Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Фактори впливу на ефективність сучасної електроерозійної обробки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Набока, Олена Володимирівна; Фадеев, Валерій Андрійович; Євсюкова, Фатима МагаметбієвнаУ статті описані фактори росту ефективності обробки виробів на електроерозійному обладнанні. завдяки застосування лінійних приводів з високою динамічною точністю. Також в роботі досліджено міжелектродний проміжок в зоні обробки, його вплив на оптимальні енергетичні режими та максимальне знімання матеріалу. Електрод подається в зону іскроутворення в 5-10 разів частіше, відносна тривалість у декілька разів більше, ніж у верстатах з КГП- приводами. Видалення шламу за рахунок помпового ефекту від швидких переміщень електрода замість прокачування. Застосування лінійних двигунів, сервоприводів, прецизійних датчиків лінійного положення, пристрою автоматичного заправлення дроту, пошуку отвору, запобігання обриву дроту - збільшить продуктивність дротово - вирізної обробки на 40-100 Проведено порівняльний аналіз продуктивності обробки деталей на обладнанні із застосуванням лінійних і КГП (кульково -гвинтовоі пари) приводів.Документ Датчик рН з частотним виходом для екологічного контролю води(НТУ "ХПІ", 2019) Попенко, Галина Степанівна; Белікова, Тетяна Борисівна; Шумейко, Віта МиколаївнаПроблеми екологічної безпеки водних ресурсів потребують постійного контролю якості води у водоймах. Висновок про придатність води певної водойми та вибір способу водопідготовки вимагає швидкої оцінки якості води, зокрема застосування обладнання для експрес-аналізу параметрів води. Характеристика системи для експрес-аналізу параметрів води й точність її роботи визначається якістю первинних перетворювачів. Нагальною є проблема зменшення похибки при використанні рН електродів в системах моніторингу й екологічних досліджень вод промислових стоків, річок, озер та інших водойм. Стаття присвячена розробці й дослідженню датчика рН, який дозволяє передавати результати вимірів на відстань до 50 м. Головною перевагою датчика є висока точність і цифровий відлік інформації. Наведені схема й характеристики розробленого датчика. Первинним перетворювачем датчика є вдосконалений скляний електрод із пристроєм контролю працездатності й вбудованим термокомпенсатором, що дозволяють виключити вплив температури води на його вихідний сигнал у вигляді ЕДС, пропорційний вимірюваному значенню рН. Розглянуто метод визначення похибки скляного електрода. Сигнал зі скляного електрода через підсилювач і перетворювач напруга-частота може бути переданий на цифровий відліковий пристрій або на вхід інформаційно-вимірювальної системи. Особливістю підсилювача датчика є високий (до 1013 Ом) вхідний опір для узгодження з вихідним опором скляного електрода й схема термокомпенсації для зменшення впливу температури навколишнього середовища на вихідний сигнал датчика. У статті наведені структурна схема розробленого скляного електрода, принципова схема термокомпенсатора підсилювача й локальна схема випробування й калібрування розробленого датчика. Наведено опис методики визначення основної похибки датчика, яка не перевищує 1,37 % і класу його точності 1,5.Документ Адсорбція оцтової кислоти та промоторів утворення пероксо-груп на платині при високих анодних потенціалах(НТУ "ХПІ", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Шахін, Іссам Хуссейн; Кротінова, Карина МиколаївнаПероксиоцтова кислота – це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов'язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Проблема розуміння та керування процесом електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти ставить задачу отримання нових даних про адсорбцію компонент-розчину в області високих анодних потенціалів.Документ Дослідження впливу інгредієнтів на електрофізичні властивості наномодифікованих пожежобезпечних полімерних композицій з дигідратами оксиду магнію(НТУ "ХПІ", 2019) Чулєєва, Олена Володимирівна; Золотарьов, Володимир МихайловичМетою статті є визначення впливу фізико-хімічних властивостей та концентрації модифікаторів, типу і дисперсності дигідратів оксиду магнію та полімерної матриці на електрофізичні властивості пожежобезпечних композиційних матеріалів кополімеру етилену з вінілацетатом. Досліджували композиції кополімеру з показником плинності розплаву 2,5 г/10 хв та 5 г/10 хв., дигідрати оксиду магнію з середнім медіаннім діаметром часточок 3 мкм та 3,7 мкм, аміносилани з динамічною в’язкістю 2 МПа ∙ с та 2,5 