Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Публікація Венчурні інвестиції, як фактор розвитку глобальної економіки, торгівлі та бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина ОлексіївнаСтаття аналізує роль венчурного інвестування у формуванні тенденцій та динаміки глобальної економіки, міжнародної торгівлі та бізнес-структур. Основна увага приділяється впливу венчурного капіталу на розвиток інноваційних компаній, що можуть революціонізувати індустрії та сприяти глобальному економічному зростанню. Автори розглядають, як зміни в політиці інвестування та розвиток нових технологій впливають на структуру міжнародної торгівлі, а також обговорюють потенціал венчурного капіталу у виявленні та розвитку технологічних інновацій. Стаття також зосереджується на викликах та ризиках, які пов'язані з венчурним інвестуванням, особливо в контексті високих ризиків втрати капіталу та необхідності ефективного управління інвестиційними проектами. Важливим аспектом аналізу є роль держави в регулюванні венчурного капіталу, забезпеченні законодавчої підтримки та створенні умов для зростання інноваційних стартапів. Автори пропонують рекомендації щодо поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання інноваційного розвитку через венчурне інвестування, що може сприяти більшій інтеграції наукових досліджень і розробок у глобальній економіці, торгівлі та функціонуванню міжнародних бізнес-структур. Рекомендації базуються на аналізі поточних тенденцій і мають на меті сприяти створенню міцніших бізнес-структур та підвищенню ефективності міжнародної торгівлі.Публікація Глобальні торгівельно-економічні та інвестиційні стратегії в контексті розвитку міжнародних бізнес структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перерва, Петро Григорович; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина ОлексіївнаСтаття обгрунтовує значення дослідження та аналізу глобальних інвестиційних та економічних стратегій, які приймають міжнародні компанії, для розуміння механізмів глобальної економічної інтеграції та міжнародної торгівлі. Стаття демонструє, як міжнародні бізнес-структури формують глобальну торгівельну та інвестиційну політику, впливаючи на економічні системи країн, і підкреслює важливість розробки стратегій для максимізації ефективності та адаптації до змінюваних умов ринку. У статті доведено, що інтеграція різних ринків та географічних зон через стратегічні альянси та спільні підприємства відіграє ключову роль у розвитку міжнародних компаній, що дозволяє їм ефективно організовувати міжнародну торгівлю, адаптуватися та масштабувати свою діяльність в умовах глобалізації. Розглянуто різні стратегії, які використовуються компаніями для оптимізації глобальних операцій, включаючи вертикальну та горизонтальну інтеграцію, культурну адаптацію, інноваційність і використання переваг глобалізації. Актуальність теми полягає в зростаючій потребі розуміння того, як міжнародні бізнес-структури можуть сприяти сталому розвитку, а також у впливі глобальних економічних стратегій на стабілізацію та розвиток національних економік. Аналіз міжнародних бізнес-структур дає можливість визначити ключові фактори, що сприяють успіху та вирішенню сучасних економічних викликів на міжнародному рівні. Стаття надає комплексний погляд на глобальні стратегії і вказує на шляхи їх оптимізації для підвищення конкурентоспроможності міжнародних компаній, а також формує основу для подальших досліджень і розробки політик у сфері міжнародної економіки, торгівлі і бізнесу.Публікація Вплив європейського бізнес-середовища та регіональної політики на розвиток міжнародних бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Новік, Ірина Олексіївна; Подрез, Ольга Іванівна; Проскурня, Олена Миколаївна; Прийменко, Ілля ВіталійовичУ статті проаналізовано методичні підходи до оцінювання зовнішнього середовища Європейського Союзу по відношенню до українських бізнес-структур, що прагнуть вести бізнес на території країн-членів Європейського Союзу. Європейське бізнес-середовище є часткою глобального та міжнародного, тому йому притаманні проблеми, що пов’язані з глобалізаційними процесами, та з утворенням