недоліки гнучких методологій розробки програмного забезпечення дали змогу виокремити методологію MSF, що базується на узгодженні каскадної, спіральної та ітеративної моделей життєвого циклу розробки програмного забезпечення та дає змогу обрати шаблон Scrum, як найбільш вдалий для реалізації та демонстрації роботи у навчальних командних проєктах. MSF використовує у роботі підхід, що передбачає поетапне створення робочого продукту з певною функціональністю, яка відображає вимоги до кінцевого продукту на даному етапі. Запропоновано використовувати рішення компанії Microsoft на основі Visual Studio та Team Foundation Server для централізованого керування елементами командного проєкту, використання інструментів візуального моделювання архітектури, можливості управління якістю коду та отримання всіма учасниками команди актуальної інформації про стан проєкту. Це відбувається завдяки тому, що модель MSF об’єднує у собі п’ять основних моделей: модель команди; модель процесу (послідовність дій, яка необхідна для побудови командного проєкту); дисципліну управління проєктами (передбачає комплексне планування всіх етапів командного проєкту, управління бюджетом, ресурсами, витратами, підготовки графіків); дисципліни управління ризиками та дисципліни управління готовністю (оцінювання знань членів командного проєкту для подальшого розподілу ролей у команді). Продемонстровано приклад створення навчального командного проєкту на основі використання шаблону гнучкої методології Scrum у середовищі Visual Studio на базі Team Foundation Server.Документ Умови тотожності логіко-лінгвістичних моделей простих речень природної мови(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Вавіленкова, Анастасія ІгорівнаВисвітлено проблему розробки теоретичних положень з систематизації процесу пошуку синонімічних конструкцій як основного механізму на шляху виявлення текстових дублікатів. Сформульовано умови тотожності логіко-лінгвістичних моделей для можливості створення формул, що описують рівнозначні за змістом речення природної мови.Документ Виявлення логічних протиріч у текстовій інформації(НТУ "ХПІ", 2012) Вавіленкова, Анастасія ІгорівнаПроаналізовано проблему виявлення логічних протиріч у текстовій інформації, досліджено формально-логічні закони як теоретичну основу для встановлення істинності та хибності логічних висловлювань, продемонстровано пошук логічних протиріч методом резолюцій, запропоновано алгоритм виявлення логічних протиріч, що базується напорівнянні логіко-лінгвістичних моделей текстової інформації. Бібліогр.: 8 назв.Документ Аналіз методів обробки текстової інформації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Вавіленкова, Анастасія ІгорівнаУ статті надано характеристику основних методів Data Mining, виділено їх переваги та недоліки. В результаті аналізу виявлено, що жоден з описаних методів не здатен вилучати знання з інформації. Продемонстровано роботу методу резолюцій Робінсона для порівняння двох простих речень. Запропоновано алгоритм порівняння логіко-лінгвістичних моделей текстової інформації за змістом