Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2007 - 200912010 - 20183

Налаштування

Автор: search.filters.author.Самойленко, Сергій Олексійович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Обґрунтування вибору промоторів утворення пероксо-груп для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
    (НТУ "ХПІ", 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульська, Альона Геннадіївна; Шахін, Іссам Хуссейн; Самойленко, Сергій Олексійович
    Пероксиоцтова кислота − це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов’язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Продемонстрована можливість електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти з концентраціями, достатніми для практичного використання в різноманітних галузях. Обґрунтовано необхідність застосування промоторів утворення пероксо-груп для збільшення виходу за струмом цільового продукту. Показано, що аніони, адсорбовані на поверхні платинового електроду, впливають на селективність анодного процесу і швидкість виділення кисню.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив механічної обробки поверхні сплаву АМГ на поведінку анодних оксидних плівок
    (НТУ "ХПІ", 2017) Самойленко, Сергій Олексійович; Гомозов, Валерій Павлович; Дерібо, Світлана Германівна; Білоус, Тетяна Андріївна
    Розроблено технологію одержання високоякісної поверхні анодних оксидних плівок (АОП) на алюмінієвих сплавах АМг-3М шляхом їх послідовного механічного шліфування та полірування за допомогою алмазних паст різної зернистості. Вказана технологія дозволяє одержувати блискучу поліровану поверхню, значення Ra якої не перевищують 0,03 мкм. Проведено мікроаналіз матриці сплаву для визначення хімічного складу включень на поверхні алюмінієвих сплавах АМг, як перед процесом анодування, так і після, тобто безпосередньо на поверхні АОП. Визначено, що вміст легуючих елементів і домішок в одержаних АОП суттєво менший порівняно з їх концентрацією у сплаві. Одержані АОП відрізняються високими корозійно-захисними та діелектричними характеристиками.
  • Ескіз
    Документ
    Електрохімічна поведінка пасивованих цинкових покриттів в розчинах натрій хлориду
    (НТУ "ХПІ", 2007) Самойленко, Сергій Олексійович; Якименко, Г. Я.
    Досліджено зміну електродних потенціалів цинкових покриттів в процесі їх пасивації в молібдатних розчинах, і електрохімічна поведінка пасивованих цинкових покриттів у 3 %-ному розчині NаCl. Методом вимірювання електродних потенціалів пасивованих цинкових покриттів визначений вплив термообробки на корозійно-захисні властивості покриттів. Встановлено, що молібдатна пасивація може замінити хроматну пасивацію цинкового покриття під час його експлуатації за підвищених температур.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження морфології оксидних плівок сформованих двохстадійним анодуванням алюмінію в оксалатному та цитратному електролітах
    (НТУ "ХПІ", 2016) Самойленко, Сергій Олексійович; Шмигарьов, Юрій Михайлович; Бровін, Олександр Юрійович; Тичина, Валентин Йосипович
    Встановлено, що у розчині щавелевої кислоти формуються пористі анодні оксидні плівки завтовшки 150 нм, які наслідують комірчасту оксидну структуру, яка залишається на поверхні алюмінію після електрохімічного полірування. Зростання плівки при наступному анодуванні в розчині лимонної кислоти відбувається переважно у центрі комірок (місцях розташуваннях мікропор), де утворюються стовбоподібні виступи у вигляді гексагональних призм. При цьому на межах комірок через розчинення оксиду утворюються вузькі канали. Розподіл оксидних комірок за розміром наближується до нормального закону розподілу за Гаусом.