Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Крахмальов, Олександр ВікторовичКлючові слова: search.filters.subject.civil proceedings

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Електронна інформація як докази
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сємко, Михайло Олександрович; Крахмальов, Олександр Вікторович
    Широке використання цифрової техніки як у повсякденному житті, так і у правоохоронній діяльності, ставить питання про використання цифрової інформації у доведенні у кримінальному упровадженні. Проте, єдиного визначення до цього часу не існує. Так, досить часто термін «цифрова інформація» визначається як інформація у вигляді сигналів будь-якої фізичної природи, що зафіксована на машинних носіях, зміст та/або властивості якої встановлюють наявність або відсутність обставин, що підлягають доведенню у кримінальному упровадженні. Важливо розуміти, що така інформація може створюватися, передаватися, зберігатися тощо не лише за допомогою комп’ютерної техніки, а й з використанням іншої апаратури (диктофони, цифрові фотоапарати, відеокамери, смартфони тощо). Цифрова інформація має об’єктивний характер. Це обумовлено тим, що її фіксування на цифровому носії відбувається без перероблення свідомістю людини – у тій формі, в якій вона об’єктивно існувала незалежно від сприйняття особи, яка її закріплює. Найчастіше ця інформація створюється поза рамками кримінального упровадження не для доведення її до відома органів досудового розслідування або суду, а зовсім з іншою метою. Наприклад, камери відеоспостереження можуть встановлюватися з охоронною метою або з метою профілактики і боротьби з правопорушеннями. Здійснення відеозапису виключає участь людського чинника, оскільки фіксація події відбувається в автоматичному режимі. Як наслідок, інформація, отримана подібним чином, має об’єктивний характер. Чинний КПК поняття «електронні докази» не містить, проте аналіз інших процесуальний кодексів (зокрема, КАС, ГПК та ЦПК) дозволяє встановити, що під цим поняттям розуміється інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.