Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Товарна характеристика плодів черешні після зберігання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Іванова, Ірина Євгенівна; Сердюк, Марина Єгорівна; Войцехівський, Володимир Іванович; Мартиртосян, Ірина АшотівнаАкцентовано увагу на проведенні товарної оцінки плодів черешні після зберігання за різних способів попереднього охолодження. Для дослідження були використані плоди черешні трьох модельних сортів різного терміну достигання: Валерій Чкалов, Мелітопольська чорна, Крупноплідна. Плоди збирали в споживчій стадії стиглості. Якість плодів відповідала стандартним вимогам ДСТУ 8153:2015 Черешня свіжа. Технічні умови. Відразу після збирання виконували інспекцію, сортування та калібрування плодів і пакували їх насипом у пластикові ящики по 10 кг в кожному. Попереднє охолодження плодів проводили безпосередньо після їх збирання пасивним повітряним способом, інтенсивним повітряним способом, гідроохолодженням, комбінованим способом. Суть комбінованого способу полягала у проведенні охолодження в два етапи: спочатку льодяною водою (1,0±0,5°С) з додаванням молочної і оцтової кислот до температури всередині плоду 4±1°С, потім - у камерах інтенсивного охолодження холодним повітрям (0±1°С) із швидкістю руху 3,0 м/с до температури 2±0,5°С. Зберігали плоди черешні за температури 1...2ºС, відносній вологості повітря 90...95 %. В результаті досліджень встановлено, що сумарна мінімальна кількість стандартної продукції після 40 діб зберігання була зафіксована в партіях черешень усіх сортів після повільного охолодження. За інтенсивного способу вихід стандартної продукції після 40 діб зберігання був на 5%, гідроохолодження – на 14%, комбінованого способу охолодження – на 15% вищим, як порівняти з повільним охолодженням. Найменша кількість технічного браку та абсолютного відходу після 40 діб зберігання зафіксована у партіях черешень, охолоджених комбінованим способом. Показано, що попереднє охолодження черешень розробленим комбінованим способом перед подальшим зберіганням забезпечує максимальне збереження товарних показників та високої біологічної цінності плодів.Документ Зміни функціональних властивостей фруктової та ягідної сировини протягом кріогенного зберігання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сердюк, Марина Єгорівна; Григоренко, Олена Віталіївна; Сухаренко, Олена Іванівна; Коляденко, Вікторія ВікторівнаДослідження присвячені вивченню зміни функціональних властивостей фруктової та ягідної сировини протягом кріогенного зберігання. Мета роботи полягала у досліджені змін основних показників хімічного складу свіжої та замороженої фруктової та ягідної сировини, і обґрунтуванні можливості подальшого сумісного її використання у замороженому напівфабрикаті. У якості предмета дослідження обрані ягоди журавлини та плоди апельсину. Під час експерименту перевіряли якість свіжих ягід і фруктів, далі їх сортували за ступенем стиглості, калібрували, мили, видаляли залишкову вологу після миття. Потім сировину подрібнювали до стану пюре, пакували у пластикові креманки з кришками по 35±2 г. Заморожували у морозильній камері за температури -30 °С. Заморожування вважалося завершеним після досягнення у геометричному центрі дослідного зразка температури -18 °С. Подальше зберігання виконували у морозильній шафі за температури -18 °С протягом 6 місяців. В свіжій та замороженій сировині були визначені вміст цукрів – фериціанідним методом, кислот – титрометричним методом, аскорбінової кислоти – йодометричним методом, фенольних речовин – за реактивом Фоліна-Деніса. Встановлено, що після заморожування та кріогенного зберігання втрати аскорбінової кислоти у ягодах журавлини були у 5 разів, а цукрів у 9 разів вищими ніж у плодів апельсину. Натомість, ягоди журавлини характеризувалися у 8 разів меншими втратами фенольних речовин. Визначено, що протягом низькотемпературного зберігання фруктової та ягідної сировини відбувалося наростання її титрованої кислотності: у ягід журавлини – на 25,8 %, у плодів апельсину – на 1,3 %. Низьке значення цукрово-кислотного індексу, який визначає смакові властивості готового продукту, свідчить про неможливість використання пюре з ягід журавлини у чистому вигляді. Отже, поєднання обраних компонентів у замороженій суміші буде обґрунтованим та доцільним, з погляду на різну швидкість руйнування аскорбінової кислоти та цукрів. Істотні втрати цих компонентів ягодами журавлини будуть компенсовані кращою їх збереженістю у плодах апельсину. Поєднання обраних компонентів у замороженій суміші сприятиме покращенню її органолептичних показників та збереженню функціональних властивостей.