Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.аналіз чутливості

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Аналіз методів оцінки підприємницького ризику
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Білоцерківський, Олександр Борисович
    У статті проаналізовано сутність підприємницького ризику та методи його оцінки. В умовах економічної, політичної та соціальної кризи господарська, виробнича чи комерційна діяльність українських підприємців неможлива без ризиків. Тому актуальним та життєво важливим для підприємців є питання достовірної оцінки підприємницького ризику, яке можна вирішити тільки при правильному виборі відповідних методів. Метoю cтаттi є аналіз якісних та кількісних методів оцінки підприємницького ризику, визначення їх переваг і недоліків, вибір найбільш оптимального методу. Зазначено, що підприємницький ризик можна трактувати як імовірність втрати доходів при здійсненні підприємницької діяльності. Визначено, що для оцінки підпиємницького ризику можна використовувати дві групи методів: якісні та кількісні. Було розглянуто такі основні якісні методи оцінки підприємницького ризику: метод мозкового штурму; метод експертних оцінок; метод асоціацій; метод аналогії; метод Делфі, - встановлено їх переваги та недоліки. Зроблено висновок, що якісні методи можуть застосуватися лише як допоміжні у сполученні з кількісними методами для стимулювання творчої активності, генерування нових ідей та пропозицій, використання досвіду та думок експертів. Зазначено, що проблема кількісної оцінки ризику є однією з основних у підприємницькій діяльності, особливо при порівнянні та виборі варіантів інвестицій. Встановлено, що за допомогою кількісних методів можна оцінити ризик у абсолютному та відносному вираженні. Наголошено на різниці між такими поняттями, як витрати, втрати та збитки. Було розглянуто такі основні кількісні методи оцінки підприємницького ризику: розрахунково-аналітичний метод; статистичний метод; методи теорії ігор; метод «дерева рішень»; аналіз чутливості (вразливості); методи імітаційного моделювання, - встановлено їх переваги та недоліки. Зроблено висновок, що найбільш універсальними для кількісної оцінки підприємницького ризику є методи імітаційного моделювання, оскільки вони мають переваги над іншими методами: методом аналогій; аналізом чутливості (вразливості); методом «дерева рішень», − та включають деякі з них, наприклад статистичний метод.
  • Ескіз
    Документ
    Балансування потужності та електроенергії в електроенергетичній системі з відновлюваними джерелами енергії критеріальним методом
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лежнюк, Петро Дем'янович; Буславець, Ольга Анатоліївна; Рубаненко, Олена Олександрівна
    Розглянуто особливості розбудови відновлюваних джерел енергії в електричних мережах. Виявлено основні зміни функціональних властивостей електроенергетичних систем, до яких можна віднести істотне зниження обсягу споживання електроенергії, зміну структури споживання електроенергії, стрімке збільшення встановленої потужності сонячних і вітрових електричних станцій. Обсяг споживання електроенергії у 2020 р. у порівнянні з 1990 р. знизився майже вдвічі (з 227 до 119 млрд кВт·год) і, як наслідок, значно знизилася частка напівпікового теплового генерування (з 71 % у 1990 р. до 35 % в 2020 р.), яке давало енергосистемі основну гнучкість, і в той же час зросла частка атомного генерування, яке працює в базовому режимі (з 25 % до 51 %). Зокрема, зменшилось споживання промисловістю, яка має стабільний графік навантаження (зі 146 млрд кВт·год (64 %) до 49 млрд кВт·год (42 %)). При цьому значно зріс попит на електроенергію населенням, профіль споживання якого характеризується значною добової нерівномірністю і чутливістю до дії метеорологічних факторів (з 21 млрд кВт·год (9 %) до 37 млрд кВт·год (31 %)). Тому в статті проаналізовано передумови виникнення проблеми маневреного генерування та досліджено можливі шляхи їх вирішення. Запропоновано оптимальний склад генерування електроенергії для України в період 2021–2025 рр., який передбачає збереження і навіть збільшення за рахунок оптимізації ремонтної кампанії частки виробництва електроенергії атомними електричними станціями, введення додатково 2–2,5 ГВт високоманевреного генерування і до 2 ГВт систем накопичення (з урахуванням гідроакумулюючих електростанцій), а також поступове еволюційне зниження як встановленої потужності, так і обсягів виробництва електроенергії напівпіковими вугільними електростанціями та підтримання політики декарбонізації із забезпеченням власної енергетичної безпеки. Розроблено комплексний підхід компенсації нестабільності генерування ВДЕ, що полягає в мінімізації витрат на резервування потужності різними доступними способами. Задача оптимізації витрат на способи компенсації нестабільності генерування ВДЕ розв’язується методом критеріального програмування. Вплив кожного способу резервування на сумарні витрати визначається за допомогою теорії чутливості.