Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20221

Налаштування

Автор: search.filters.author.Геляровська, Оксана АнатоліївнаDOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/2222-0631.2022.01.13

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Ймовірнісна модель потоку іонів крізь мембрану
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тоніца, Олег Володимирович; Сердюк, Ірина Василівна; Геляровська, Оксана Анатоліївна; Процай, Наталя Тимофіївна; Василець, Едуард Віталійович
    Пропонується дослідження якісного впливу електромагнітних полів на мембрану тканини рослин для збереження і доставки їх в свіжому вигляді до кінцевого споживача. Впливу електромагнітних полів на мембрану клітини були піддані плоди яблук, які мають форму сфери. Україна − промислово-аграрна країна з переважно сировинним виробництвом. Вона є одним із провідних експортерів деяких різновидів сільськогосподарської продукції. Велика кількість родючих земель нашої країни створює передумови для того, щоб Україна була повноправним експортером сільськогосподарських товарів у країни Європи і світу. При цьому виникає дві основні проблеми − виробництво якісних сільськогосподарських продуктів фермерами та їх збереження протягом тривалого часу в свіжому вигляді. Дуже важливо, щоб кінцевий споживач отримував продукт свіжим і смачним. Актуальним є питання допомоги у збереженні свіжості продукту для кінцевого споживача. Для отримання свіжого продукту найчастіше використовують спосіб заморозки і збереження його при температурі нижче мінус 20° за Цельсієм. Проте такий метод не підходить, коли йдеться про свіжі фрукти. Тому об’єктом дослідження для низки вчених став вплив на процес збереження плодово-ягідної продукції зовнішніх електромагнітних полів. Було встановлено, що для збереження свіжості продукту є важливим мембранний потенціал клітини в момент фізіологічного спокою. Саме в цей момент обмін речовин знаходиться в рівновазі. При цьому використовується цикл дихання Кребса, який був відкритий для тварин, але пізніше був доведений і в рослин. Питання дослідження якісного впливу електромагнітних полів на мембрану тканини рослин з метою збереження і доставки їх в свіжому вигляді до кінцевого споживача є дуже важливим і актуальним (наприклад, можна піддати плоди яблук, які мають форму сфери, впливу електромагнітних полів на мембрану клітини). Найбільш важливим фактором, який впливає на процеси росту і розвитку рослин, є світло, його напрямок, а також його якісні та кількісні характеристики. Проте, існують ще два фактори зовнішнього середовища, яким досі не надавалось великого значення і які не завжди враховуються при аналізі фізіології організму рослин. Мова йде про електричне поле атмосфери та електромагнітне поле Землі. Слід враховувати також можливий вплив (як позитивний, так і негативний) штучних зовнішніх електромагнітних полів на плоди фруктів. Електрофізичні характеристики даних полів визначають результат цього впливу. Це − напруженість, частота, спосіб модуляції, експозиція і таке інше. Запропоновано методи ефективного збереження сільськогосподарської продукції, засновані на наявності в контейнері, в якому зберігаються фрукти, зовнішнього електромагнітного поля надвисоких частот з частотою діапазону 33,5 – 36 ГГц, що створює здатність блокувати канали руху іонів і збільшує термін зберігання фруктів майже в сім разів.