Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20221

Налаштування

Автор: search.filters.author.Штефан, Вікторія ВолодимирівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-0631-8717

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив густини струму на процес формування оксидних покриттів на сплаві цирконію Е110
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Штефан, Вікторія Володимирівна; Нкука Мабіала, Беландр Дійовеле; Кануннікова, Надія Олександрівна; Лещенко, Сергій Анатолійович
    На сьогоднішній день для захисту від корозії відомі бінарні, потрійні та четверні сплави цирконію, що містять у своєму складі залізо, хром і мідь, та мають явну перевагу перед ціркалоямі й бінарними сплавами з ніобієм щодо корозійної стійкості. Однак, недостатню увагу приділено дослідженням, спрямованим на вивчення процесу формування та морфології оксидних плівок на сплаві цирконію Е110. Даний напрямок досліджень має високий науково-технічний інтерес до розробки оксидних покриттів на металевих поверхнях, враховуючи широке застосування цирконієвих сплавів в атомній енергетиці як конструкційний матеріал при будівництві ядерних реакторів. У роботі розглянуті переваги методу мікродугового оксидування у порівнянні із іншими способами захисту цирконієвих сплавів від різних видів корозійних ушкоджень. Основним завданням роботи є дослідження впливу густини струму на процес формування та морфології оксидних плівок на цирконієвому сплаві. Встановлено, що одержані залежності напруги формовки від часу мікродугового оксидування цирконієвого сплаву в 1 моль/л пірофосфаті калію при різних густинах струму мають характерний класичний вигляд, що характеризуються трьома ділянками такими, як доіскрова, іскрова та мікродугова. Для більш детального вивчення процесу формування оксидних плівок та визначення моменту початку іскріння та мікродуг побудовано залежності швидкості зміни напруги dU/dt від напруги формовки. З'ясовано, що при підвищенні густини струму до 6 А/м² напруга іскріння зростає на 5 В, а при збільшенні до 10 А/м² – на 15 В, проте напруга мікродуг залишається незмінною. Отримано переважно суцільні, добре зчеплені із основою оксидні плівки світлосірого кольору на цирконієвому сплаві. Досліджено морфологію оксидних покриттів, отриманих на поверхні сплаву цирконію Е110 методом мікродугового оксидування у пірофосфаті калію при різних густинах струму. Показано, що оксидні плівки без тріщин та на поверхні спостерігаються нерівності із комірковою текстурою.
  • Ескіз
    Документ
    Вольтамперометрія осадження сплаву Cо-Mо
    (НТУ "ХПІ", 2018) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Кобзєв, Олександр Вікторович; Метеньканич, Мирослава Михайлівна
    На теперішній час сплави кобальт-молібден відносять до класу найбільш функціональних гальванічних покриттів, які характеризуються наступними властивостями: магнітними, хімічною стійкістю, каталітичною активністю, високою міцністю до зношування та корозійною стійкістю, в тому числі і в агресивних середовищах. Дана робота присвячена вивченню одержання кобальт-молібденового покриття з простого та комплексного електролітів. У роботі досліджено вплив лігандів, таких як трилон Б та сульфат амонію, на процес осадження сплаву. Методам лінійної вольтамперометрії в потенціодинамічному режимі при варіюванні швидкостями розгортки потенціалу 1-100 мВ/с вивчено кінетику процесу електроосадження покриття із полілігандного аміачно-трилонатного електроліту на мідному електроді. Вивчені кінетичні закономірності відновлення іонів кобальту в таких системах: "сульфат натрію – сульфат кобальту"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – сульфат амонію" та "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б – сульфат амонію" із різними концентраціями. Аналізом вольтамперних характеристичних залежностей визначена природа катодних піків та механізм електродних процесів, розраховано критерій Семерано. На підставі рівняння Рендлса-Шевчика для необоротного процесу визначено коефіцієнт дифузії електроактивної сполуки та за рівнянням Я. Гохштейна була розрахована константа швидкості стадії переносу заряду. Крім того, за кутовим коефіцієнтом розраховано добуток коефіцієнта переносу на число електронів необоротної стадії. Запропоновано механізм та кінетичні рівняння осадження сплаву із полілігандного електроліту в загальному виді та за окремими стадіями. Досліджена також електрохімічна поведінка системи "сульфат натрію – молібдат натрію" при різних значеннях рН в кислому середовищі.