Документ Гарбузові цукати – ласощі з фунціональними властивостями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Прісс, Олеся Петрівна; Сердюк, Марина Єгорівна; Жукова, Валентина Федорівна; Сухаренко, Олена Іванівна; Коляденко, Вікторія ВікторівнаГарбузові овочі володіють різноманітними функціональними властивостями. Однак, глибока переробка зазвичай супроводжується втратою вітамінів та деградацією цінних фітонутрієнтів. Гарбузові цукати передбачають мінімальну переробку сировини і є корисною альтернативою цукеркам та іншим кондитерським виробам. Мета роботи полягала в удосконаленні технології виробництва гарбузових цукатів зі збалансованими смакоароматичними характеристиками та високим вмістом каротиноїдів. Для виготовлення цукатів використовували гарбуз двох видів ісортів: «Мускат Де Прованс» (Cucurbita moschata Duch) і «Ждана» (Cucurbita maxima Duch). Цукати виготовляли за традиційною та збагаченою смакоароматичними компонентами рецептурою. Для корекції смакоароматичних показників,використовували апельсини та корицю, котрі крім ароматичних властивостей вирізняються цінним хімічним складом. Технологічна схема передбачала наступні операції: підготовка і подрібнення гарбуза на шматочки; пересипання цукром з одночасним додаванням компонентів за збагаченою рецептурою; витримування 8…10 год до виділення соку; відділення отриманого сиропу; нагрівання сиропу (t=102±1°С); заливання гарячим сиропом шматочків гарбуза; охолодження (t=35±5°С); відділення сиропу; повторне нагрівання і заливання гарячим сиропом шматочків гарбуза; охолодження івідділення сиропу; підсушування цукатів (t=45±5°С); пересипання цукровою пудрою. В процесі досліджень, зазагальноприйнятими методиками, визначали загальний вміст сухих речовин, вміст сухих розчинних речовин, пектинових речовин, вміст цукрів, титровану кислотність, каротиноїдів та аскорбінової кислоти. Гарбуз сорту Мускат де Прованс суттєво програє сорту Ждана за кількістю сухих та сухих розчинних речовин, проте вирізняється високим вмістом каротиноїдів, що матиме важливе значення для отримання продукції функціонального призначення. Встановлено, щозастосована технологія виготовлення гарбузових цукатів дозволяє отримати продукт високої якості зі збалансованими смакоароматичними характеристиками з високою кількістю каротиноїдів та аскорбінової кислоти. Вміст сухих речовин уготових цукатах становить 80,02…83,96%. Отримана продукція, залежно від сорту гарбуза та рецептури, містить від 8,05 до 16,55 мг/100 г каротиноїдів та 10,47…14,86 мг/100 г аскорбінової кислоти.Документ Зміни вуглеводного комплексу плодів при зберіганні за обробки антиоксидантними композиціями(НТУ "ХПІ", 2017) Сердюк, Марина ЄгорівнаДослідження присвячені виявленню та науковому обґрунтуванню впливу комплексних антиоксидантних композицій на зміни вуглеводного комплексу плодів протягом тривалого холодильного зберігання. Встановлено, що обробка антиоксидантними композиціями збалансовує катаболічні та анаболічні процеси перетворення вуглеводів при зберіганні плодової продукції, зменшує у 1,1...5,0 разів інтенсивність процесів післязбирального перетворення розчинних сахаридів, у 1,6...4,7 разів швидкість оцукрення крохмалю та у 1,7...9,3 рази швидкість витрати пектинових речовин.Документ Вплив обробки антиоксидантними композиціями на вихід стандартної плодової продукції після холодильного зберігання(НТУ "ХПІ", 2017) Сердюк, Марина Єгорівна; Байбєрова, Світлана Сергіївна; Гапріндашвілі, Нона Арчилівна; Сухаренко, Олена ІванівнаДослідження присвячені пошуку нових ефективних антиоксидантних композицій для обробки плодів перед зберіганням. Проведеними дослідженнями встановлено, що обробка антиоксидантними композиціями сприяє підвищенню виходу стандартної продукції на 4…10%, зменшенню кількості технічного браку та абсолютного відходу в 1,2…17,5 рази при подовженні терміну зберігання в середньому на 13…70 діб залежно від варіанту обробки, виду та сорту плодів. Найбільший позитивний ефект зафіксований при обробці антиоксидантною композицією на основі іонолу, диметилсульфоксиду та лецитину.Документ Визначення збереженості плодів яблуні(НТУ "ХПІ", 2016) Сердюк, Марина Єгорівна; Гапріндашвілі, Нона АрчилівнаЗа допомогою інтерполяції експериментальних даних за методом Лагранжа була визначена збереженість плодів яблуні з виходом стандартної продукції не менше 90%. Отримані данні свідчать, що середня розрахункова збереженість плодів яблуні була дещо нижчою порівняно з фактично отриманою. Максимальною збереженістю характеризувалися плоди яблуні сорту Флоріна, а мінімальною – сорту Голден Делішес. Основним погодним чинником, який має найбільш істотний вплив на збереженість плодів яблуні є середні максимальні температури останнього місяця формування плодів.Документ Прогнозування втрат маси плодів яблуні під час холодильного зберігання(НТУ "ХПІ", 2015) Сердюк, Марина Єгорівна; Величко, Ігор Георгійович; Байберова, Світлана СергіївнаВстановлено, що основним компонентом хімічного складу, який має домінуючий вплив на інтенсивність втрат маси плодів яблуні є аскорбінова кислота. Регресійна модель для прогнозування втрат маси залежно від вмісту аскорбінової кислоти має вигляд: У=444,5Х²-11,11Х+0,083. Серед досліджених погодних чинників найбільш істотний вплив має різниця між середніми максимальними та мінімальними температурами останнього місяця формування плодів. У якості регресійної моделі для прогнозування втрат маси від абіотичних чинників слід користуватися рівнянням У=0,110779-0,006869Х₂.