й функціонуванням міжнародних корпорацій. До таких проблем віднесено: спеціалізацію та кооперування виробництва товарів; застосування інформаційних технологій та програмного забезпечення; діджеталізація виробництва та штучний інтелект; недостаньо кваліфіковані кадри, тощо. Наведено алгоритм оцінювання зовнішнього європейського середовища за трьома етапами. Перший – визначення європейського бізнесу та його структури; ознайомлення зі стандартною галузевою класифікацією Євростатуту; визначення сучасних тенденцій розвитку європейського бізнесу. Другий – ознайомлення із Єропейською діловою політикою та оцінкою диспропорцій, що виникають у розвитку окремих територій, що вказує на проведення регіоналізації. Третій етапом дослідження є аналіз стратегій регіональної політики ЄС. Доведено, що на Європейське бізнес-середовище великий вплив має регіональна політика, яку у теперішній час проводить парламент Європейського Союзу. Вона направлена на вирівнювання розвитку країн–членів Європейського Союзу з точки зору економіки, політики, екології та соціальної сфери. Регіоналізація економіки дозволяє створювати умови щодо реорганізації бізнесу шляхом створення міжнародних альянсів, злиття та поглинання суб’єктів господарювання різних країн. Міжнародні альянси можуть виробляють однакові товари з метою захвати ринків збуту (міжнародні стратегічні альянси), здійснювати співпрацю наукових установ щодо розробки нового виду продукції (колабораційні альянси), або створюються з метою реалізації інвестиційного проєкту з випуску нового виду продукції (інвестиційні альянси).Публікація Цифрові методи формування цінової стратегії в системі аутсорсингу наукової продукції в умовах глобалізації розвитку міжнародного бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Марчук, Леся Сергіївна; Новік, Ірина Олексіївна; Гречаний, Олександр ВолодимировичВ статті проаналізовані ключові аспекти цифрових методів формування цінової стратегії в контексті аутсорсингу наукової продукції в умовах глобалізації та розвитку міжнародного бізнесу. Обговорюються такі питання, як аналіз ринкових даних та прогнозування попиту, персоналізація цін, автоматизація ціноутворення, моніторинг конкурентів та прогнозування вартості виробництва. Відзначається, що впровадження цифрових методів у формуванні цінової стратегії дозволяє підприємствам ефективно аналізувати ринок, оптимізувати ціноутворення та забезпечувати конкурентні переваги в умовах глобальної конкуренції. Стаття підкреслює важливість використання цифрових технологій у формуванні цінової стратегії в аутсорсинговому бізнесі наукової продукції в умовах глобалізації, а також наголошує на потенціалі цих методів для підвищення конкурентоспроможності та успішного ведення міжнародного бізнесу. З врахуванням швидко зростаючого впливу цифрових технологій на бізнес-процеси, використання цифрових методів у формуванні цінової стратегії в системі аутсорсингу наукової продукції має значний потенціал для оптимізації витрат та підвищення конкурентоспроможності. Цифрові методи в умовах глобалізації та розвитку міжнародного бізнесу дозволяють підприємствам більш ефективно управляти ціноутворенням у сфері аутсорсингу наукової продукції, забезпечуючи оптимальні рішення в умовах глобальної конкуренції. Загалом, цифрові методи дозволяють підприємствам більш ефективно управляти ціноутворенням у сфері аутсорсингу наукової продукції, забезпечуючи оптимальні рішення в умовах глобальної конкуренції. Доведено, що використання цифрових інструментів для збору, аналізу та інтерпретації великих обсягів даних в умовах глобалізації та розвитку міжнародного бізнесу дозволяє уточнити стратегію ціноутворення наукової продукції, враховуючи різноманітні фактори впливу на ринок. Обґрунтовано, що використання аналітики для ідентифікації індивідуальних потреб клієнтів та адаптації цінових пропозицій відповідно до їхніх унікальних вимог. Впровадження систем автоматизованого ціноутворення, які враховують не лише внутрішні дані компанії, а й зовнішні ринкові умови та конкурентну ситуацію. Використання цифрових інструментів для постійного моніторингу цін конкурентів та реагування на їхні дії швидко та ефективно. Визначено, що використання цифрових інструментів для постійного моніторингу цін конкурентів та реагування на їхні дії швидко та ефективно.