Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Розробка організаційно-технічного методу сумісного прогнозування та забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Іванець, Григорій Володимирович; Іванець, Михайло Григорович; Горєлишев, Станіслав Анатолійович; Баулін, Дмитро Станіславович; Сидоренко, Ірина ІгорівнаНа теперішній час попередження надзвичайних ситуацій слід розглядати як складний сумісний процес прогнозування надзвичайних ситуацій та завчасного реагування на загрози їх виникнення або пом’якшення можливих наслідків. Це реалізує системний підхід до вирішення цієї проблеми з метою недопущення їх виникнення або мінімізації можливих наслідків. Розроблено організаційно-технічний метод сумісного прогнозування та забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації в реальних умовах. Метод базується на формалізованій математичній моделі сумісного прогнозування та забезпечення готовності реагування підрозділів цивільного захисту на надзвичайні ситуації. Він передбачає прогнозування надзвичайних ситуацій, можливих завданих збитків внаслідок них та всебічного забезпечення готовності реагування підрозділів цивільного захисту на можливі загрози. Розроблено керуючий алгоритм реалізації організаційно-технічного методу сумісного прогнозування та забезпечення готовності реагування підрозділів цивільного захисту на надзвичайні ситуації. Його використання передбачає виконання низки взаємозв’язаних процедур. Спочатку проводиться збір, формалізація та аналіз інформації про надзвичайні ситуації; укомплектованість підрозділів цивільного захисту озброєнням і технікою та їх готовність; укомплектованість підрозділів цивільного захисту особовим складом. Це є підставою для прогнозування процесів виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення готовності реагування на можливі загрози. Отримана інформація враховується при обґрунтуванні та формуванні рішення щодо дій підрозділів цивільного захисту з метою адекватного реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. На основі аналізу ефективності дій підрозділів реагування здійснюється коригування рішень щодо ліквідації надзвичайних ситуацій.Документ Енергоефективна електромеханічна система обробітку ґрунту на базі електромотоблока(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Назаренко, Ігор Петрович; Ковальов, Олександр ВікторовичВ Україні за останні роки значно збільшилась кількість фермерських господарств, приватних землекористувачів та споруд захищеногоґрунту. Для підвищення ефективності виробництва овочів широке застосування отримали малогабаритні мобільні агрегати у вигляді мотоблоків з двигунами внутрішнього згорання вітчизняного і зарубіжного виробництва. Однак під час роботи мобільних агрегатів з двигунами внутрішнього згорання в теплицях і парниках підвищується рівень шуму і загазованість повітря, які негативно впливають не тільки на людей, але й на рослини. До недоліків мотоблоків з двигунами внутрішнього згорання також слід віднести досить високі питомі витрати рідкого палива, що має високу вартість, складнощі при пуску і зупинці агрегату, а також відносно невисоку надійність роботи двигунів внутрішнього згорання. Більш перспективними для роботи в спорудах захищеного ґрунту є мобільні агрегати з тяговими електродвигунами, що отримали назву електромотоблоків, як екологічно чисті агрегати, що не мають названих недоліків. В роботі наведено основні технічні характеристики експериментального зразку малогабаритного електрифікованого ґрунтообробного мотоблока. Обґрунтовано структурну схему силового енергетичного каналу електромотоблока, що наочно демонструє процеси перетворення енергії в ньому. Отримано рівняння енергетичного балансу електромотоблока та основних енергетичних співвідношень, що визначають властивості тягового електродвигуна в приводі електромотоблока. Обґрунтовано алгоритм оптимального керування тяговим електродвигуном постійного струму за максимумом коефіцієнту корисної дії для двигунів постійного струму послідовного та змішаного збудження. Представлено результати польових випробувань дослідного зразку електромотоблока. Аналіз отриманих результатів експериментальних досліджень електрифікованого ґрунтообробного мотоблока з приводом від двигуна постійного струму послідовного збудження свідчить про зниження питомих енерговитрат на основні види обробітку ґрунту на 12–15 %.Документ Аналіз моделі системи управління двомодульної АЕС з реакторами четвертого покоління типу HTR(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Маковійчук, Анатолій АнатолійовичПроведено аналіз технологічної частини АЕС з модульним реактором типу HTR. Виявлено основні проблеми дослідження маневреності та стабільної роботи АЕС з модульними реакторами. Створена динамічна модель в середовищі MATLAB/Simulink для АЕС типу HTR-PM з двома реакторними модулями для дослідження основних законів управління реакторними модулями та координації модулів. Отримані результати моделювання підтверджують стабільну роботу мультимодальної АЕС під час поетапного зниження потужності першого та другого модулів.Документ Моделювання смарт-мережі споживачів-просьюмерів з фотоелектричними системами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кулапін, Олександр Валентинович; Махотіло, Костянтин ВолодимировичЗапропоновано модель вузла смарт-мережі для споживача-просьюмера в межах котеджного селища. Модель включає в себе типові добові графіки навантаження будинку та генерації дахової фотоелектричної системи, модель акумуляторної системи зберігання енергії та контролера вузла смарт-мережі. Розроблено алгоритми керування роботою вузла смарт-мережі, який передбачає різні режими роботи для літа та зими. В залежності від години доби, стану заряду акумулятора, генерації фотоелектричної системи та навантаження будинку контролер керує балансуючим споживанням або віддачою енергії до мережі, заряджанням або розряджанням акумулятора, купівлею або продажом енергії просьюмером до енергосистеми. Метою керування влітку є повне використання енергії, виробленої власною фотоелектричною системою, для власного споживання та продажу надлишків в енергосистему в години пікового навантаження. Метою керування взимку є зниження витрат споживача за рахунок перенесення навантаження на нічні години та збільшення доходів від перепродажу накопиченої енергії до енергосистеми в пікові години. За результатами моделювання на прикладі котеджного селища в харківській області визначено мінімальну ємність акумуляторної системи, якої достатньо для забезпечення автономності споживача-просьюмера влітку та отримання доходу від перепродажу енергії взимку. Показано, що запропоновані алгоритми керування роботою вузла смарт-мережі дозволяють споживачу-просьюмеру ефективно використовувати власну фотоелектричну систему та надавати системні послуги об’єднаній енергосистемі.Документ Вдосконалення алгоритмів керування та дослідження динамічних процесів асинхронних генераторів працюючих на мережу постійного струму вітроелектричної станції(НТУ "ХПІ", 2015) Мазуренко, Леонід Іванович; Джура, Олександр Васильович; Романенко, Володимир ІвановичНаведено вдосконалені алгоритми керування ведучим та веденим асинхронними генераторами з вентильним збудженням вітроелектричної станції, яка працює на мережу постійного струму. Розглянуто результати моделювання електромеханічних процесів в генеруючих установках станції та визначено напрямок подальших досліджень. Проведені дослідження довели можливість стійкої і енергоефективної роботи станції в разі застосування запропонованих алгоритмів керування вентильними перетворювачами генераторів.