Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Біфлуорофори на основі похідних нафталевої кислоти в якості біологічно активних речовин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Кадочкіна, Владислава Віталіївна; Породнов, Андрій Олексійович; Кібенко, Наталія ЮріївнаНа сьогоднішній день відома велика кількість органічних сполук, здатних люмінесціювати під дією різних видів випромінювання. Дані речовини називають люмінофорами. Особливості хімічної структури цих сполук зумовлюють їх люмінесцентні властивості і поведінку молекул конкретного люмінофора в тому чи іншому оточенні. Володіючи рядом спектральних властивостей, люмінофори широко застосо вуються в багатьох сферах діяльності людини. Важливе значення відіграє використання їх в біології та медицині. Число нових методик біо логічних досліджень, розроблених на основі люмінесцентних барвників, росте дуже швидко. Це пояснює потребу в синтезі нових люмінес центних барвників. Яскраві і водорозчинні флуоресцентні барвники , наприклад, важливі для чутливого виявлення ДНК флуоресціюючими зондами.. В даний час пошук нових потенційних противірусних агентів випливає з двох основних стратегій. Одна тенденція стосується син тезу нових похідних вже існуючих противірусних препаратів; хімічний синтез таких сполук орієнтований на створення нового, більш ефек тивного препарату. Іншою тенденцією роботи над новими противірусними препаратами є пошук природних сполук, головним чином рос линного походження, з метою отримання потенційних хіміотерапевтичних засобів. Цікавим об’єктом синтезу є формазани – клас органічних речовин з різноманітною біологічною активністю. Біологічне і промислове застосування формазанів починається від використання їх в якос ті аналітичних реагентів та барвників, і закінчується, насамперед цікавим для нас, застосуванням у фармакології. Вони знайшли широке практичне використання як барвники, індикатори окисно-відновних реакцій та інше. У медицині формазани використовуються за рахунок їх антиоксидантних, противірусних, протимікробних, обезболюючих, антигельмінтних та інших властивостей. Багато формазанів використо вується в медицині в якості індикаторів ракових клітин, засобів проти туберкульозу, грипу, грибкових захворювань. Важливою перевагою в синтезі формазанів є достатньо легкі й дешеві способи їх отримання, доступні вихідні речовини й швидкість процесів синтезу. Окрім цього цікавим напрямком пошуку ефективних речовин є синтез формазанів з люмінесцентними властивостями, які значно розширюють області їх застосування. В нашому випадку такими органічними люмінофорами являються формазанонафталіміди і близькі до них за своєю структу рою формазаноаценафтенхінон.Документ Гідразони і формазани – дослідження і технологія(НТУ "ХПІ", 2019) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Породнов, Андрій Олексійович; Голубєнко, Євген АндрійовичВірусні інфекції — це постійна проблема здоров’я людства. Зростаюча небезпека вірусних інфекцій породжує необхідність пошуку нових противірусних препаратів, які не є токсичними для людини. Створення безпечних та ефективних противірусних препаратів складне, оскільки віруси використовують клітини хазяїна для реплікації. Більш того, основна складність розробки вакцин та противірусних препаратів пов’язана з варіацією вірусу. Одна з тенденцій синтезу нових похідних вже існуючих противірусних препаратів орієнтована на створення нового, більш ефективного препарату. Стаття присвячена синтезу та дослідженню гідразонів і формазанів – потенційних противірусних препаратів. Було досліджено вплив електронної природи замісників і їх місцезнаходження в альдегідній частині молекули формазанів на їхню біологічну активність. Вивчений вплив цих факторів на умови протікання реакції при одержанні гідразонів (температурний режим, рН середовища, час реакції). На підставі цих даних були удосконалені методики отримання гідразонів і формазанів. З використанням програми PASS (Prediction of Activity Spectra for Substances), проведено розрахунок біологічної активності синтезованих формазанів, який показав, що ці сполуки ефективні проти ряду культур (P.aerugеnosa, E.coli, S.aureus, B.subtilis, C.albicans ). Доведена можливість використання синтезованих формазанів у якості біологічно активних речовин, які по своїм характеристикам не поступаються закордонним аналогам. Розроблені принципові і технологічні схеми отримання гідразонів і формазанів при їхньому можливому впровадженні в промислове виробництво. Результати досліджень показали перспективність пошуку нових продуктів в цьому ряду сполук для подальшої рекомендації найбільш ефективної похідної в медичних дослідженнях.Документ Дослідження та аналіз технологічних властивостей насіння сафлору вітчизняних сортів(НТУ "ХПІ", 2019) Мироненко, Лілія Сергіївна; Криштоп, Євгеній Анатолійович; Григорова, Любов Іванівна; Тимченко, Валентина КузьмівнаСтаттю присвячено дослідженню перспективної для України олійної культури сафлор з метою обґрунтування доцільності його вирощування в умовах Східного Лісостепу (зокрема, на Харківщині). Наведено результати лабораторних досліджень щодо енергії проростання та схожості насіння сафлору сортів, рекомендованих для вирощування в умовах України. Визначено вплив класичних наноматериалів (структурованої води і стимулюючих препаратів на основі фулеренів) на посівні властивості сафлору. Визначено основні технологічні властивості насіння (вологість та олійність) та склад жирних кислот, кислотне число і пероксидне число сафлорової олії.Документ Перспективи використання олії насіння сафлору у харчових та косметичних продуктах(НТУ "ХПІ", 2016) Мироненко, Лілія Сергіївна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Криштоп, Євгеній АнатолійовичВ даній статті представлений матеріал з огляду можливостей використання сафлорової олії в косметичній та харчовій промисловості. Відомо, що ця олія є лідером за вмістом есенціальної лінолевої кислоти, використовується для деяких медичних та фармацевтичних цілей. Виходячи з розглянутих матеріалів, можна констатувати, що сафлорова олія, враховуючи її корисні та безпечні для людини показники, може бути рекомендована для досліджень її використання в косметичній та харчовій промисловості.