МПа ∙ с. Для проведення досліджень використовували методи визначення електричної міцності, об’ємного електричного опору, тангенсу кута діелектричних втрат, діелектричної проникності. Для цього використовували апарат випробування ізоляції, вимірювач електричного опору ізоляції, міст змінного струму. З метою порівняння для кожної полімерної композиції будували графіки залежності цих показників від вмісту інгредієнтів. Отримано електрофізичні характеристики, які дозволяють визначити склад, що забезпечує оптимальні значення для ізоляційних матеріалів з підвищеними вимогами пожежної безпеки. Вперше використано методи електрофізичних досліджень з метою визначення впливу властивостей інгредієнтів полімерних композицій на електричну міцність, питомий об’ємний електричний опір, тангенс кута діелектричних втрат, діелектричну проникність.Документ Модульна структура електрохімічних сенсорів та генераторів для моніторингу повітряного середовища(НТУ "ХПІ", 2008) Чвірук, В. П.; Кушмирук, А. І.; Букет, О. І.; Лінючева, О. В.; Нефедов, С. В.Для дистанційного визначення дієздатності та діагностики сенсорних систем і оперативного моніторингу повітряного середовища запропоновані модулі у складі мініатюрних електрохімічних сенсорів та генераторів визначуваних газів. Розглянута структура модулів, що містять незалежні сенсори та генератори і електрохімічні комірки зі спільним допоміжним та незалежними робочими електродами сенсорів і генераторів.Документ Можливості розвинення поверхні плетених електродів(НТУ "ХПІ", 2007) Першин, Микола Олександрович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Майзеліс, Антоніна ОлександрівнаНаведено оцінку можливості розвинення поверхні плетених електродів. Отримано залежності коефіцієнта розвинення поверхні від кроку схеми плетення і кількості напівторів при використанні дротів різного діаметру. Показано, що поверхня плетеного електроду може бути розвинена в 3-4,5 рази відносно до площі поверхні плоского електроду.Документ Стежачий рівнемір для шламів цементного виробництва(НТУ "ХПІ", 2007) Дубовець, О. М.; Подустов, Михайло Олексійович; Тошинський, Володимир Ілліч; Лях, Б. Г.; Литвиненко, Ігор Іванович; Бабак, Тетяна ВолодимирівнаРозроблений стежачий рівнемір з плоским електродом, працездатний на шламах цементного виробництва. Визначені необхідні умови, що забезпечують працездатність стежачого контактного рівнеміра. Встановлено, що стежача система забезпечує коливальний режим роботи. Проведені експерименти, що показують можливість використання стежачого рівнеміра.Документ Вірогідний механізм підвищення адгезії гальванічних покриттів на легкі метали цинкатною обробкою(НТУ "ХПІ", 2008) Букет, О. І.; Панасенко, В. Ф.; Хірх-Ялан, І. Ф.Цинкатний метод обробки раніше мав широке поширеня в підготовці поверхні виробів з алюмінію і його сплавів перед нанесеням гальванічних покритів. Незаперечне достоїнство цього методу складається в обробці без використаня електротехнічного встаткуваня, що істотно знижує капітальні й експлуатаційні витрати. Природа адгезії металевого покритя до алюмінію після такої обробки дотепер є дискусійним питаням. Пропоноване поясненя ґрунтується на подобі анодируваня й цинкатної обробки алюмінію. Останій метод відрізняється від першого лише меншою напруженістю електричного поля внаслідок обмеженя різниці потенціалів цинк-цинкатного й алюмінієвого електродів. Недолік поляризації компенсується меншим рознесеням катодного й анодного процесів у просторі, а якість адгезії забезпечується більше вигідною геометрією пор.Документ Історія та прогнозування розвитку техніки (на прикладі зварювального виробництва)(НТУ "ХПІ", 2009) Корнієнко, О. М.; Літвінов, О. П.Рассматривается значение истории развития техники для прогнозирования производственных технологий. На примере истории сварки отмечается возможность плановых прогнозов, основанных на открытиях фундаментальных наук. Приводятся примеры "случайных" появлений новых технологий, которые решили проблемы научно-технического прогресса и которые нашли широкое применение в промышленности.Документ Окиснення фенолу на Pt і SnO₂ – SbxOy анодах(НТУ "ХПІ", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Полевик, І. М.Представлені результати дослідження анодного окиснення фенолу на Pt й SnО₂ – SbxOy електродах. Виявлено збільшення перенапруги виділення кисню на 250 мВ на діоксидноолов’яних електродах у порівнянні з платиновими. Показано, що окиснення фенолу відбувається за різним механізмом на платиновому й допованих діоксидолов’яних електродах.