Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Designing human-machine systems: transformation of a designer's thinking(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Mygal, Galyna; Protasenko, OlgaIndustry 4.0 became a powerful impetus for the development of man-machine systems, which, on the one hand, increased their efficiency and reliability and, on the other hand, made them super-complex. As a result, this led to an increase in the complexity of human-machine system management and the manifestation of the human factor. The consequence is that, currently, the main cause of accidents and disasters is the human factor. Thus, the safety of human-machine systems largely depends on the person's psychological and physiological characteristics. The article shows that the study of a person's characteristics is the basis for the development of a human factor management system. The essential element of the human factor management system is the systemic ergonomics thinking of the human-machine systems designer. This type of thinking is formed as a result of training and the gradual acquisition of eco-ergonomic design skills. To explain the importance of the formation of eco-ergonomic thinking in humanmachine systems design, eco-ergonomic thinking evolution is presented in the work. Through the analysis of the sequence of the development of ergonomic thought, it is shown how the approach to ensuring the safety of human-machine systems has changed from the middle of the 20th century to the present. The next stage of the work was the analysis of eco-ergonomic, human-oriented, riskoriented, and strategic thinking. Based on the analysis results, a hierarchy of thinking types is built, and their role in the formation of systemic ergonomics thinking in human-machine systems designing is shown. The main feature of the designer's systemic ergonomics thinking is the priority of finding a solution to the problem in the system operation through research and analysis of human-machine interaction. Based on the obtained results, the importance of the formation and development of systemic ergonomics thinking is substantiated. It is shown how to implement the formation of a designer's systemic ergonomics thinking of human-machine systems through the training system.Документ Ergonomic thinking in the design of human-machine systems(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Mygal, G. V.; Protasenko, O. F.; Kobrina, N. V.; Mykhailova, E. O.In the era of Industry 4.0, human-machine systems have become highly complex and contain a large number of elements and sources of information. It increases the complexity of human-machine system management, which leads to the manifestation of the human factor phenomenon. The consequence is that currently, 70% to 90% of accidents and disasters are related to the human factor. Therefore, the safety of human-machine systems largely depends on human abilities, cognitive, behavioral, and psycho-physiological features. It is shown that the study of individual characteristics of a person will allow the management of the human factor in the human-machine system. The crucial point of human factor management is the availability of systemic ergonomic thinking in the designer of the human-machine system. The formation of such thinking is connected with learning and the gradual acquisition of the necessary knowledge and skills. To understand the principles of ergonomic thinking formation, the evolution of ergonomic thinking in the design of human-machine systems is shown. Due to analysis of the sequence of ergonomic thought development, it is shown how approaches to ensuring the safety of human-machine systems have been rethought from the middle of the 20th century until now. Currently, the global social processes and technologies of Industry 4.0 have fundamentally changed the concept of “work”, parameters of the labour market, and safety requirements and caused the emergence of a new model of the labour paradigm “Work 4.0”, which, in turn, became the driver of the revision of the concept of “workplace” established in society and the emergence of the digital workplace. The article presents the definition of a “digital workplace” and analyses its essential characteristics. The next stage of the work was a model of the structure of the engineer’s ergonomic thinking, the main feature of which is the priority of solving the problems of human-machine interaction. The work also shows that ergonomic thinking is one of the elements of safety culture. In combination with other elements such as a human-centered approach, ecological thinking and others, ergonomic thinking creates a space of a safety culture. Based on the presented results, the importance of engineers’ ergonomic thinking is substantiated. It is shown how to implement the formation of ergonomic thinking through the training system.