Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201922020 - 20221

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-9283-6910Ключові слова: search.filters.subject.smart grid

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Дослідження перспектив застосування соціо-демографічних даних для аналізу потенціалу керування попитом
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Данильченко, Дмитро Олексійович; Федорчук, Станіслав Олегович; Івахнов, Андрій Віталійович; Кулапін, Олександр Валентинович; Гриценко, Владислав Віталійович
    На сьогоднішній день найбільш розвинені країни стрімко збільшують обсяги виробництва електричної енергії на основі відновлюваних джерел енергії, що в першу чергу включає в себе збільшення частки генерації на сонячних та вітрових електричних станціях. Збільшення частки їх генерації призводить до виникнення проблем з підтримкою балансу генерації та навантаження. Причиною цього є стохастичний характер генерації сонячних та вітрових електричних станцій. Існує значна кількість можливостей для компенсацій цієї проблеми: підтримка балансу за рахунок існуючих традиційних електричних станцій з високою швидкістю зміни потужності, встановлення накопичувачів енергії в місцях генерації, відключення частини потужності генерації на відновлюваних джерелах енергії, продаж або купівля енергії в сусідніх країнах, використання керування попитом. Ця стаття присвячена керуванню попитом, а саме використання концепції проc'юмерів з цією метою. Проc'юмери, як учасники процесів в електроенергетичних системах, здатні функціонувати і в сучасних традиційних електричних системах за умови отримання додаткових можливостей по здійсненню ринкових операцій, однак переваги Smart Grid в значній мірі підвищують їх ефективність. Був розглянутий потенціал задіяння проc'юмерів з метою вирівнювання графіків навантаження та підтримки балансу активної потужності в енергосистемі. Задля цього було розглянуто методи та інструментарій для аналізу режимів роботи звичайних споживачів та проc'юмерів. Однак отримати окремого будинку є складним завданням, що потребує значної кількості погоджень та одночасно дає інформацію тільки про окремі об’єкти. Саме тому аналіз режимів роботи проc'юмерів базується на дослідженні графіків навантаження звичайних споживачів на основі програмного забезпечення для генерації графіків навантаження з урахуванням соціально-демографічних характеристик домогосподарств та міжнародного досвіду в керуванні попитом.
  • Ескіз
    Документ
    Підходи до визначення та стан розвитку концепцій інтелектуальних енергосистем і віртуальних електростанцій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кулапін, Олександр Валентинович; Махотіло, Костянтин Володимирович
    У роботі виконано аналіз сучасного стану розвитку та нормативного визначення концепцій інтелектуальних енергосистем, енергетичних просьюмерів і віртуальних електростанцій в Європейському Союзі та США. Визначено базові складові поняття Smart Grid, які є спільними для підходів в цих країнах, а також ключові особливості, що їх відрізняють. Показано взаємозв’язок понять енергетичних просьюмерів та віртуальних електростанцій. Зазначено, що ключовими факторами, що забезпечують розвиток усіх цих технологій, є стрімке зростання відновлюваної генерації та невпинні зусилля з запобігання змінам клімату в усьому світі. Виконано аналіз розроблених схем організації віртуальних електростанцій та функцій їх учасників. Показано, що технологічною базою для їх функціонування мають стати інтелектуальні електромережі. Ґрунтуючись на огляді літератури, зроблено висновки про актуальність впровадження інтелектуальних електромереж та віртуальних електростанцій в об’єднаній енергосистемі України задля підтримки подальшого розвитку відновлюваної генерації. При цьому відмічена необхідність застосування не лише нормативних документів ЄС, але й врахування підходів США.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання смарт-мережі споживачів-просьюмерів з фотоелектричними системами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кулапін, Олександр Валентинович; Махотіло, Костянтин Володимирович
    Запропоновано модель вузла смарт-мережі для споживача-просьюмера в межах котеджного селища. Модель включає в себе типові добові графіки навантаження будинку та генерації дахової фотоелектричної системи, модель акумуляторної системи зберігання енергії та контролера вузла смарт-мережі. Розроблено алгоритми керування роботою вузла смарт-мережі, який передбачає різні режими роботи для літа та зими. В залежності від години доби, стану заряду акумулятора, генерації фотоелектричної системи та навантаження будинку контролер керує балансуючим споживанням або віддачою енергії до мережі, заряджанням або розряджанням акумулятора, купівлею або продажом енергії просьюмером до енергосистеми. Метою керування влітку є повне використання енергії, виробленої власною фотоелектричною системою, для власного споживання та продажу надлишків в енергосистему в години пікового навантаження. Метою керування взимку є зниження витрат споживача за рахунок перенесення навантаження на нічні години та збільшення доходів від перепродажу накопиченої енергії до енергосистеми в пікові години. За результатами моделювання на прикладі котеджного селища в харківській області визначено мінімальну ємність акумуляторної системи, якої достатньо для забезпечення автономності споживача-просьюмера влітку та отримання доходу від перепродажу енергії взимку. Показано, що запропоновані алгоритми керування роботою вузла смарт-мережі дозволяють споживачу-просьюмеру ефективно використовувати власну фотоелектричну систему та надавати системні послуги об’єднаній енергосистемі.