Публікація Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна; Новік, Ірина ОлексіївнаУ даному дослідженні аналізується вплив на ринок праці зниження бар’єрів міжнародної торгівлі, тобто збільшення торгівлі як продуктами, так і факторами виробництва з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети розглянуті як позитивні, так і нормативні концепції. Підкреслюється, що наслідки розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробництва подібні до ефектів технологічних змін, і на практиці дуже важко визначити, яка з цих двох сил насправді спричинила переміщення певної особи. Доведено, що існує безліч інших сил, які також сприяють зміні попиту та пропозиції працівників у динамічній економіці: зміни в доходах, уподобаннях та демографічних характеристиках. Наголошується, хоча зниження бар’єрів для міжнародних операцій призведе до збільшення кількості працівників, чиї робочі місця будуть переміщені, це переміщення відбувається в ширшому контексті змін на ринку праці, які постійно відбуваються з інших причин. Зазначено, що витрати на розширення міжнародної торгівлі та розподіл виробництва не лягають виключно на тих, хто переміщений. Коли сили для змін в економіці збільшуються через технологічний прогрес, більшу відкритість для міжнародних операцій або будь-який інший фактор, працівники, крім тих, хто фактично переміщені, стикаються з більшою невизначеністю щодо свого майбутнього. Вони також можуть відчувати значні коливання своїх доходів з часом. Тут повинні вступати в дію принципи компенсації, запропоновані нормативною економікою. В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Багато європейських країн пропонують ряд «Політик активного ринку праці», згідно з якими працівники, переміщені з будь-яких причин, є передбачуваними бенефіціарами субсидій на навчання та працевлаштування. Хоча ця європейська політика не є універсальною, вона справді представляє спроби плавного переходу до широкого набору економічних сил. Зроблено висновок, що зменшення бар’єрів для міжнародних операцій посилило вплив на ринок праці інших факторів, таких як технологічні зміни, у підвищенні відносного попиту на кваліфікованих працівників. Працівники з вищим рівнем когнітивних навичок зможуть претендувати на більш різноманітні роботи, а також зможуть з більшою легкістю (і, отже, з меншими витратами) освоювати нові навички. Надання молоді ширшого доступу до високоякісної освіти є, мабуть, найважливішою програмою, яку уряд може розпочати, щоб допомогти своїм працівникам впоратися зі змінами в попиті на робочу силу, пов’язаними із розширенням міжнародних операцій.Публікація Гонконг, Сінгапур, Україна – генезис міжнародних фінансових центрів, перспектива розвитку України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Посохов, Ігор Михайлович; Новік, Ірина ОлексіївнаПроведено аналіз особливостей формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону. Проведене дослідження продемонструвало, що досвід Сінгапуру та Гонконгу свідчить, як залучаючи кращих спеціалістів можна перетворитись на процвітаючу країну, міжнародний фінансовий центр. Україна має великі можливості і ресурси для розвитку, в неї є потенціал стати одним з провідних фінансових центрів, але для цього потрібно перейняти досвід становлення існуючих міжнародних фінансових центрів, врахувати слабкі і сильні сторони, виробивши власну унікальну концепцію розвитку, готуючи кваліфікованих спеціалістів, даючи підтримку усім сферам діяльності країни для їх розвитку. Виокремлено особливості формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону: вигідне географічне положення на шляхах регіональної та світової торгівлі, тісні комунікативні зв’язки з Лондоном та наявність пільгового податкового режиму; Сінгапур є фінансовим центром країн Південно-Східної Азії з розвиненим набором усіх складових, а саме: розвиненим ринком золота, розвиненим валютним ринком; розвиненим ринком банківського кредитування та розвиненим фондовим ринком; Гонконг є другим за IPO