Документ Безпілотні системи: проблеми людського фактора(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мигаль, Галина Валеріївна; Протасенко, Ольга ФедорівнаЗ появою безпілотних систем розвиток ергономіки увійшов у новий етап вивчення людино-машинної взаємодії та загострив проблеми безпеки. Змінилися вимоги до безпеки, стійкості до відмов і надійності як самих систем так і головної їх ланки – людини-оператора. Нові виклики – нові проблеми людини у цифрових системах. Цифровізація дозволила створити безпілотні системи, але й створила ергономічне протиріччя між намірами та отриманим результатом. Суть його в тому, що на відміну від очікуваного підвищення ефективності та безпеки, зростання автоматизації в безпілотних системах призводить до збільшення ризиків, пов'язаних з людським впливом. Безпілотні авіаційні системи мають унікальні ергономічні проблеми, пов’язані з особливостями діяльності оператора безпілотних літальних апаратів та технічними особливостями самих безпілотних літальних апаратів як складних систем. У зв'язку з цим актуальним є аналіз причин проявів феномену людського фактору, що продовжуються, у функціонуванні безпілотних систем, а також пошук шляхів їх зниження. Мета роботи – аналіз проблеми людського фактору у складних системах, які активно використовують інформаційно-комунікаційні технології, на прикладі безпілотних авіаційних систем. У статті наводиться критичний погляд на проблеми людського фактору у безпілотній авіації, які не вирішуються у рамках наявних підходів. Запропоновано модель айсберга керування змінами у сфері безпеки складних систем. Показано, що людський фактор у безпілотних системах виникає та тяжко знижується внаслідок нетрансдисциплінарності освіти сучасних інженерів та операторів. І головну роль в подоланні цієї проблеми є знання, спрямовані на розуміння можливостей і обмежень людини як головної ланки системи, що потім приймає рішення у процесі управління. Показано, що треба приділяти значну увагу розвитку саме ергономічного мислення у кожного, чия діяльність стосується життєвого циклу складної системи – розробників та тих, хто обслуговує, операторів, менеджерів, викладачів. Тобто саме трансдисциплінарність освіти спеціалістів – від розробників до операторів цифрових систем дозволяє знизити вказані ризики людино-машинної взаємодії.Документ Роль людського чинника в управлінні виробничою безпекою(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мигаль, Галина Валеріївна; Протасенко, Ольга ФедорівнаУ статті основну увагу приділено дослідженню питання впливу людського чинника на рівень безпеки людини вумовах сучасного виробництва. Актуальність дослідження обумовлена фактом швидкої зміни принципів організації іроботи виробництва, наслідком чого є зміна вимог до персоналу. У цьому процесі на перший план виходять вимоги доіндивідуальних характеристик людини. Сьогодні надійність і безпечність виробничої системи напряму пов’язані злюдським чинником. У зв’язку із цим дослідження питання визначення ролі людського чинника у системі управліннявиробничою безпекою є основною метою роботи. Для досягнення поставленої цілі у роботі проаналізовані сучаснітехнології з управління людським чинником на виробництві, на підставі чого встановлено, що найбільш ефективним єпоєднання традиційних підходів до забезпечення безпеки працівника (ергономічні методи) з сучасними досягненнями(інформаційні і когнітивні технології). Розглянуто поняття «ризикована поведінка» та визначені системні причини їївиникнення. Показано, що підвищення виробничої безпеки базується на програмуванні моделі безпечної поведінки людини увиробничому середовищі, що відображено за допомогою модифікованої піраміди Хайнриха, згідно якої основою длястворення безпечних умов діяльності є опанування працівниками поняття «людський чинник» і його важливості длязабезпечення індивідуальної та виробничої безпеки. Показано, що врахування людського чинника у питаннях безпекидозволяє підвищувати ефективність прогнозування виникнення небезпечних подій і обирати найбільш ефективні заходищодо забезпечення безпеки на виробництві. У якості одного із практичних заходів щодо управління виробничою безпекою уроботі запропоновано впроваджувати у систему навчання при підвищенні кваліфікації працівників виробництв курсу«Людський чинник на виробництві». Наявний позитивний досвід викладання цієї навчальної дисципліни підтверджуєдоцільність застосування такого заходу. У подальшому розвиток цього напрямку дозволить розробити індивідуальнийпідхід до формування навичок і вмінь людини, що приймає рішення у виробничому середовищі.