Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

Автор: search.filters.author.Данченко, Олена БорисівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-1236-6731

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Концепція створення мінімально життєздатного продукту та дизайн-мислення в управлінні командою іт-проєкту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Близнюкова, Ірина Олександрівна; Тесленко, Павло Олександрович; Данченко, Олена Борисівна; Меленчук, Віктор Миколайович
    ІТ галузь, як будь-яка інша, має свою специфіку. Існують розроблені та протестовані методики створення та управління ІТ-проєктами усіх рівнів формалізації: від водоспадної до гнучкої. Але процеси формування та управління командою будь-якого проєкту залишаються слабrо структурованими та невизначеними. Сучасне життя постійно змінює відношення замовників та користувачів продукту проєкту до методологій проєктного менеджменту. Критерії оцінки успішності проєкту неухильно зміщуються в сторону забезпечення задоволеності його головних стейкхолдерів. Для цього розробляють нові, або застосовують раніше не використовувані засоби. Серед них технологія дизайн-мислення та концепція створення мінімально життєздатного продукту (МЖП). Ці засоби почали застосовувати в процесах управління проєктами з метою максимально можливого забезпечення задоволення стейкхолдерів. В роботі проведено аналіз технології використання дизайн-мислення та показана доцільність її застосування у якості елемента методології управління ІТ-проєктами, яка застосовує клієнт-орієнтовний та ціннісно-орієнтовний підходи управління. Однак на даному етапі технологія дизайн-мислення більш розроблена у психологічному та комунікативному контекстах. Тому застосування алгоритму створення МЖП дозволить формалізувати етапи дизайн-мислення при створенні продукту ІТ-проєкту, а сам МЖП використовувати як поточну версію продукту ІТ-проєкту, який на відміну від діючих засобів управління ІТ-проєктами буде існувати практично від самого старту ІТ-проєкту. Зрозуміло, що застосовувати запропоновані інструменти на практиці буде команда ІТ-проєкту, яка зазвичай потерпає від «раптових дедлайнів», постійних часових перевантажень та інших постійних принад розробки та виконання ІТ-проєкту. Тому доволі важливим є розробити механізми формування, управління та навчання команди ІТ-проєкту на підґрунті дизайн-мислення з мінімально-життєздатним продуктом у якості базису розробки.
  • Ескіз
    Документ
    Проєктний підхід у творчій сфері
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Рибалко, Ірина Вікторівна; Меленчук, Віктор Миколайович; Березенський, Руслан Володимирович
    Застосування проєктного підходу до реалізації будь-якої ідеї дає керівнику проєкту можливість більш чітко визначати цілі та критерії їх досягнення, структурувати всі процеси виконання робіт, виключати «розмитість» відповідальності, здійснювати більш повний контроль ходу виконання робіт, оптимізувати ресурси, виявляти ризики та завчасно розробити план щодо їх уникнення або подолання наслідків. Проєктна діяльність у творчий сфері існувала завжди, але тільки відносно нещодавно науковий світ звернув на неї увагу з боку детального вивчення особливих умов творчої діяльності та адаптування під неї методології проєктного підходу. Під час реалізації творчих проєктів керівнику доведеться працювати з командою митців та творчих особистостей, які керуються не логікою та фактами, а більш, емоційні, чутливі, зорові та інтуїтивні. Це накладає відбиток на формальну методологію проєктного підходу. Рівень емоцій у творчих проєктах набагато вищий, ніж у технічних. Співчуття, розуміння та підтримка завжди будуть балансувати з вимогливістю, наполегливістю та категоричністю у дотриманні чітких критеріїв до виконання задач, використання виділеного бюджету та графіку проєкту. Але проєкт має певні обмеження, яких треба дотримуватися незважаючи на сферу застосування проєктного підходу. Тому керівнику творчих проєктів потрібно знайти баланс між тим, щоб підштовхувати виконавців проєкту до оптимізації продуктивності та надавати всіх необхідних ресурсів для натхнення та отримання особистого задоволення від процесу та продукту, розвиваючи в них таким чином талант та креативність, готовність до ефективної роботи та максимального використання свого творчого потенціалу. Пропонується аналіз, який на прикладі конкретного творчого заходу, дає можливість переконатися, що творчі заходи мають всі характеристики проєкту. Зроблені висновки, що використання методології управління проєктами без адаптування її під специфіку творчої сфери, матиме негативні наслідки.