Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Концептуальні напрямки соціально-орієнтованого маркетингу людського потенціалу людей з інвалідністю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра Петрівна
    Дана стаття покликана відповісти на питання шляхів використання відомих концептуальних маркетингових заходів щодо усунення бар’єрів різного роду в соціальній інтеграції осіб з особливими потребами. Стаття містить інформацію про поняття інклюзії та теорії, які її пояснюють в хронологічному порядку. Звідси видно. Як поняття інклюзії перейшло від виключно медичного висновку про пацієнта і турботу про нього з позиції медицини та лікування, через соціальні та психологічні теорії та практики до педагогічних. Освітніх, управлінських та, в кінцевому результаті, менеджерських та маркетингових теорій розвитку. Далі в статті наголошено на проблемах соціальної ізоляції людей з особливими потребами. І в цю групу людей, за західними теоріями, включені не лише особи з інвалідністю, а й особи, які потерпають від різних штучних бар’єрів щодо раси, статі, соціального походження, місця народження (місто, село), тимчасових життєвих труднощів, маргінальних груп тощо. Щоб врегулювати процеси соціальної інтеграції вказаних осіб, розглянуто європейське законодавство, яке спочатку декларативно, а згодом відносно кожної країни Європейського Союзу, сформувало критерії та концепції формування соціального інклюзивного простору. Це сталося ще в другій половині ХХ століття, але практично стало можливим втілитись у перших десятиліттях ХХІ століття. В роботі також окреслено принципи маркетингових підходів до формування бази соціального інклюзивного суспільства, вказано напрямки використання відомих маркетингових заходів, які доцільно застосовувати в різних комбінаціях щодо формування соціального інклюзивного простору. Дослідження побудоване з використанням як загальних, так і спеціальних методів. До загальних відносять опис і аналіз проблеми, її порівняння за часовими рамками та концептуальними підходами. Спеціальні методи, в які входять наочне відображення напрямків, їх структуризація та соціальне прогнозування, використані для розкриття теми дослідження. Поряд з ними також використані методи припущення, аналізу фактів.
  • Ескіз
    Документ
    Маркетинг людського потенціалу людей з особливими потребами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Паймаш, Ганна Василівна
    В статті описано еволюцію переходу поняття «працівники», «трудові ресурси», «персонал», «людський капітал», «людський потенціал» в економічних школах. Визначено подібність та різницю між граничними на даний час поняттями «людський капітал», «людський потенціал», подано чітко елементи, які їх розрізняють. Визначено, що «людський капітал» - це сукупність людей працездатного віку, які формують суспільну корисність (кількісна одиниця праці та корисності). А «людський потенціал» - це сукупність людських знань, умінь, якостей, професіоналізму, рівня професійної адаптації та інтелектуальних здібностей, які формують напрямки досягнення поставлених економічних та соціальних цілей (якісна одиниця праці та корисності). З даного означення випливає формування нової парадигми відношення до особи, яка, незалежно від свого фізичного стану, обмеження чи придатності, є носієм потенціалу, який може зіграти позитивну і вагому роль в розвитку мікро- чи макроодиниці бізнесу, компанії, регіону, країни в цілому. Тому люди з обмеженими можливостями чи особливими потребами, з інвалідністю розглядаються як потенціал, суспільно корисний для країни. В даному контексті виділено поняття професійного маркетингу, орієнтованого на людину, який має зібрати в комплекс ступінь, вид та групу інвалідності осіб, визначити їх потенціал на ринку праці і запропонувати професії та робочі місця з поділом на працівників з інтелектуальними вадами та працівників з розладами та дисфункціями різного роду. Формування маркетингу, який зорієнтований на людину загалом і на особу з особливими потребами, не стояло на порядку денному до цього часу в жодній економічній чи соціально орієнтованій економічній школі. Тому дане питання є актуальним і доречним до вивчення. На цьому має будуватися нова теорія маркетингу людського потенціалу, яка повинна використовувати усіх людей працездатного віку для створення суспільного продукту. Методологічно тема була висвітлена з використанням методів аналізу та синтезу різних галузей: історіографії, маркетингу, психології, соціології, порівняння, припущення, моделювання.
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні підходи щодо ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Паймаш, Ганна Василівна
    На основі проведеного дослідження проблем ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами була сформульована необхідність надання можливості гармонійного соціального розвитку людям з особливими потребами з метою створення соціально-адаптованого характеру виходячи із їх властивостей, розглядаючи з точки зору цілісності, складності функціонування та відкритості до взаємодії з внутрішнім та зовнішнім середовищем. Розглянуто умови розвитку людського потенціалу та формування людського капіталу, у тому числі людей з особливими потребами, які можуть вплинути на результати професійної діяльності, починаючи від розвитку охорони здоров'я, соціальної сфери, рівня культури та дозвілля та до якості житла та доходу сім'ї в якій виховується дитина з особливими потребами. З погляду соціального напряму розглянуто думку, що складнощі створюються суспільством, яке не передбачає участі у спільної діяльності людей з особливими потребами. Розглянуто необхідність створення умов навчального середовища, життя у суспільстві та підтримки працевлаштування, за необхідності надання особливих умов для можливості реалізації звичайних функцій повсякденної діяльності. Із залученням інвестицій у збільшення знань, умінь, здібностей та досвіду людей з особливими потребами, використовуючи прийоми поведінкової теорії з урахуванням особливостей людей з особливими потребами, їх вимог, можлива трансформація людського потенціалу на людський капітал як джерело майбутніх доходів. Стратегічне управління ринково-орієнтованим механізмом розвитку потенціалу людей з особливими потребами вимагає врахування синергії, завдяки якій знання та зусилля кількох людей будуть взаємно посилені. На підставі отриманих результатів та узагальнення наведених положень сформульовано консолідовані теоретичні положення ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами. Елементом наукової новизни є розробка та теоретичне обґрунтування концептуального підходу стратегічного управління ринково-орієнтованим розвитком потенціалу людини з особливими потребами, особливістю якої є використання положень синергетичної теорії та облік взаємозв'язків, що виникають при розвитку та формуванні потенціалу людини з особливими потребами у процесі взаємодії. Викладені положення концептуального підходу відрізняються від існуючих концепцій збагаченням змісту та структурних складових, їх характеристик, доповненням та розширенням предметної галузі щодо людини з особливими потребами.