міжнародним фінансовим центром та другим фондовим ринком Азії, має представництва 70 найбільних банків планети; тісною партнерською співпрацею (кооперуванням) фінансових центрів Гонконгу і Шанхаю та підтримкою інвесторів та ринку в цілому; зростанням ролі світового господарства у світі та розвитком спеціалізації міжнародних фінансових центрів. Наведено пропозиції поступового перетворення України на світовий фінансовий центр: програми державного регулювання та підтримка системи освіти для поступового вдосконалення ефективністі рівня освіти: значна перепідготовка фахівців, безкоштовні державні тренінг-програми збільшення фінансування освіти тощо; реформа медичної системи є чинником, що сприятиме залученню іноземних інвестицій, як у медичний, так і у промисловий сектор, вирішення проблеми трудової трудової міграції медичних працівників, внаслідок невисокого рівня їх заробітньої платні; розробка та проведення актикорупційних заходів; розвиток фінансової галузі України (банківського, фондового, страхового ринку тощо), з метою досягнення статусу «Міжнародного фінансового центру»; створення умов для залучення державних та приватних інвестицій у фінансовий сектор, вдосконалення законодавчої та податкової політики фінансового сектору тощо.Публікація Формування міжнародної конкурентоспроможності та моделей бізнесу(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Черепанова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна; Погорєлов, Сергій Миколайович; Синіговець, Ольга МиколаївнаВ статті проведена систематизація історичних та новітніх теоретичних підходів до аналізу конкурентоспроможності на макрорівні і існуючих прикладних методів розрахунку міжнародної конкурентоспроможності. Детально розглянуто пріоритетні моделі європейської концепції інноваційного розвитку бізнесу: бізнес-модель № 1 – створення інвестиційних інститутів, що стимулюють суб`єктів міжнародної фінансової, наукової та промислової діяльності до впровадження інновацій; бізнес-модель № 2 – створення сприятливого середовища для інноваційної економіки; бізнес-модель № 3 - розвиток гуманітарного капіталу та формування в суспільстві загальної інноваційної культури. Доведено, що конкурентоспроможність є складною концепцією, яка визначається безліччю факторів, найбільш прийнятним способом оцінки рівня конкурентоспроможності є використання багатовимірних або складових показників конкурентоспроможності.Публікація Глобалізація в міжнародному туризмі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна; Шматько, Наталія МихайлівнаГлобалізація світової економіки, вплинула і на розвиток туристичного сектору. Сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасним продажем та рекламою, часто віртуальною. Розвиток світової економіки туризму є результатом задоволення людських потреб, починаючи з потреби на відпочинок та дозвілля, відновлення фізичних сил, споживацьких потреб і закінчуючи розумовими потребами: новий досвід, сприйняття та пізнання. Було визначено поняття глобалізації, що це є сукупність процесів інтенсифікації економічних, політичних, соціокультурних відносин, що розгортаються поверх державних кордонів. Систематизовано статистичну інформацію, яка є невід’ємним доказом розвитку глобалізації в міжнародному туризмі. Виявлено проблеми, які існують на сучасному етапі розвитку міжнародного туризму та процесів глобалізації. Систематизовано основні риси процесу глобалізації бізнесу. Визначено значення процесу глобалізації для розвитку міжнародного туризму. Розглянуто процес утворення глобальних туристських об’єднань. Подано поняття турпродукту та місце ТНК в міжнародному туризмі. Турпродукт, як відомо, представляє комплекс послуг, що надаються туристу, і часто споживається за кордоном. Глобалізацію в туризмі можна визначити як процес різкого посилення туристичних потоків, а також потоків послуг, капіталу, інформації та технологій, як правило, не потрапляють під регулювання національних урядів. Глобалізація має довготривалий характер, а її рушійною силою є, перш за все, революція у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, лібералізація ринків і загострення міжнародної конкуренції.