Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Духовний світ особистості у працях сучасних вітчизняних філософів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Смоляга, Марина Віталіївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Совість як внутрішня духовна форма культури у етиці І. Канта(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Разводова, Тетяна ОлександрівнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Інтелектуальність особистості в умовах трансформації до планетарно-космічної цивілізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Міщенко, Віктор ІвановичАвтором розглянуто причини процесів деінтелектуалізації суспільства, пов’язаних із впливом техногенної цивілізації, суспільства масового споживання, інформаційного суспільства. Враховуючи важливість інтелектуалізації особистості, звернено увагу на те, що сам термін використовується функціонально, як здібність використовувати інтелект у тих або інших ситуаціях, а не як внутрішній стрижень духовного образу особистості. Обґрунтовано саме такий розгляд інтелектуальності у зв’язку з необхідністю функціонування сучасної посткласичної науки, а також дослідженням великих складно організованих систем, здатних до самоорганізації. З метою формалізації концепту інтелектуалізації розглянуто структурні елементи (ноосферність, аналітичність, інтелігібільність, креативність, евристичність, цивілізованість, інтелігентність, самостійність мислення, позитивний, життєстверджуючий характер), особливості прояву інтелектуальності в різних сферах діяльності особистості, рівні розвитку інтелектуальності. Доведено, що необхідність досягнення вищих рівнів інтелектуальності (еволюційного, глобального креативного, духовного) пов’язується з необхідністю виживання цивілізації на стадії трансформації до планетарно-космічної, використання ресурсів технотронного суспільства, створення інтелектуально-моральної духовності.Документ Інтелігентність як атрибутивна риса педагога(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Пономарьов, Олександр Семенович; Кіпенський, Андрій ВолодимировичСтрімкий розвиток суспільства призводить до появи цілої множини трендів, які є потенційно конфліктогенними, а соціокультурні відносини в інформаційному суспільстві здобувають сукупність різноспрямованих тенденцій. Вирішення суперечностей сучасного світу європейські фахівці вбачають в організації безперервної освіти всіх верств населення. До того ж, формування нових суспільних вимог до системи освіти обумовлено необхідністю поєднання науково-технічного і соціального прогресу. Разом з професійною підготовкою майбутній фахівець повинен оволодіти культурою й гуманістичною системою життєвих цінностей, цілісною сукупністю знань з соціально-гуманітарних людинознавчих дисциплін. Його освіченість, вихованість та особистісний розвиток мають вивести його на рівень справжнього інтелігента. Для ефективного розв’язання проблеми підготовки такого фахівця визначальною умовою виступає високий рівень професіоналізму і справжня інтелігентність педагога. Разом з тим реалії сьогодення вимагають уточнення сенсу поняття інтелігенції. До її складу слід включити активну громадянську позицію, чіткі світоглядні орієнтири та прагнення розвивати ці риси і якості в інших людей. Завданням інтелігента постає й поширення в соціумі культури та гуманістичної системи духовних цінностей. Цьому його також має навчити педагог як професіонал та інтелігент.Документ О душе, приятном и неприятном, а также о важности философии для науки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Фидровская, Мария ГеоргиевнаВ данной статье говориться о важности философии для современной науки, акцентируются проблемы, связанные с отхождением современной науки от философии. Также анализируется важность эмоциональных проявлений человека и предлагается новая концепция и парадигма человека для последующего использования в науке, в том числе естественной через гносеологические аспекты теории. Мы говорим о том, что современную науку, в частности парадигму человека на сегодняшний день необходимо пересмотреть, сделать это необходимо прежде всего в философии, а затем и в науке. Дело в том, что почему-то в науке осталась устаревшая парадигма человека, кроме того и в самой философии необходимо сделать существенное дополнение по этому поводу. В этой статье также есть и критика некоторых более-менее современных подходов, тем не менее, основной темой этой статьи являются авторские разработки на тему парадигмы человека в философии, их изложение и обоснование. Это значит, что мы предлагаем новую концепцию, над которой работаем в настоящий момент, и хотим представить ее с точки зрения современной науки, и, кроме того, как уже было сказано, посмотреть на ту ситуацию, которая сегодня в науке сложилась. Мы обратимся к работе Дельгадо «Мозг и сознание», которая как раз является научным трудом на стыке наук и посмотрим, как же обстоит дело в современных наукаx о человеке. Вопрос о человеке, как говорят многие антропологи – это один из важнейших вопросов для самого человека, а здесь мы рассматриваем не только, конкретно человека, но и живую душу вообще, вместе с ним. Безусловно, проведется анализ существующей парадигмы науки, будут кратко показаны ее недостатки. И кроме того, в данной работе будет вновь изложен фундаментальный взгляд Немецкой Классической философии о необходимости возвращения философии в лоно современной науки.Документ На шляху національного відродження: релігійна складова духовного світу України кінця ХХ – початку ХХІ століть(НТУ "ХПІ", 2014) Міщенко, Марина МиколаївнаУ статті пропонується аналіз релігійної складової суспільного життя українців на рубежі ХХ–ХХІ ст. Акцентується увага на процесах секуляризації та їх негативних наслідках, особливо в сфері духовності та моралі. На зміну християнським нормам, які співзвучні з загальнолюдськими цінностями, приходять категорії користі, практицизму та індивідуалізації. Актуалізація дослідження даних питань пов’язана з потребою національного духовного відродження України та залученням тих духовних засад, що тисячоліття слугували фундаментом української духовності та культури. Національне відродження передбачає звернення до кращих зразків духовності і моральності, традицій і обрядів, витоки яких сягають християнської історії Київської Русі.Документ Культура contra цивилизация: вечный конфликт?(НТУ "ХПИ", 2014) Голозубов, Александр ВячеславовичВ статье рассматриваются некоторые аспекты оппозиции культура-цивилизация. В частности, культура понимается как пространство нравственной аксиологии, преемственности традиций, сакральной вербальности, открытой медийности, подчиненных антропологическим основаниям. Цивилизация ориентирована на закрытость, монологичность, тотальность, готовность к радикальной смене парадигм. Выявлено, что культурное пространство формирует условия актуализации исторической памяти, живой памяти с прошлым; цивилизация же, вооружаясь научно-техническим прогрессом, идет по пути глобализации и унификации культур. Возможный выход состоит в осознании самой проблемы техники и цивилизации как духовной коллизии человеческого существа и выявлении в самом себе именно тех вышеназванных критериев, которые являются сущностными для самой культуры, выстраивают поведение самого человека и устройство его общественной жизни.