Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Сусліков, Станіслав В'ячеславовичКлючові слова: search.filters.subject.innovative projects

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Використання наукових досліджень для оптимізації інформаційно-аналітичної підтримки міжнародних торговельних процесів та проектів в умовах економічної інтеграції
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сусліков, Станіслав В'ячеславович; Крамськой, Дмитро Юрійович; Глізнуца, Марина Юріївна
    Стаття обґрунтовує значення використання наукових досліджень для оптимізації інформаційно-аналітичної підтримки міжнародних торговельних процесів та проектів в умовах економічної інтеграції. Дослідження спрямоване на виявлення та аналіз сучасних методів, що дозволяють підвищити ефективність управління міжнародною торгівлею та проектами через покращення інформаційно-аналітичного забезпечення. Стаття демонструє, як наукові дослідження можуть бути використані для вдосконалення інформаційно-аналітичних інструментів, що дозволяє отримувати більш точні та своєчасні дані для прийняття рішень. Висвітлюються сучасні методи аналізу, зокрема використання великих даних, штучного інтелекту та блокчейн-технологій, які забезпечують прозорість та надійність торговельних операцій. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування цих технологій в умовах економічної інтеграції, зокрема в рамках Європейського Союзу та Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA). У статті доведено, що впровадження наукових методів в інформаційно-аналітичну підтримку міжнародних торговельних процесів та проектів дозволяє значно підвищити їх ефективність. Аналізуються конкретні кейси, які демонструють, як використання наукових досліджень сприяло оптимізації управлінських процесів та зниженню ризиків в умовах економічної інтеграції. Розглянуто різні стратегії та інструменти, які використовуються для аналізу та прогнозування ринкових умов, управління ризиками та забезпечення прозорості операцій. Актуальність теми полягає у зростаючій ролі інформаційно-аналітичної підтримки в умовах глобалізації та економічної інтеграції. Розуміння того, як наукові дослідження можуть оптимізувати ці процеси, є ключовим для забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку міжнародної торгівлі та проектів. Стаття підкреслює важливість розробки та впровадження науково обґрунтованих стратегій для максимізації ефективності управління міжнародною торгівлею та адаптації до змінюваних умов ринку. Стаття надає комплексний погляд на сучасні методи наукових досліджень та їх впровадження в інформаційно-аналітичну підтримку міжнародних торговельних процесів та проектів. Вказано на шляхи оптимізації цих процесів через використання новітніх технологій та наукових підходів, що підвищує конкурентоспроможність і ефективність міжнародної торгівлі. Ці результати формують основу для подальших досліджень та розробки політик у сфері міжнародної економіки, торгівлі та управління проектами.
  • Ескіз
    Публікація
    Вплив інтелектуального капіталу та інформаційно-аналітичного забезпечення на ефективне управління міжнародними інноваційними проєктами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Глізнуца, Марина Юріївна; Крамськой, Дмитро Юрійович; Сусліков, Станіслав В'ячеславович
    У статті проаналізовано та визначено тенденції використання інтелектуального капіталу в зарубіжній і вітчизняній практиці управління інноваційним розвитком економічних систем. Розвинені країни Європи використовують здебільшого послуги спеціалізованих фірм, що надають послуги щодо оцінки їх інноваційного потенціалу, активно проводять роботу по трансферу технологій, зменшують барєрний адміністративний тиск на інноваційну діяльність фірм і корпорацій, створюють надійну і стійку систему інвестиційної підтримки субєктів господарюючої діяльності. Для удосконалення технологій управління інноваційним розвиткомекономічних систем з зарубіжного досвіду визначимо придатним для вітчизняних умов сам методико-організаційний підхід науковців при їх участі в аналізі і проектуванні інноваційних проєктів. Для конкретних організацій з зарубіжного досвіду слідує, що в цій роботі результатом є не тільки сам проект чи програма. а і навчання та тренінг персоналу підприємств основам інноваційного менеджменту. В статті як рівнозначні складові інтелектуального капіталу розглядаються – науково-технічна база і кадри, фінансові ресурси, інформаційні ресурси і система управління. А при умовах майже незмінної матеріально-технічної бази і низькому рівні фінансування освіти, науки та інноваційної діяльності, запропоновано активізувати інноваційний процес за рахунок удосконаленнясистеми управління інноваційного діяльністю і за рахунок розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Це положення підтверджується при аналізі зарубіжного досвіду використання інтелектуального капіталу. Значний внесок в науковий розгляд впливу інтелектуального капіталу на управління інноваційними проєктами внесли зарубіжні фахівці . З їх досвіду рекомендується використати підхід до розподілу інтелектуального капітау на елементи, серед яких виділяють: людський капітал, клієнтський, технологічний, інновації та методологію оцінювання і управління проєктами.