Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Кінетичні та технологічні аспекти одержання бутилолеату в присутності оксидів металів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мельник, Степан Романович; Старчевський, Роман Олегович; Мельник, Юрій Романович; Оржеховська, Ольга Едуардівна; Магорівська, Галина ЯрославівнаДосліджено кінетичні закономірності взаємодії олеїнової кислоти і бутан-1-олу в присутності оксидів цинку, нікелю (ІІ), заліза (ІІ) і міді (ІІ) у стаціонарних умовах. Встановлено, що за температури 383 К найвищу каталітичну активність виявляє оксид цинку, а швидкість реакції естерифікації в присутності інших оксидів металів є нижчою та приблизно однаковою. Показано, що за вмісту 0,25 мас. % гетерогенного каталізатора в реакційній суміші та 7,6–8,0-разового мольного надлишку спирту кінетичне рівняння реакція естерифікації має перший порядок за олеїновою кислотою. Для квазігомогенної кінетичної моделі реакції за умови її каталізу оксидами цинку та нікелю (ІІ) за різної температури визначені ефективні константи швидкості, за якими розраховано енергію активації та передекспоненційний множник. Показано, що квазігомогенна модель реакції між олеїновою кислотою та бутан-1-олом задовільно описує процес естерифікації в нестаціонарних умовах. Розраховані за кінетичними показниками процесу і визначені експериментально значення конверсії олеїнової кислоти в процесі її естерифікації в присутності оксиду цинку та оксиду нікелю (ІІ) за умови відгонки води становили 80,0 і 75,9 та 53,7 і 47,5 % за 360 хв реакції, відповідно. Одержані дані дозволяють розраховувати тривалість реакції одержання бутилолеату, необхідну для досягнення заданої конверсії олеїнової кислоти за відповідних температурних умов. Виявлено, що оксиди цинку та міді (ІІ) під час реакції взаємодіють з олеїновою кислотою з утворенням відповідних солей. За допомогою кондуктометрії встановлено, що електрична провідність реакційної суміші збільшується порівняно з модельною сумішшю реагентів у 6,1 та 1,6 рази за умови каталізу реакції оксидом міді (ІІ) та оксидом цинку, відповідно. Зроблене припущення, що в присутності цих оксидів одночасно відбувається гетерогенно- і гомогенно-каталітична естерифікація олеїнової кислоти бутан-1-олом. Вказано, що одним із лімітуючих чинників застосування оксидів металів як каталізаторів трансетрифікації тригліцеридів нижчими аліфатичними спиртами є вміст вільних жирних кислот в олії.Документ Технічні рішення зі зниження викидів монооксиду вуглецю з димовими газами печей для випалювання електродів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Іваненко, Олена Іванівна; Гомеля, Микола Дмитрович; Панов, Євген Миколайович; Оверченко, Тетяна АнатоліївнаПоказано, що потрапляння близько 1,7611 млн тон в рік отруйного монооксиду вуглецю в атмосферу України становить серйозну проблему, що повинна вирішуватися на рівні промислових виробництв. Обгрунтовано необхідність розробки технічних рішень щодо зниження викидів монооксиду вуглецю димових газів виробництва електродів, що утворюються головним чином у печах для випалювання. Визначено, що необхідними умовами для вибору каталізатора окислення монооксиду вуглецю є дешевизна, доступність, розповсюдженість в Україні, високі експлуатаційні характеристики та поліфункціональність з точки зору екологічного каталізу, забезпечуючи принципово безвідходну екологічну чисту технологію. При цьому вимогою до розміщення контейнерів з каталізатором є їх розташування безпосередньо в камерах печі для випалювання електродів, що забезпечує незначні матеріальні витрати на проведення процесу каталітичного окислення СО. Доведено, що при врахуванні адсорбційних властивостей цеолітів-клиноптилолітів Сокирницького родовища Закарпатській області України та можливості їх практичного застосування в промислових масштабах, використання даних природних матеріалів з метою вирішення екологічних проблем є актуальним і не викликає сумніву. В результаті проведення дослідження процесу окислення СО в створеній лабораторній установці було визначено, що для досягнення 100 %-вої конверсії монооксиду вуглецю за температури 390 ºС необхідно застосовувати оксидно-мідно-марганцевий каталізатор 30:70 (30 % CuO+70 % MnO2) на основі цеоліту. Разом з тим, більшість переваг для використання має оксидно-марганцевий каталізатор на основі цеоліту, при застосуванні якого ступінь перетворення СО складає 92,8 %. Даний висновок обґрунтовано не лише можливістю отримання