Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Боротьба з промисловим пилом при виробництві цементу як фактор суттєвого зниження негативного впливу цементних заводів на довкілля(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кривільова, Світлана Павлівна; Власенко, Влада Валеріївна; Цвіркун, Дарина ОлександрівнаНа сьогоднішній день екологізація будь-якого промислового виробництва є одним з невід'ємних елементів його екологічної безпеки. Цементні заводи України з їх морально і фізично застарілим обладнанням створюють значний екологічний ризик забруднення навколишнього середовища і становлять небезпеку для здоров'я населення прилеглих територій. У статті пропонується найбільш раціональний шлях зменшення негативного впливу цементних заводів на навколишнє середовище – екологізація їх технологічних циклів. Розроблено концепцію екологізації діючих цементних заводів, яка полягає в тому, що підприємство має стати екологічно чистий модулем. Це досягається тим, що кожен окремий технологічний процес стає автотрофним екологічним модулем; технологічні процеси усередині технологічного комплексу пов'язані між собою внутрішньовиробничими зв'язками; внутрішні зв'язки між модулями забезпечують використання відходів попередніх процесів у якості вторинної сировини подальших процесів; у структурі цементного заводу існує екологічно чистий процес, який виконує роль "модуля внутрішніх зв'язків" при мінімальному залученні енергоресурсів. Центральною ланкою цього "модуля внутрішніх зв'язків" є система пригнічення і уловлювання цементного пилу. Проаналізовано класифікаційну схему системи боротьби з промислової пилом і газоподібними викидами цементних заводів, яка реалізується п'ятьма основними функціональними елементами: зв'язуванням забруднюючих речовин, затриманням забруднюючих речовин, уловлюванням забруднюючих речовин, очищенням повітря від забруднюючих речовин і розсіюванням забруднюючих речовин в атмосфері. Приведені найбільш ефективнi методи боротьби з промисловим пилом: гідродінамічний, аеродінамічний, теплофізичний. Проаналізовано механізм взаємодії крапель води і часток пилу в повітрі в залежності від їх розмірів, розроблено рекомендації щодо вдосконалення процесу знепилювання піною технологічної сировини цементних заводів. Запропоновано схему туманоутворення з метою досягнення максимальної санітарно-гігієнічної та екологічної ефективності. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення процесу знепилювання на окремих ділянках і способи їх реалізації.Документ Синтетичні нанокристалічні матеріали поліваріантного складу на основі системи CaO-CaF₂-P₂O₅-H₂O для корекції структурних порушень скелету(НТУ "ХПІ", 2018) Кривільова, Світлана ПавлівнаРозглянуто перспективність використання синтетичних нанокристалічних матеріалів поліваріантного складу на основі системи СаО-P₂О₅-CаF₂-Н₂О і домішок для корекції структурних порушень скелету. Показано, що для синтезу нанокристалічних порошків і композитів біомедичного призначення перспективними є матеріали, склади яких вiдповідають системі СаО-P₂О₅-CаF₂-Н₂О. Вивчено системи CаО-P₂О₅-CаF₂, СаО-P₂О₅-Н₂О. Проведено дослідження системи CаО-P₂О₅-CаF₂ в перерізi Са₃(PO₄)₂-СаF₂: визначено положення бінарних евтектік і температур плавлення в них. Побудована діаграмма складу системи Са₃(PO₄)₂-СаF₂, яка суттєво вiдрізняється від наведених в літературі. Виконана експериментальна перевірка розрахункових даних на препаратах розрахункових складів методом високотемпературної мікроскопії. На основі проведених досліджень уточнено області первинної кристалізації фаз у чотирьохкомпонентних системах Са₃(РО₄)₂-СаСО₃-СаF₂-Са(ОН)₂ и Са₃(РО₄)₂-Н₂О-СаF₂-Са(ОН)₂, перспективних для використання в якості біокерамічних композицій. На основі проведених досліджень в системі СаО-P₂О₅-CаF₂-Н₂О встановлено областi, перспективні для синтезу матерiaлiв, які за своїми технічними і біологічними властивостями можуть бути використані для корекції дефектів кісткових тканин; у якості неорганічних наповнювачів гібридних органо-неорганiчних композиційних матеріалів, що використовуються для відновлення суставного хряща, для склеювання фрагментів кісток і заповнення порожнин патологічного походження; для восповнення мінерального складу кісток та зубної емалі.