Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Ніжевський, Віктор ІллічORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-9658-7787

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Унікальна лабораторія "Струми в землі"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ніжевський, Віктор Ілліч; Березка, Сергій Костянтинович; Шевченко, Сергій Юрійович; Ніжевський, Ілля Вікторович
    Наведено короткий опис наукової лабораторії, що стала флагманом у галузі електроенергетики і яка дала змогу одержати унікальні результати із заземлень та електробезпеки, що увійшли до державних нормативних документів. Завдяки лабораторії створено відому наукову школу з вивчення процесів у заземлювальних пристроях електроустановок. Лабораторію засновано 1971 року і її опис раніше не наводився. А території лабораторії розташовані головний корпус у вигляді двоповерхової будівлі та розташований поруч генератор імпульсних напруг етажерочного типу на напругу 1,25 МВ. Схема допускає перез'єднання конденсаторів на поверхах для отримання різних ємностей у розряді. Для підключення до досліджуваного заземлювального пристрою використовується переносна повітряна лінія з розщепленими проводами. Наведено карту полів заземлювачів на території лабораторії, що дає змогу конструювати практично будь-яку конструкцію заземлювального пристрою. Використовуються поля вертикальних і горизонтальних заземлювачів різної довжини, поля складних сітчастих заземлювачів, групи одиничних вертикальних електродів різної довжини. Лабораторія має в своєму розпорядженні кілька комплектів електронних високошвидкісних осцилографів з автономним живленням, екранованих та ізольованих від землі для виключення наведень. Коло питань для досліджень може бути значно розширено за умови використання вже встановлених об'єктів – експериментальної повітряна лінія напругою 220 кВ на 9 залізобетонних опорах; кабельної лінія завдовжки 600 м; стенду динамічних і термічних випробувань, обладнаного схемою для отримання струмів промислової частоти величиною до 4 кА при напрузі 0,4 кВ; на полі складного сітчастого заземлювального пристрою покладено 120 погонних метрів залізобетонних лотків для укладання в них кабелів зв'язку та керування; двох додаткових генераторів імпульсних напруг 1,6 МВ і 1 МВ (останній допускає транспортування до об'єктів натурних випробувань за межами лабораторії); випробувальних трансформаторів ІОМ-100/100.
  • Ескіз
    Документ
    До 90-річчя кафедри "Передача електричної енергії" Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Барбашов, Ігор Володимирович; Бондаренко, Володимир Омелянович; Ніжевський, Віктор Ілліч; Шевченко, Сергій Юрійович
    Статтю присвячено 90-річчю кафедри "Передача електричної енергії" Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Представлено основні етапи створення та розвитку кафедри. Виконано ретроспективний аналіз основних напрямків досліджень, проведених працівниками кафедри за весь період її функціонування. Розглянуто основні аспекти навчально-методичної роботи кафедри. Проаналізовано сучасний стан науково-дослідницької та навчально-методичної роботи, що виконується співробітниками кафедри, та представлено найбільш перспективні напрямки її подальшого розвитку.