каталізатора без попередньої обробки цеоліту, навіть з відпрацьованих сорбентів очищення марганцевмісної природної води, що притаманно Україні, але і нетоксичністю у випадку захоронення або зберігання на звалищах, так як компоненти каталізатора мають природне походження. Мікрорентгеноспектральним аналізом шліфа зразка визначено вміст основних елементів оксидно-марганцевого каталізатора на основі цеоліту. Розраховано його питому поверхню, загальний об'єм пор і розподіл пор за розміром за допомогою адсорбційних даних, отриманих низькотемпературними методами адсорбції/десорбції азоту, з використанням методів Брунера-Еммета-Теллера, Барретта-Джойнера-Халенди та теорії функціональної щільності. Шляхом якісного рентгенофазового аналізу, визначено фазовий склад зразку порошку поверхні каталізатора. Розроблено технічне рішення зі зниження викидів монооксиду вуглецю з димовими газами печей для випалювання електродів, яке включає розміщення контейнерів прямокутного перерізу з оксидно-марганцевим каталізатором на основі цеоліту у вогневих каналах цих печей у камерах, що підігріваються димовими газами.Документ Исследование влияния технологических параметров на выход цианистого водорода(НТУ "ХПИ", 2019) Авина, Светлана Ивановна; Гринь, Григорий ИвановичПредставлены основные результаты исследований по влиянию технологических параметров на образование цианистого водорода окислительным аммонолизом метана. Промышленное производство цианистого водорода является основой производства одного из важных компонентов в золотодобыче - цианида натрия. На сегодняшний день основной способ производства цианистого натрия базируется на нейтрализации синильной кислоты, полученной каталитическим синтезом метана, аммиака и кислорода воздуха на платиноидном катализаторе, раствором щелочи. Этот метод достаточно мало изучен и имеет большие перспективы для дальнейшего его совершенствования. Цель исследования заключалась в установлении оптимального соотношения компонентов начальной газовой смеси и влияние их на выход цианистого водорода, а также исследовать зависимость степени превращения цианистого водорода от температуры процесса. При окислительном аммонолизе метана с учетом неравномерности диффузии газов процесс получения цианистого водорода проводят с небольшим избытком аммиака относительно метана. Установлено, что при пониженном содержании одного из реагентов в начальной газовой смеси после реактора синтеза цианистого водорода в контактном газе присутствует значительное количество непрореагировавших компонентов смеси. Выявлено, что степень превращения реагентов в цианистый водород зависит не только от начальной концентрации, а также и от их соотношения в исходной смеси. Доказано, что максимальная степень превращения аммиака и метана достигается при соотношении компонентов аммиак/метан в реакционной смеси, равном 1 - 1,1. Максимальный выход цианистого водорода при окислительном аммонолизе метана составляет 7,2%. Исследовано влияние температуры на процесс образования цианистого водорода методом Андруссова. Установлено, что повышение температуры процесса получения цианистого водорода окислительным аммонолизом метана оказывает положительный эффект на выход целевого продукта. Полученные результаты исследований можно использовать на современных азотно-туковых комбинатах для оптимизации процесса синтеза синильной кислоты.Документ Дослідження впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню(НТУ "ХПІ", 2018) Авіна, Світлана Іванівна; Гринь, Григорій Іванович; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаПредставлені основні результати досліджень щодо впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню окиснювальним амонолізом метану. Виявлено, що ступінь перетворення реагентів у ціаністий водень залежить не тільки від початкової концентрації, а також і від їх співвідношення в початковій суміші. Доведено, що максимальний ступінь перетворення аміаку та метану досягається при співвідношенні компонентів аміак/метан у реакційній суміші, що дорівнює 0,9-0,95, Максимальний вихід ціаністого водню окислювальним амонолізом метану складає 62-72 % та досягається при співвідношенні компонентів у початковій реакційній суміші при співвідношенні аміак/метан, що дорівнює 0,8-0,9. Досліджено вплив температури на процес утворення ціаністого водню методом Андрусова. Отримані результати досліджень можна використовувати на сучасних азотно-тукових комбінатах для оптимізації процесу синтезу синильної кислоти.