Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Накорик, Вікторія Валентинівна

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розроблення прототипу автоматизованої системи створення супровідних документів освітнього процесу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Цибульник, Сергій Олексійович; Накорик, Вікторія Валентинівна; Півторак, Діана Олександрівна
    Автоматизовані системи у сфері освіти мають значний потенціал для розвитку та покращення навчального процесу. Їхня ефективність полягає не лише в швидкості, але й у можливості створення умов для більш доступного та персоналізованого процесу навчання. Впровадження цих систем сприяє створенню оптимального середовища для засвоєння знань, але вимагає вибору ретельного підходу для досягнення найкращих результатів. Одним із ключових аспектів автоматизації у цій галузі є створення, обробка та зберігання супровідних документів навчального процесу. Це дозволяє зменшити час, що витрачається на рутинні операції, такі як обробка, класифікація та зберігання документації. Підвищення продуктивності управління освітніми процесами через автоматизацію є важливим етапом у створенні більш ефективної системи освіти. Системи документообігу грають важливу роль у цьому контексті, допомагаючи підвищити прозорість та контроль над інформацією. Це стандартизує процеси роботи з документами, незалежно від їхнього формату – паперового чи електронного. Основні функції таких систем охоплюють керування процесом затвердження документів та контроль за різними версіями документації, для полегшення робочих процесів та збереження відповідності. У даній роботі було розроблено прототип автоматизованої системи створення супровідної документації освітнього процесу на прикладі силабусів. Розроблення прототипів автоматизованих систем – це важлива складова впровадження автоматизованих технологій у сфері освіти. У ролі одного з інструментів створення даної системи було використано Figma. Побудова макетних зразків автоматизованої системи за допомогою подібних інструментів дозволяє уникнути непотрібного дублювання роботи під час фази розроблення програмного забезпечення, оскільки елементи графічного інтерфейсу з кодовою базою їх оформлення можна перенести в кінцевий продукт. Для впровадження ефективної системи автоматизації у сфері освіти необхідно також враховувати потреби кінцевих користувачів. Отже, це надає можливість чітко уявити зовнішній вигляд та основні функціональні можливості розроблюваного програмного забезпечення та уникнути перевизначення вимог на пізніх етапах процесу розроблення. Такий комплексний підхід до використання автоматизованих технологій у сфері освіти дозволить забезпечити більш швидку та ефективну роботу навчальних закладів, створить сприятливе середовище для навчання та підвищить якість освіти в цілому.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання повітряного потоку в районі української антарктичної станції
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Цибульник, Сергій Олексійович; Накорик, Вікторія Валентинівна; Рупіч, Сергій Сергійович; Півторак, Діана Олександрівна
    Місце розташування української антарктичної станції Академік Вернадський призводить до виникнення низки проблем, пов’язаних з необхідністю забезпечення життєдіяльності та безпеки людей. Інфраструктура станції Академік Вернадський протягом року зазнає впливу значних кліматичних навантажень, таких як: вітер, дощ, сніг та низька температура. Руйнування або навіть значне пошкодження елементів інфраструктури антарктичної станції може викликати загрозу для життя людей, які знаходяться на ній та не мають можливості евакуюватися. Тому необхідно визначити поля розподілу вітрового навантаження в межах антарктичної станції Академік Вернадський для виявлення найбільш навантажених об’єктів її інфраструктури. Програмне середовище системи автоматизованого проектування SolidWorks дозволяє будувати геометричні моделі об’єктів різної складності. Саме тому дану система було обрано для моделювання інфраструктури української антарктичної станції Академік Вернадський. Імітаційне моделювання впливу вітрового навантаження проведено у програмному комплексі скінчено-елементного аналізу ANSYS. Створено геометричні моделі об’єктів інфраструктури станції. Використовуючи фотографії української антарктичної станції Академік Вернадський та її топологічну карту, також створено геометричні моделі місцевості та складальні одиниці місцевості з установленими на ній об’єктами інфраструктури станції. У результаті імітаційного моделювання з використанням розроблених геометричних моделей отримано поля тиску та векторні поля швидкості повітряного потоку, які показують кількісні та якісні результати. Створено геометричні моделі та виконано імітаційне моделювання об’єктів інфраструктури української антарктичної станції Академік Вернадський в умовах вітрового навантаження. Показано, що у випадку дії вітру з материка елементами інфраструктури станції, які сприймають основне вітрове навантаження, є головна будівля та РВС-200. Визначено, що наявність пальового фундаменту впливає на векторні поля швидкості, тож даним елементом не бажано нехтувати при виконанні подальших досліджень. Показано, що практично всі об’єкти інфраструктури станції призводять до виникнення значних турбулентних хвостів при їх обтіканні.