Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження ресурсних показників ротора середнього тиску турбіни К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Черноусенко, Ольга Юріївна; Риндюк, Дмитро Вікторович; Пешко, Віталій АнатолійовичБурштинська ТЕС відокремлена від об'єднаної енергосистеми України, працює у складі "Бурштинського острова" паралельно з об'єднаною енергетичною системою європейських країн (UCTE). Робота в межах "Бурштинського острова" вимагає завантаження до дев'яти енергоблоків станції, тоді як перед тим на станції працювали не більше шести енергоблоків. З одного боку, приєднання до UCTE відкрило можливості для збільшення експортних поставок електроенергії з України. З другого боку, режим роботи електростанції в "Бурштинському острові" вкрай негативно впливає на стан обладнання, оскільки вимагає маневрової роботи станції – частих пусків-зупинок блоків. Внаслідок такого режиму значно зросла аварійність ТЕС. Тому, актуальним є визначення індивідуального ресурсу енергоблоків Бурштинської ТЕС та оцінка можливості продовження експлуатації. За розрахунковими оцінками сумарна пошкоджуваність металу ротора середнього тиску турбоагрегату К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС дорівнює 107 %, при коефіцієнтах запасу міцності по кількості циклів і по деформаціях на рівні 5 і 1,5, а також при допустимому часі роботи металу 370 тис. год. Якщо сумарна пошкоджуваність металу ротора більше 100 %, то подальша експлуатація обладнання неможлива згідно нормативних документів і ресурс вважається вичерпаним. При коефіцієнтах запасу міцності по кількості циклів і по деформаціях на рівні 3 і 1,25, а також до пустимому часі роботи металу 450 тис. год., згідно експериментальних даних, сумарна пошкоджуваність металу ротора ЦСТ знаходиться на рівні 83 %. Залишковий ресурс металу ротора ЦСТ турбоагрегату К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС складе 58908 год. Таким чином, за позитивного рішення експертної комісії у прийнятті знижених коефіцієнтів запасу міцності, допустимий термін експлуатації ротора ЦСТ турбоагрегату К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС може бути продовжений на 50 тис. год. з додатковим числом пусків не більше 400.Документ Залишковий ресурс ротора високого тиску турбіни Т-250/300-240(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Черноусенко, Ольга Юріївна; Ткаченко, Олексій ОлексійовичДосліджено тепловий та напружено-деформований стан ротора високого тиску парової турбіни Т-250/300-240 з урахуванням результатів ремонтно-відновлювальних робіт; проведено оцінку малоциклової та статичної утомленості, залишкового ресурсу; порівняння циклічної пошкоджуваності, залишкового напрацювання та ресурсу ротора ЦВТ до та після проведення ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням уточнених коефіцієнтів запасу. Об’єктом дослідження є подовження терміну експлуатації парової турбіни Т-250/300-240. Предметом дослідження є оцінка малоциклової та статичної утомленості, теплового і напружено-деформованого стану, пошкоджуваності, залишкового ресурсу ротора ЦВТ парової турбіни Т-250/300-240 з врахуванням конструктивних змін та схемних рішень. Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні, на підставі розрахункових досліджень, актуальної проблеми управління ресурсом енергетичного обладнання, а саме: удосконалено визначення теплового та напружено-деформованого стану ротора ЦВТ парової турбіни Т-250/300-240; оцінено малоциклову та статичну утомленість і сформовані пропозиції щодо підвищення надійності роботи РВТ; удосконалено оцінку і порівняння залишкового ресурсу до і після конструктивних змін з урахуванням уточнених коефіцієнтів запасу. Практичне значення одержаних результатів включає отримані розрахункові дані, щодо ТС, НДС та залишкового ресурсу турбіни Т-250/300-240 ПАТ «Київська ТЕЦ-5» з урахуванням реальних умов експлуатації та результатів ремонтних робіт і обґрунтовані рекомендації, щодо можливості продовження роботи турбіни.Документ Вплив роботи енергоблоків ТЕС в маневреному режимі на вичерпання ресурсу енергетичного обладнання(НТУ "ХПІ", 2016) Черноусенко, Ольга Юріївна; Пешко, Віталій АнатолійовичДля енергетики України характерною є недостатня кількість маневрених потужностей, тому ОЕС України вимушена залучати пиловугільні блоки, спроектовані для базової роботи, у покриття пікових навантажень та регулюванні в цілому. Проаналізовано сучасний стан енергогенеруючого обладнання України. Досліджено вплив роботи енергоблоків 200–300 МВт у маневреному режимі та розраховано прогнозований залишковий ресурс у режимі нормальної експлуатації та щоденного пуску-зупинці. Розраховано показники швидкості вичерпання ресурсу обладнання і вказано, що в маневреному режимі швидкість старіння обладнання виростає у 3–8 разів. Саме тому, відповідно до поточного стану обладнання, робота у маневреному режимі є не бажаною і потребує розробки спеціальної нормативної бази, оскільки значно зношує наявні основні фонди.Документ Оцінка стану енергетичного обладнання України та інших країн(НТУ "ХПІ", 2016) Черноусенко, Ольга Юріївна; Нікуленкова, Тетяна Володимирівна; Нікуленков, Анатолій ГеннадійовичПроцес нарощування енергетичних потужностей, що направлений на забезпечення зростаючого попиту споживання електроенергії, ускладнений наявністю значної кількості енергоблоків, які відпрацювали проектний термін експлуатації. Але вітчизняна і закордонна практика показує, що фактичний термін експлуатації енергоблоків часто суттєво перевищує проектний термін експлуатації, заявлений виробником. Продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків є загальноприйнятою міжнародною практикою, що забезпечує підтримку виробництва електроенергії на досягнутому рівні до введення нових енергогенеруючих потужностей. В статті приведений аналіз поточного стану енергетичного обладнання теплових та атомних енергоблоків України. Всебічно висвітлені основні відмінності та проблеми при оцінці залишкового ресурсу критичних елементів теплових та атомних енергоблоків. Представлений порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних методів оцінки залишкового ресурсу обладнання. Порушена основна проблема забезпечення стійкого функціонування енергоблоків.