Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2012 - 201922020 - 20221

Налаштування

Автор: search.filters.author.Краснопольський, Юрій Михайлович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Наномедицина у протипухлинній терапії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я Михайлівна; Григор'єва, Ганна Савівна
    Використання ліпосомальних наночастинок як drug delivery system сьогодні є перспективним напрямком сучасної нано фармакології, зокрема у розробці протипухлинних лікарських препаратів. Ліпосомальні форми протипухлинних активних фармацевтичних інгредієнтів характеризуються зниженням токсичності, забезпеченням стабільності та підвищенням проти пухлинної активності інкапсульваного у наночастинки протипухлинного агенту, пролонгованістю дії препарату. Представлені на ринку ліпосомальні протипухлинні засоби є препаратами із пасивним націлюванням, які накопичуються у клітинах шляхом пасивної дифузії пухлини завдяки EPR-ефекту судинної системи. У даному огляді представлені дані вивчення протипухлинної активності ліпосомальних препаратів, проведених українськими вченими протягом останніх десятиліть. Сьогодні доведена протипухлинна активність ліпосомальних форм терапевтичних агентів різної природи: антрациклінові антибіотики, препарати платини, напівсинтетичні похідні алкалоїдів, природні поліфенольні антиоксиданти, тощо. Так, інкапсуляція доксорубіцину гідрохлориду у ліпосоми дозволило знизити його кардіотоксичність та інші побічні ефекти, забезпечити можливість лікування резистентних до доксорубіцину пухлин. Ліпосомальні форми комплексних сполук плати ни, зокрема цисплатину, у порівнянні із вільними формами цитостатиків показали більшу ефективність при лікуванні резис тентного до цисплатину раку яєчників. Застосування поліфенольних антиоксидантів, кверцетину та куркумін, у комплексній терапії дозволяє не лише посилити протипухлинний ефект, але й виявляю протективний ефект на здорові тканини та органи.
  • Ескіз
    Документ
    Біотехнологічні аспекти створення препаратів на основі пробіотиків
    (НТУ "ХПІ", 2012) Хижняк, Оксана Сергіївна; Краснопольський, Юрій Михайлович
    Розглянута класифікація пробіотичних і пребіотичних препаратів, наведено перелік препаратів, представлених на українському ринку пробіотиків. Показана роль пробіотичних препаратів, яку вони виконують в організмі. Окремо представлені характеристики біфідобактерій та лактобацил. Розглянуті аспекти створення препаратів на основі безклітинних компонентів пробіотиків. Доведена необхідність розробки комбінованих препаратів на основі місцевих біоваріантів. Іл.: 0. Бібліогр.: 21 назв.
  • Ескіз
    Документ
    Біотехнологічні аспекти отримання комплексного препарату, який містить різні штами пробіотичних культур
    (НТУ "ХПІ", 2013) Хижняк, Оксана Сергіївна; Краснопольський, Юрій Михайлович
    Вивчено оптимальні умови сумісного культивування пробіотичних культур: співвідношення штамів, азотний склад поживного середовища, рівень рН, час культивування та кількість генерацій. Доведена необхідність створення полікомпонентних препаратів на основі двох симбіотичних штамів. Розглянуто аспекти створення ефективного поживного середовища. Встановлено оптимальний склад поживного середовища та можливість культивування на ньому пробіотичних штамів біфідобактерій та лактобацил. Визначено оптимальне співвідношення штамів при сумісному культивуванні.