Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Порівняльний аналіз самоорганізаційних процесів у біології та проєктному управлінні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Корейба, Андрій Зенонович; Тесленко, Павло ОлександровичБджолиний рій, колонія термітів, мурашник, міцелії – це тільки декілька біологічних систем які існують в природі мільйони років, виживають та еволюціонують. Всі вище перелічені біологічні системи поєднує одне поняття - поняття самоорганізації. Еволюційні процеси, які відбувються в даних біологічних системах, вивчаються десятки років різними вченими. Дана стаття аналізує схожість процесів сомоорганізації у біологічних системах та проєктних командах. Актуальність теми полягає у важливості переосмислення процесів самоораганізації в проєктних командах та у побудові нової структури для подальшого розвитку понять самонавчання та самоменеджменту. Як відомо, ключовим ресурсом розвитку суспильства та економіки виступає саме людський ресурс, який не завжди систематично може керуватися під наглядом керівника. Самоорганізація виступає важливим аспектом життя команди у нашому майбутьому, саме через мобільність функцій. Цей процес охарактеризовується вмінням раціонально організовувати роботу, як свою, так і роботу підлеглих команд. Таким чином, ефективно спроєктована система самоменедженту, що враховує специфіку роботи організації і поточну економічну ситуацію, вважається одним з ключових факторів, що сприяють досягненню поставлених організацією цілей. Новий погляд на структури синергетичного рівня, які були закладені законами фізики та природи, дозволять розробити та встановити нові парадигми у процесах саморганізації та самоменеджменту.Документ Особливості формування команди управління ІТ-проєктом(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Близнюкова, Ірина Олександрівна; Тесленко, Павло Олександрович; Малахова, Діана ОлегівнаПроведено аналіз формування та управління командою ІТ-проєктів. Показана залежність критеріїв формування та структури команди від типу технології створення програмного продукту. Представлено порівняння між дефініціями «команда проєкту (команда виконавців)» та «команда управління проєктом». В роботі показана необхідність створення додаткової команди управління ІТ-проєктом задля підвищення ефективності його управління та забезпечення успішного завершення. Пропозиції ґрунтуються на результатах аналізу реального проєкту на основі матриці відповідальності. Показана можливість виявляти недоліки сформованої команди ІТ-проєкту, в плані виконання членами команди проєкту різних типів робіт, за різними компетенціями, що знижувало продуктивність праці. На основі цього, було запропоновано інший склад команди, який містив у собі команду управлінців, шо дало кращі результати по вартості та тривалості виконання проєкту. Нова сформована команда мала більшу продуктивність, так як канали взаємодії з менеджерами проєкту налаштовані правильно. Команда управління проєктом, що додалась до існуючого проєкту сприяла покращенню усіх показників реалізації розглянутого проєкту. Застосування команди управління ІТ-проєктом буде важливим та й необхідним, для команд, які використовують технологію Дизайн-мислення. Прийняття рішення про доцільність створення команди управління ІТ-проектом має ґрунтуватися на критерії: «переваги та недоліки щодо ефективності управління проектом». Недоліком застосування команди управління проєктом, буде збільшення кількості осіб, якщо критерієм була їх мінімізація, або ж збільшення бюджету, якщо він розраховуватиметься за місячною заробітною платою виконавців. Як що ж критерієм оцінки є оптимізація процесів управління командою, застосування компетентнісного підходу, зменшення багатозадачності та підвищення кваліфікації, то команда управління проєктом, як додаткова організаційна структура проєкту, безумовно має переваги, та рекомендується до застосування.Документ Концепція створення мінімально життєздатного продукту та дизайн-мислення в управлінні командою іт-проєкту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Близнюкова, Ірина Олександрівна; Тесленко, Павло Олександрович; Данченко, Олена Борисівна; Меленчук, Віктор МиколайовичІТ галузь, як будь-яка інша, має свою специфіку. Існують розроблені та протестовані методики створення та управління ІТ-проєктами усіх рівнів формалізації: від водоспадної до гнучкої. Але процеси формування та управління командою будь-якого проєкту залишаються слабrо структурованими та невизначеними. Сучасне життя постійно змінює відношення замовників та користувачів продукту проєкту до методологій проєктного менеджменту. Критерії оцінки успішності проєкту неухильно зміщуються в сторону забезпечення задоволеності його головних стейкхолдерів. Для цього розробляють нові, або застосовують раніше не використовувані засоби. Серед них технологія дизайн-мислення та концепція створення мінімально життєздатного продукту (МЖП). Ці засоби почали застосовувати в процесах управління проєктами з метою максимально можливого забезпечення задоволення стейкхолдерів. В роботі проведено аналіз технології використання дизайн-мислення та показана доцільність її застосування у якості елемента методології управління ІТ-проєктами, яка застосовує клієнт-орієнтовний та ціннісно-орієнтовний підходи управління. Однак на даному етапі технологія дизайн-мислення більш розроблена у психологічному та комунікативному контекстах. Тому застосування алгоритму створення МЖП дозволить формалізувати етапи дизайн-мислення при створенні продукту ІТ-проєкту, а сам МЖП використовувати як поточну версію продукту ІТ-проєкту, який на відміну від діючих засобів управління ІТ-проєктами буде існувати практично від самого старту ІТ-проєкту. Зрозуміло, що застосовувати запропоновані інструменти на практиці буде команда ІТ-проєкту, яка зазвичай потерпає від «раптових дедлайнів», постійних часових перевантажень та інших постійних принад розробки та виконання ІТ-проєкту. Тому доволі важливим є розробити механізми формування, управління та навчання команди ІТ-проєкту на підґрунті дизайн-мислення з мінімально-життєздатним продуктом у якості базису розробки.