Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
21 результатів
Результати пошуку
Документ Электрокаталитическое окисление метанола на тернарных сплавах кобальта(НТУ "ХПИ", 2018) Ненастина, Татьяна Александровна; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Проскурина, Валерия Олеговна; Ермоленко, Ирина ЮрьевнаЭлектролитические покрытия тернарными сплавами Co-Mo-W и Co-Mo-Zr, нанесенные из комплексных пирофосфатно-цитратных электролитов, отличаются равномерно развитой поверхностью, рельеф и степень развития которой благоприятны для реализации каталитических процессов. Электрокаталитическое окисление метанола, как энергоемкого реагента топливных элементов, на электродах их указанных сплавов характеризуется наличием одной волны с четко выраженным предельным током. Активность электродов с тернарными покрытиями в реакции окисления метанола значительно выше, чем платины, причем для сплава Co-Mo-Zr высота пика в 2-2.5 раза выше, чем для Со-Mo-W. Повышенная каталитическая активность покрытий обусловлена как высокой степенью развития поверхности, так и синергетическим эффектом сплавообразующих металлов. Совокупность кинетических критериев указывает на необратимое электрокаталитическое окисление метанола на исследованных сплавах в режиме смешанной кинетики через стадию адсорбции реактанта. Тернарные покрытия обладают высокой коррозионной стойкостью в щелочных средах и по значению глубинного показателя коррозии относятся к весьма стойким. Высокие каталитическая активность и коррозионная стойкость сплавов Co-Mo-W и Co-Mo-Zr позволяют рассматривать их как перспективные материалы электрохимической энергетики, в том числе для проточных редокс аккумуляторов и топливных элементов.Документ Функциональные свойства гетерооксидных ситем на основе TiO₂(НТУ "ХПИ", 2018) Каракуркчи, Анна Владимировна; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Яр-Мухамедова, Гульмира ШариповнаПлазменно-электролитическим оксидированием сплавов титана в щелочных электролитах с введеним соединений тугоплавких металлов получены гетерооксидные покрытия микроглобулярной морфологи с высокой адгезией. В роли допантов использованы диспергированные в электролите наноразмерные оксиды ванадия, циркония и молибдена, а также растворы вольфрамата натрия, что позволило формировать гетерооксидные покрытия как из коллоидных, так и истинных растворов. Установлено влияние допантов на параметры процесса и виявлены интервалы напряжений, соответствующих микродуговому режиму. По результатам сканирующей электронной и атомно-силовой микроскопии показано, что управление химическим составом покрытий, топографией поверхности и размером зерен можно варьированием концентрации электролита и плотности тока плазменно-электролитического оксидирования. Установлено, что сформованные оксидные слои имеют высокую стойкость к абразивному зносу и существенно повышают коррозионную стойкость титана в хлоридсодержащих средах вследствие инкорпорации тугоплавких компонентов и сгладживанию рельефа поверхности.Документ Закономерности электроосаждения сплава палладий-никель из полилигандного электролита(НТУ "ХПИ", 2006) Ненастина, Татьяна Александровна; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай ДмитриевичВизначено закономірності осадження паладію та нікелю у сплав з пірофосфатно - аміачного електроліту в гальваностатичному режимі. Встановлено чинники, що впливають на склад та властивості отриманих покриттів. Показано, що вміст нікелю в сплаві зростає при підвищенні катодної густині струму, а вихід за струмом практично не змінюється. Підвищення температури зменшує вміст нікелю в складі сплава та вихід за струмом сплаву Pd-Ni. Встановлено вплив співвідношення концентрацій основних компонентів електроліту на вихід за струмом та вміст нікелю в сплаві.Документ Влияние параметров электролиза на состав и выход по току покрытий сплавами Co – W, Ni – W(НТУ "ХПИ", 2008) Байрачная, Т. Н.; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Илляшенко, Т. А.Досліджено вплив тривалості імпульсу та паузи на склад та вихід за струмом сплавів вольфраму з кобальтом або нікелем при їх сумісному осадженні в нестаціонарному режимі. Встановлено, що масова частка тугоплавкого елементу в покриттях зі збільшенням тривалості імпульсу зростає, а паузи – зменшується з антибатною зміною значень виходів за струмом для обох сплавів.Документ Электродные процессы с участием пирофосфатных комплексов(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2006) Ненастина, Татьяна Александровна ; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай ДмитриевичМетодом лінійної вольтамперометрії досліджено електрохімічну поведінку пірофосфатних комплексів паладію. Визначено вплив концентрації ліганду та комлексоутворювача на кінетичні параметри окисно-відновних реакцій за участю пірофосфатних комплексів. Показано, що стадії розряду передує хімічна реакція дисоціації пірофосфатного комплексу.Документ Механизм катодного восстановления ионов лития в апротонных растворителях(НТУ "ХПИ", 2007) Штефан, Виктория Владимировна; Миргородская, Ю. В.; Волобуев, Максим Николаевич; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Мироненко, В. Д.Методом лінійної вольтамперометрії досліджено катодні процеси відновлення іонів літію в диметилформаміді на нікелевому електроді. На підставі електрохімічних параметрів електродних реакцій за участю іону літію запропоновано загальну схему механізму та кінетичні рівняння реакції відновлення. Гальваностатичним електролізом одержано кристалічні сріблясті осади літію.Документ Анодное поведение вольфрама в цитратном электролите(НТУ "ХПИ", 2007) Байрачная, Т. Н.; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай ДмитриевичВивчено вплив компонентів електроліту на електрохімічну поведінку вольфрамового електроду в умовах анодної поляризації. Сформульовано припущення щодо природи процесів, які перебігають на вольфрамовому електроді. Визначено інтервал густин струму, за яких процес осадження сплавів вольфраму може бути реалізований з розчинним анодом.Документ Исследование защитного действия ингибиторной композиции систем охлаждения дизельных двигателей внутреннего сгорания(НТУ "ХПИ", 2009) Проскурин, Николай Николаевич; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Шепеленко, Александр СергеевичДослiджено корозiйну поведiнку конструкційних матеріалів систем охолодження у фоновому розчинi та в присутності iнгiбiторної композицii, до складу якої не входять токсичні компоненти. Результати вольтамперометричних та довгострокових лабораторних випробувань, та разрахунки коефіцієнту захисту довели високу ефективність інгібіторної композиції.Документ Анодное поведение железа, кобальта и сплава Fe – Co в цитратном электролите(НТУ "ХПИ", 2010) Савченко, Валерия Олеговна; Ведь, Марина Витальевна; Зюбанова, С. И.Показаны результаты исследования анодного поведения железа, кобальта и сплава железо-кобальт в цитратном электролите. Обосновано использование растворимых анодов из сплава и составных анодов из компонентов осадка. Приведен рабочий диапазон анодных потенциалов и плотностей тока. Доказано отсутствие окисления цитрат-анионов при комнатной и повышенной температуре.Документ Кинетика электрохимического восстановления серебра и кобальта из цитратных электролитов(НТУ "ХПИ", 2010) Глушкова, Марина Александровна; Ведь, Марина ВитальевнаВ статье исследованы кинетические закономерности восстановления ионов серебра и кобальта из цитратного электролита. Определено, что скорость процесса лимитируется стадией переноса заряда, химической реакцией и усложнена адсорбционными явлениями. Установлено, что соосаждение серебра и кобальта в сплав можно проводить из нетоксичного электролита при контроле соотношения концентраций сплавообразующих компонентов и лиганда.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »