Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Визначення перспективних напрямків вдосконалення матеріалів для індивідуального бронезахисту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Рябінін, Святослав Олександрович; Захаров, Артем Вячеславович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Притиченко, Ганна Вікторівна
    Проведено аналіз світового досвіду у напрямку сучасних розробок високоміцних алюмосилікатних склокристалічних матеріалів, зокрема, при створенні полегшеної броні. Визначені тенденції та сучасний стан ринку склокераміки з 2019 до 2023 роки та встановлено збільшення попиту на склокристалічні матеріали технічного призначення. Визначено, що спрямованість світового ринку склокераміки до фрагментації дозволить вітчизняним виробникам зменшити імпортозалежність та підвищити конкурентоспроможнісь вітчизняних склокерамічних матеріалів на світовому ринку. Встановлено перспективність використання високоміцних люмосилікатних склокристалічних матеріалів як основи при одержані елементів бронезахисту. Обрано критерії синтезу високоміцних бронеситалів. Обґрунтовано вибір оксидних систем для одержання захисних склокристалічних матеріалів, синтезовано модельні стекла та визначено технологічні параметри одержання ударостійких ситалів, які включають варку, формування, відпал та термічну обробку. Синтезовано модельні стекла та досліджено їх структуру в умовах термічної обробки у взаємозв’язку з фізико-хімічними властивостями матеріалів на їх основі. Встановлено, що розроблені склокристалічні матеріали на основі дисилікату літію характеризуються високими експлуатаційними властивостями і можуть бути використані при створенні сучасної броні. Встановлено, що розроблені високоміцні сподуменові склокристалічні матеріали в умовах низькотемпературної двостадійної термічної обробки характеризуються високими експлуатаційними властивостями та можуть бути використані як основа при розробці композиційного елементу індивідуального бронезахисту. Порівняльна оцінка експлуатаційних властивостей та техніко-економічних показників відомих керамічних та склокерамічних матеріалів для бронезахисту дозволила встановити конкурентоспроможність розроблених вітчизняних сподуменвмісних матеріалів як елементів індивідуального захисту.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування сплаву цинк-нікель в технології цинкування
    (НТУ "ХПІ", 2019) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
    Більш від’ємний потенціал цинкових покриттів забезпечує надійний захист сталевої основи від корозійного руйнування. Для підвищення хімічного опору корозійним процесам цинкові покриття обов'язково піддають завершальній обробці, наприклад, хроматуванню. Недоліками останнього є застосування токсичних сполук Cr (VІ) і зняття значного шар цинкового покриття (до 2 мкм). Мета досліджень полягала в обґрунтуванні вибору електроліту цинкування, який найбільшою мірою відповідає сучасним вимогам, а також в заміні хроматної плівки на тонкий шар цинк-нікелевого сплаву. Матеріали та методи дослідження. Виміри проводили в триелектродній комірці за допомогою потенціостату ПІ-50.1 з насиченим хлорид срібним електродом порівняння. Значення потенціалів електродів на графіках наведені за цим електродом. Цинкові покриття наносили з хлоридного, аміакатного та лужних електролітів з двома варіантами органічних добавок. Покриття сплавом цинк-нікель отримували з аміакатно-гліцинатного електроліту. Хлоридний та аміакатний електроліти характеризуються високими виходами за струмом, близькими до 100%, майже у всьому діапазоні густин струму від 1 до 4 А/дм². В лужних електролітах зі зростанням густини струму вихід за струмом знижується, що сприяє більшій рівномірності металевих покриттів. Оцінку розсіювальної здатності в досліджуваних електролітах проводили за допомогою ячійки Хулла з розбірним катодом. Співвідношення максимальних і мінімальних прирощень ваги на окремих секціях катоду в свідчить про більш високу розсіювальну здатність лужних електролітів. Завдяки високим захисним властивостям покриттів цинк-нікелевим сплавом пропонується в технологічному процесі цинкування осаджувати тонкий шар (0,5-0,7 мкм) цинк-нікелевого покриття з амонійно-гліцинатного електроліту замість хроматної пасивної плівки.
  • Ескіз
    Документ
    Умови формування цинк-нікелевого сплаву з аміакатно-гліцинатного електроліту низької концентрації
    (НТУ "ХПІ", 2018) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
    Покриття сплавами цинк-нікель розглядаються як заміна покриттів кадмієм. Корозійна стійкість покриття сплавами цинк-нікель залежить від фазового складу покриття. Так, при вмісті нікелю 8-14 ваг. % (переважно γ-фаза) відрізняються корозійною стійкістю у 5 разів більшою у порівняні з цинковими покриттями. В свою чергу склад і структура покриттів визначається умовами їх отримання головним чином, типом електроліту і режимами електролізу. Мета роботи – визначити вплив складу амонійно-гліцинатного електроліту низької концентрації на електродні процеси при формуванні покриттів сплавом цинк-нікель. Матеріали та методи дослідження. Кінетику електродних процесів на цинкових та нікелевих зразках площею від 1 до 5 см² в аміакатно-гліцинатному електроліті досліджували шляхом аналізу поляризаційних залежностей за допомогою потенціостату ПІ-50.1 у триелектродній комірці. У якості електроду порівняння використовували насичений хлоридсрібний електрод, значення потенціалів наведено за цим електродом. Вольтамперограми одержували зі швидкістю розгортання потенціалу 50 мВ/с. Значення рН електролітів контролювали рН-метром CT-6020A. Методом поляризаційних досліджень визначено вплив кислотності змішаного аміачно-амінокислотного електроліту на кінетичні закономірності електродних процесів при співосадженні нікелю й цинку. Хід поляризаційних залежностей виділення сплаву дозволяє припустити наявність двох сповільнених стадій – електрохімічної та дифузійної. Виділення сплаву при підвищенні рН електроліту відбувається з більшою перенапругою як на нікелевому, так і на цинковому електродах. Цинк починає співосаджуватися з нікелем при потенціалах більш від’ємних за – 1,2 В. Встановлено, що змінюючи умови електролізу, можна отримувати цинк-нікелеві сплави з необхідними захисними характеристиками.
  • Ескіз
    Документ
    Властивості покриттів сплавом цинк-нікель, осаджених при надграничних густинах струму
    (НТУ "ХПІ", 2017) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Любімов, Андрій Ігорович
    Методом анодної вольтамперометрії досліджено фазовий склад сплаву цинк-нікель, осадженого з низько концентрованого слабколужного полілігандного аміакатно-гліцинатного електроліту. Виявлено, що в покриттях, які отримані в умовах потенціодинамічного і потенціостатичного осадження при надграничних густинах струму (при потенціалах більш негативних за –1,4 В), значно збільшується вклад фази, збагаченої нікелем. З ростом товщини плівок сплаву спостерігається деякий зріст вмісту фаз при потенціалах початку катодної гілки вольтамперних залежностей і більш суттєвий – при потенціалі начала граничного струму. Покриття, осаджені при –1,45 В, містять менше 2 % фази, збагаченої цинком.
  • Ескіз
    Документ
    Можливості розвинення поверхні плетених електродів
    (НТУ "ХПІ", 2007) Першин, Микола Олександрович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
    Наведено оцінку можливості розвинення поверхні плетених електродів. Отримано залежності коефіцієнта розвинення поверхні від кроку схеми плетення і кількості напівторів при використанні дротів різного діаметру. Показано, що поверхня плетеного електроду може бути розвинена в 3-4,5 рази відносно до площі поверхні плоского електроду.
  • Ескіз
    Документ
    Окиснення фенолу на Pt і SnO₂ – SbxOy анодах
    (НТУ "ХПІ", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Полевик, І. М.
    Представлені результати дослідження анодного окиснення фенолу на Pt й SnО₂ – SbxOy електродах. Виявлено збільшення перенапруги виділення кисню на 250 мВ на діоксидноолов’яних електродах у порівнянні з платиновими. Показано, що окиснення фенолу відбувається за різним механізмом на платиновому й допованих діоксидолов’яних електродах.
  • Ескіз
    Документ
    Електроосадження функціональних покрить сплавом олово-сурма з комплексних електролітів
    (НТУ "ХПІ", 2010) Полевик, І. М.; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
    Представлені результати дослідження умов співосадження олова і сурми в комплексних електролітах на основі пірофосфатних і тартратних комплексів металів. Встановлено, що виділення олова в сплав відбувається зі значною деполяризацією. З’ясовано можливість отримання сплаву олово-сурма на різних основах – олові, залізі, міді, титані. Доведено, що покриття сплавом, отримані із досліджуваного електроліту, мають міцне зціплення з даними основами.
  • Ескіз
    Документ
    Розчинення мідних і нікелевих анодів у пірофосфатно-аміачних електролітах
    (НТУ "ХПИ", 2010) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна
    Представлені результати дослідження кінетичних закономірностей анодних процесів при розчиненні нікелю й міді зі змішаних пірофосфатно-аміачних розчинів. Встановлено, що необхідне для постачання іонів нікелю в електроліт розчинення нікелевого аноду відбувається в присутності іонів хлору. Однак їх концентрація має бути обмежена із-за прискорення розчинення мідного аноду у вигляді небажаних сполук Сu (I).
  • Ескіз
    Документ
    Анодне розчинення тонких плівок сплаву Zn-Ni в амінойно-гліцинатному розчині
    (НТУ "ХПІ", 2011) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Кулик, А. В.; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
    Представлені результати дослідження фазового складу тонких плівок сплаву цинк-нікель, що осаджені в амонійно-пірофосфатному електроліті. Методом анодної вольтамперометрії встановлено, що вміст в покритті фази, збагаченої цинком, зменшується при зниженні рН електроліту і збільшенні катодної поляризації вище значень потенціалів, що відповідають початку області граничного струму.
  • Ескіз
    Документ
    Корозійна стійкість покриттів сплавом цинк-нікель, осаджених з амонійно-гліценатного електроліту
    (НТУ "ХПІ", 2012) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Кулик, А. В.; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
    Представлені результати дослідження корозійної стійкості покриттів сплавом Zn-Ni, отриманих з амонійно-гліцинатного електроліту. Більш від’ємні за потенціал заліза стаціонарні потенціали свіжоосаджених покриттів сплавом цинк-нікель у розчині хлориду натрію свідчить про анодний захист сталевих деталей від корозії, а пасивування поверхні сплаву при зберіганні сприяє підвищенню його корозійної стійкості.