Документ Влияние каталитически активных покрытий на свойства газодиффузионного электрода(НТУ "ХПИ", 2016) Тульский, Геннадий Георгиевич; Терещенко, Анастасия Артуровна; Тульская, Алена Геннадьевна; Березовский, Игорь СергеевичИсследован процесс электровосстановления кислорода до пероксида водорода в кислых растворах с применением газодиффузионного электрода. Скорость накопления пероксида водорода определяется в большей мере скоростью дальнейшего восстановления Н₂О₂ до воды, которая в свою очередь зависит от концентрации перекиси и катионов водорода в объеме электрода. Обоснован выбор материала рабочего электрода при электрохимическом синтезе Н₂О₂. Для исследований был выбран газодиффузионный электрод, состоящий из углеродного материала с нанесенным на его поверхность катализатором. В качестве каталитически активных покрытий в данной работе были использованы следующие материалы: RuO₂, MoO₃, WO₃ и активный углерод (АУ).Документ Стендовые испытания каталитического нейтрализатора ДВС новой конструкции(НТУ "ХПИ", 2016) Ведь, Валерий Евгеньевич; Зебешев, Темирхан Зебешевич; Краснокутский, Евгений Владимирович; Гаевой, Михаил АлександровичПроведен анализ данных эффективности конверсии отработанных газов разработанным экспериментальным блоком каталитической нейтрализации и штатным, который входит в комплект выпускного тракта двигателя внутреннего сгорания VW BBY. Сравнение показало, что экспериментальный и штатный блоки каталитической нейтрализации эквивалентны по показателям эффективности в процессах обезвреживания отработавших газов от оксида углерода (II), углеводородов и оксидов азота в режиме активного холостого хода.Документ Маллеинизация олеиновой кислоты в мягких условиях(НТУ "ХПИ", 2015) Ал-Хаддад, Джасим Амир Т.; Киселёва-Логинова, Екатерина Валерьевна; Попов, Евгений ВадимовичРассмотрена маллеинизация непредельных жирных кислот на примере олеиновой кислоты в условиях отличных от промышленных с целью снижения энергозатрат и получения более чистого продукта. Предположен механизм взаимодействия олеиновой кислоты с малеиновым ангидридом в среде неполярных апротонных растворителей через образование изополярного шестицентрового промежуточного состояния. Показаны все возможные продукты маллеинизации и их практическое применение. Определены оптимальные параметры технологии маллеинизации олеиновой кислоты. Рекомендована сфера применения продуктов взаимодействия малеинового ангидрида с олеиновой кислотой в промышленности.Документ Выбор способа выщелачивания молибдена на основе термодинамических и кинетических критериев(НТУ "ХПИ", 2015) Николенко, Н. В.; Самчилеев, И. С.; Калашникова, А. Н.; Коток, В. А.Выполнен термодинамический и кинетический анализ процессов кислотного и щелочного извлечения молибдена на примере переработки оксидного железо-молибденового катализатора конверсии метанола. Выщелачивание проводили в условиях модельного циркуляционного реактора с неподвижной твердой фазой. Найдено, что при скорости потока растворов через слой частиц твердой фазы не менее 0,04 м/с процессы выщелачивания лимитируются стадией диффузии через слой продукта химической реакции. Впервые теоретически и экспериментально обоснован выбор оптимального реагента для выщелачивания молибдена.Документ Properties and efficiency of catalysts produced by an ION beam processing technology(НТУ "ХПИ", 2010) Bannikov, M. G.; Vasilev, I. P.Paper presents the test results and properties of catalysts produced by an ion implantation technique. New catalysts showed the same efficiency with much lower expense of noble metals as compared with the catalysts produce by an impregnation. Also shown, that the ion bombardment did not reduce the specific surface area of the catalyst.Документ Альдольна конденсація метилпропіонату з формальдегідом на В₂О₃-Р₂О₅-WO₃/SiO₂ каталізаторах(НТУ "ХПІ", 2015) Дмитрук, Ю. В.; Небесний, Р. В.; Івасів, Володимир Васильович ; Мацьків, О. О.Стаття присвячена дослідженню процесу одержання метилметакрилату альдольною конденсацією метилпропіонату з формальдегідом у газовій фазі у присутності каталізаторів на основі оксидів бору та фосфору, промотованих оксидом вольфраму. Визначено вплив вмісту WO3 в каталізаторі та температури здійснення процесу на конверсію метилпропіонату, селективність утворення та вихід метилметакрилату та метакрилової кислоти; встановлено оптимальний за вмістом промотора каталізатор та оптимальну температури здійснення досліджуваного процесу.