Документ Композиційні матеріали на основі гідроксилапатиту і ZrO₂, призначені для використання в напружених частинах скелету(НТУ "ХПІ", 2017) Кривільова, Світлана ПавлівнаУ статті розглянута можливость отримання композиційних матеріалів біомедичного призначення на основi гідроксилапатиту, які для підвищення тріщиностійкості і міцності армовані нанокристалічними частками ZrO₂, частково стабілізованого 3 мол. % Y₂О₃ або MgO. Визначені оптимальні співвідношення вихідних компонентів і режими термообробки композиційних матеріалів, які мають в 2 – 3 рази більш високий рівень тріщіностійкості у порівнянні з тріщиностійкістю неармованих матричних матеріалів. Визначено, що композиційні матеріали, які можуть бути отримані термообробкою (при 1150 – 1300 °С) сумішей попередньо синтезованого нанодисперсного Са₁₀(PO₄)₆(OH)₂ і нанокристалічного ZrO₂ тетрагональної модифікації, характеризуються біологічною сумісністю з кісткової тканиною (за рахунок вмісту Са₁₀(PO₄)₆(OH)₂) і інертністю по відношенню до рідинних середовищ організму (за рахунок вмісту ZrO₂).Документ Рециклінг відходів виробництва та брухту бетонних конструкцій як центральна ланка концепції екологізації заводів ЗБК(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Автомонова, Вікторія Олександрівна; Власенко, Влада Валеріївна; Зайцева, Ксенія Олександрівна; Кривільова, Світлана ПавлівнаНа сьогодні екологізація виробництв є одним з невід’ємних елементів державної безпеки України. Навіть найсучасніші заводи ЗБК недосконалі і створюють певний екологічний ризик забруднення та небезпеку для здоров’я людини на прилеглих територіях. В статті пропонується найбільш раціональний шлях зменшення негативного впливу заводів ЗБК на довкілля – екологізація їх технологічних циклів. Розроблена концепція екологізації діючих підприємств ЗБК, яка полягає в тому, що підприємство повинне стати екологічно чистим модулем. Центральною ланкою цього модуля має бути система рециклінгу для повторного використання відходів виробництва: шламу після промивки міксерів та барабанів та брухту ЗБК. Запропонований метод переробки шламу, наведена технологічна схема установки рециклінгу залишкового бетону. Проведено огляд існуючих методів переробки брухту, наведена технологічна схема установки переробки брухту ЗБК. Запропоновані віброщокові дробарки для отримання вторинного щебеню з відходів бетону.Документ Синтетичні нанокристалічні кальцiйфосфатні матеріали для восповнення дефектів кісткових і нестачі м'язових тканин та їх синтез(НТУ "ХПІ", 2017) Кривільова, Світлана ПавлівнаВиконано оцінку можливості використання нанокристалічних матеріалів кальційфосфатного складу для заповнення де ектів кісткових тканин та у якості неорганічних наповнювачів композиційних матеріалів для восповнення нестачі м'язових тканин. Визначено склад кальційфосфатних матеріалів та оптимальне співвідношення компонентів. Встановлено, що біокерамика може бути отримана термообробкою при температурі 1100 – 1200 ° C суміші нанокристалічних порошків попередньо сінтезованних компонентів. Виявлено позитивний вплив домішки стеарату магнію на нізкотемпературну активацію процесу синтезу нанокристалічних структур. Методами електронної мікроскопії та атомно-емiсійного спектрального аналізів досліджено мікроструктури матеріалів i динамiку концентрації мікро- і мікроелементів в органах і тканинах в процесі їх резорбції in vivo. Встановлено, що за своїми технічними і біологічними властивостями ці матеріали можуть бути використані для поповнення дефектів кісткових та нестачі м'язових тканин.