Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20222

Налаштування

Автор: search.filters.author.Пилипенко, Дар'я МихайлівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-4727-0476

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Наномедицина у протипухлинній терапії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я Михайлівна; Григор'єва, Ганна Савівна
    Використання ліпосомальних наночастинок як drug delivery system сьогодні є перспективним напрямком сучасної нано фармакології, зокрема у розробці протипухлинних лікарських препаратів. Ліпосомальні форми протипухлинних активних фармацевтичних інгредієнтів характеризуються зниженням токсичності, забезпеченням стабільності та підвищенням проти пухлинної активності інкапсульваного у наночастинки протипухлинного агенту, пролонгованістю дії препарату. Представлені на ринку ліпосомальні протипухлинні засоби є препаратами із пасивним націлюванням, які накопичуються у клітинах шляхом пасивної дифузії пухлини завдяки EPR-ефекту судинної системи. У даному огляді представлені дані вивчення протипухлинної активності ліпосомальних препаратів, проведених українськими вченими протягом останніх десятиліть. Сьогодні доведена протипухлинна активність ліпосомальних форм терапевтичних агентів різної природи: антрациклінові антибіотики, препарати платини, напівсинтетичні похідні алкалоїдів, природні поліфенольні антиоксиданти, тощо. Так, інкапсуляція доксорубіцину гідрохлориду у ліпосоми дозволило знизити його кардіотоксичність та інші побічні ефекти, забезпечити можливість лікування резистентних до доксорубіцину пухлин. Ліпосомальні форми комплексних сполук плати ни, зокрема цисплатину, у порівнянні із вільними формами цитостатиків показали більшу ефективність при лікуванні резис тентного до цисплатину раку яєчників. Застосування поліфенольних антиоксидантів, кверцетину та куркумін, у комплексній терапії дозволяє не лише посилити протипухлинний ефект, але й виявляю протективний ефект на здорові тканини та органи.
  • Ескіз
    Документ
    Обгрунтування використання біотехнологічної тест-системи на основі Рaramecium caudatum для контролю токсичності та антиоксидантних властивостей
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пилипенко, Дар'я Михайлівна; Ракітянська, Марина Андріївна; Комаров, Антон Ігорович
    Розробка ефективних експрес-методів біотестування є актуальною задачею сучасної біотехнології. Біотестування полягає у реєстрації різниці між виживанням або здатністю до розмноження тест-об’єктів у досліджуваному і контрольному зразках. Перевагою біотестування є швидкість та простота проведення дослідження. В якості тест-об’єктів використовують ряд організмів природної екосистеми (рослинні та тваринні, одноклітинні та багатоклітинні організми). Одноклітинні інфузорії виду Paramecium caudatum є поширеним тест-об’єктом завдяки високій чутливості до змін навколишнього середовища; великим розмірам клітини, що забезпечує можливість спостереження за змінами морфології та руху клітини; простоті культивування. Ці характеристики Paramecium caudatum сприяють їх застосуванню в фундаментальних дослідженнях, у сфері екологічного контролю, а також для оцінки токсичності продуктів промисловості. Ступінь токсичного впливу досліджуваних речовин на Paramecium caudatum можна оцінити задовго до загибелі за різними реакціями клітин (зміна морфології та характеру руху). Перспективним є використання даної моделі у фармації. Застосування Paramecium caudatum для первинної оцінки біологічної активності антиоксидантних лікарських речовин дозволяє вирішити біоетичні питання, пов’язані із використанням лабораторних тварин. Дана модель продемонструвала свою ефективність для вивчення антиоксидантної активності ліпосомальних препаратів. Встановлено, що ліпідний склад ліпосомальних препаратів впливає на виживання культури у хронічному досліді. Антиоксидантна активність досліджуваних препаратів в дозі 50 мкг/мл зростала в ряду убіхінон<куркумін<кверцетин.