Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20242

Налаштування

Початкова дата: 2023Ключові слова: search.filters.subject.cluster

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Диверсифікація як дієвий практичний інструмент при формуванні товарної політики суб’єкта господарювання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Угрімова, Ірина Володимирівна; Балкова, Ана Петрівна
    В статті розглядається проблема формування товарної політики підприємства, її вплив на ефективність суб’єктів господарювання. Умови сьогодення впливають на діяльність суб'єктів господарювання таким чином, що вони повинні кожного дня приділяти увагу покращенню товарної політики і новим моделям організації виробництва. Зміни товарної політики на підприємствах пов'язані з різними стратегіями диверсифікації бізнесу, є найпоширеніші з них, до яких відносяться: горизонтальна, вертикальна та концентрична диверсифікація. Загалом поняття диверсифікації різні науковці розуміють по-різному, але більшість погоджується з тим, що вона спрямована на розвиток і розширення діяльності підприємства. Також можуть бути різними мотиви впровадження диверсифікації на практиці. Кожен із способів диверсифікації має свої певні переваги та недоліки. Якщо говорити про основні напрями диверсифікації товарного портфелю, то вони різняться: це може бути диверсифікація за сегментами споживачів, диверсифікація пропозиції товару, диверсифікація за торговими каналами та інструментами і диверсифікація за ринками. Диверсифікація як інструмент товарної політики повинна використовуватися для досягнення поставлених підприємством цілей. Відомо, що цілі у різних підприємств також можуть бути різними, але зазвичай - це зниження рівня ризику і прискорення зростання компанії. Методи диверсифікації виробництва суворо залежать від типу бізнесу і способу управління. Також присутні загрози диверсифікації, які треба враховувати при формуванні товарної політики. В статті розглянуто приклад застосування диверсифікації для українських виробничих підприємств, що відноситься до м’ясопереробної галузі, яка зараз потребує покращення товарної політики суб’єктів господарювання і нових моделей організації виробництва суб’єктів, що представлені в Україні.
  • Ескіз
    Документ
    Використання кластерного підходу до управління ефективністю діяльності суб'єкта господарювання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Угрімова, Ірина Володимирівна; Малихіна, Єлизавета Володимирівна; Замула, Олексій Олександрович
    В статті розглядається проблема управління ефективністю суб’єктів господарювання, яку можна вирішити за рахунок різних підходів та методів, використання яких не завжди можливе або дає певний рівень ефективності в тих умовах, що склалися зараз в Україні. Пропонується звернути увагу на кластерний підхід, який ще не набув широкого застосування на теренах нашої держави. Але на досвіді підприємницьких структур інших держав доведено його актуальність і ефективність. Використання кластерного підходу в Україні є необхідною умовою активізації вітчизняного виробництва, підвищення ефективності інноваційного розвитку регіонів та досягнення високого рівня економічного розвитку та конкурентоспроможності. Немає єдиного визначення поняття "кластер", законодавчо в нашій країні воно також не визначено; різноманітність тлумачення спонукала розглянути це поняття більш глибоко. Дію кластерного підходу описано на прикладі швейного бізнесу в Україні, для цього було проведено аналіз швейного бізнесу, який є частиною легкої промисловості. Прикладом практичного застосування дії кластерного підходу обрано ПрАТ «Коломийська швейна фабрика», яка працює як кластер вже багато років і є ядром виробничого мікрокластеру. Цей мікрокластер має особливу модель взаємодії з суб’єктами швейного бізнесу, тому що працює за давальницькою схемою. В цьому мікрокластері кожна фізична особа може виконувати декілька функцій: наприклад, швачка може налагоджувати обладнання, а маркетолог допомагати експедитору і т.і. Закази оформлюються на різних ФОПів. Наймані робітники закріплені за ФОПами – умовно. Два обліковця ведуть весь облік у ФОПів та бухгалтерський облік у ПрАТ «Коломийська швейна фабрика» також складають і здають звітність всіх суб’єктів мікрокластеру. В цій моделі всі суб’єкти підприємництва працюють за спрощеною системою оподаткування. Проведене дослідження дозволило авторам розробити і запропонувати своє бачення визначення поняття "виробничий мікрокластер".