Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Соціально-психологічні підходи до безконфліктного управління персоналом(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Клименко, Мілена ІгорівнаДавно відомо, що колектив - щось більше, ніж просте логічне впорядкування працівників, що виконують взаємозв'язані задачі. Теоретики і практики управління зрозуміли, що організація є також і соціальною системою, де взаємодіють окремі особи і формальні і неформальні групи. І від психологічного клімату, від настрою кожного працівника залежить і продуктивність праці, і здоров'я працівників і багато що інше. При правильній розстановці людських ресурсів в організації, при вірній обробці конфліктних ситуацій виникає якийсь прорив, синергетичний ефект. Організація стає чимось більшим, ніж сума компонентів. Ця нова система стає значно стійкішою до дій ззовні, але легко руйнується, якщо не підтримувати цю єдність елементів. "Організм" організації необхідно забезпечити механізмом, який би забезпечував постійну регенерацію загублених цілей, задач і функцій, визначав би всі нові і нові очікування працівників. В управлінській науці існують досить досконалі соціально-психологічні методи, за допомогою яких можна добитися потрібного ефекту. Під соціально-психологічними методами управління розуміють конкретні прийоми і способи дії на процес формування і розвитку самого колективу і окремих працівників. Розділяють два методи: соціальні (направлені на колектив в цілому), і психологічні (направлені на окремих осіб усередині колективу). Ці методи мають на увазі упровадження різних соціологічних і психологічних процедур в практику управління. Якість соціально-психологічного клімату в колективі визначає відношення керівника до суспільства в цілому, до своєї організації і до кожної людини окремо. Якщо в його розумінні людина представляється як ресурс, сировинна і виробнича база, то такий підхід не дасть належного результату, в процесі управління виникне перекіс і недолік або перерахунок ресурсів для виконання конкретної задачі. Дії людей завжди частково засновані на припущеннях, які вони роблять, і це особливо торкається управління людськими ресурсами. Найважливіші припущення, які ми робимо (чи можна довіряти цим людям, чи люблять вони роботу, чи можуть вони бути творчими, чому вони поводяться так, а не інакше і як з ними необхідно звертатися), складають нашу філософію управління людськими ресурсами. Будь-які пов'язані з персоналом рішення, які ми приймаємо (про людей, яких наймати, про забезпечення навчання, про пільги які Ви пропонуєте), відображають (погано або добре) основи цієї філософії.Документ Завдання, інформаційна база аналізу ефективності використання трудових ресурсів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Погорєлов, Сергій МиколайовичРозвиток ринкових відносин і пов’язані з ним структурні зміни, які відбуваються в економіці, суттєво впливають на процеси господарської діяльності. Більшість підприємств працюють в жорстких умовах зовнішньої і внутрішньої конкуренції, що потребує від них активних дій, направлених на оптимізацію і корегування технологічних процесів та економічної стратегії, як поточної діяльності, так і розвитку підприємства. Оптимізація і корегування поточної діяльності досягається шляхом прийняття відповідних управлінських рішень, для чого потрібен відповідний комплексний аналіз результатів роботи підприємства. За його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, влаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників. В той же час, як свідчить практика діяльності українських підприємств, особливо приватизованих, застосування сучасних методів надто обмежено, про що свідчить велика кількість економічно недоцільних бізнес-проектів різних рівнів, низькі рівні продуктивності праці і рентабельності, непідставно завищені витрати на утримання адміністративного апарату, що в кінцевому підсумку приводе до тяжких фінансових втрат аж до банкрутства підприємства. Безумовно, така ситуація формується під впливом ряду чинників, серед яких головне місце займає економічна нестабільність зовнішнього середовища господарювання. Але неабияку роль відіграють і внутрішні чинники, а саме низький рівень і якість управління підприємством, одним з яких є невміння аналізувати діяльність, визначати чинники, які впливають як на господарську діяльність, так і на фінансове становище підприємства.Документ Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана ВолодимирівнаВ статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.Документ Методика определения экономической эффективности ремонта(НТУ "ХПИ", 2015) Погорелов, Николай Иванович; Погорелов, Сергей НиколаевичВ статье рассмотрена методика определения коэффициента ремонтной экономичности, позваляющая в любой исследуемый период времени выявить экономическую эффективность уже проведенных или очередных ремонтов, определить целесообразность дальнейшего ремонта и эксплуатации оборудования. Определение критериев эффективности последнего капитального ремонта. Методика принятия решения о целесообразности ремонта, модернизации, дальнейшей эксплуатации или замене старого оборудования.Документ Науково-теоретичні основи ефективності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Майстро, Руслана Григорівна; Щербак, Юлія СергіївнаДосліджено теоретичні основи поняття «ефективність» та його суті, здійснено аналіз визначення поняття «ефективності» та «ефективності роботи підприємства» різними авторами, досліджено напрями підвищення ефективності діяльності підприємства, системи оцінки ефективності роботи підприємства та основні підходи до визначення ефективності організацій.