Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вірогідний механізм підвищення адгезії гальванічних покриттів на легкі метали цинкатною обробкою
    (НТУ "ХПІ", 2008) Букет, О. І.; Панасенко, В. Ф.; Хірх-Ялан, І. Ф.
    Цинкатний метод обробки раніше мав широке поширеня в підготовці поверхні виробів з алюмінію і його сплавів перед нанесеням гальванічних покритів. Незаперечне достоїнство цього методу складається в обробці без використаня електротехнічного встаткуваня, що істотно знижує капітальні й експлуатаційні витрати. Природа адгезії металевого покритя до алюмінію після такої обробки дотепер є дискусійним питаням. Пропоноване поясненя ґрунтується на подобі анодируваня й цинкатної обробки алюмінію. Останій метод відрізняється від першого лише меншою напруженістю електричного поля внаслідок обмеженя різниці потенціалів цинк-цинкатного й алюмінієвого електродів. Недолік поляризації компенсується меншим рознесеням катодного й анодного процесів у просторі, а якість адгезії забезпечується більше вигідною геометрією пор.
  • Ескіз
    Документ
    Окиснювальні властивості та адсорбційна здатність оксоаніонів в умовах корозії сталі
    (НТУ "ХПІ", 2010) Фроленкова, С. В.; Донченко, М. І.; Срібна, О. Г.; Редько, Р. М.
    Проведений порівняльний аналіз впливу оксоаніонів різної природи дозволив розділити їх на дві групи: найбільш ефективними пасиваторами є оксоаніони з центральним атомом галогену (BrO₃⁻, ІO₃⁻), а найбільш стійкі плівки формуються під впливом оксометалатів (MoO₄²⁻, Mo₄O₇²⁻, Mo₇O₂₄⁶⁻). Причиною високої пасивуючої дії броматів є їх висока окислювальна здатність і перевищення катодного струму відновлення оксоаніонів над струмом анодного розчинення сталі. Інгібування корозії під дією оксометалатів відбувається в результаті їх адсорбції на поверхні металу та включення в поверхневу оксидну плівку, що було доведено мікрорентгенівським аналізом.