Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Методи стохастичного моделювання фізико-механічних полів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Тоніца, Олег Володимирович
    Пропонуються конструктивні методи та алгоритми стохастичного моделювання фізико-механічних полів на основі теорії R-функцій та нечіткої логіки, які дозволяють враховувати технічні та технологічні допуски на геометричну та фізичну інформацію, погрішності вимірів, помилки заокруглення, та на основі аналізу їх комплексного впливу на розв’язок робити експертний висновок. При розв'язанні крайових задач математичної фізики та створенні систем дослідження полів різної фізичної природи важливо враховувати технічні та технологічні допуски на геометричну та фізичну інформацію, погрішності виміру фізичних величин та похибки округлення. У зв’язку з цим виникає необхідність розвитку систем розрахунку полів з метою отримання допусків на розв’язок та подальшого експертного висновку. Обчислювання в існуючих системах розрахунку полів, як правило, мають детермінований характер, а тим часом реальні процеси у певній мірі є стохастичними, містять в собі деяку нечіткість. Для того, щоб врахувати цю нечіткість, доцільно так перетворити існуючу схему дослідження фізичних полів, щоб в результаті багатоваріантного обчислення отримати більш точний «нечіткий» розв’язок, який буде ближче до реальності. Потрібно ввести в схему рішення урахування допусків, тобто джерел нечіткості, що найбільш сильно впливають на результуючий розв’язок. Практика свідчить, що таких джерел, як правило, три: допуски моделі, помилки методу та помилки округлення. Необхідно встановити вплив на розв’язок варіювання цих величин в межах допусків та дослідити можливості побудови допусків на цей розв’язок. Досліджено зв'язок теорії R-функцій та нечіткої логіки. Доведено, що при необхідному узагальненні законів протиріччя та виключення третього множина функцій нечіткої логіки співпадає з множиною умовних R-функцій. Показано, що функції алгебри логіки є супровідними для умовних R-функцій та множина умовних R-функцій є функціонально замкненою. На основі результатів досліджень в теорії R-функцій та нечіткій логіці розроблені методи та алгоритми моделювання нечітких областей складної форми. Розроблені нечіткі моделі поля та структури нечітких розв'язків, запропонована методика їх реалізації.
  • Ескіз
    Документ
    Математичні моделі оптимізації параметрів дії лазерного променя на багатошарові біосистеми
    (НТУ "ХПІ", 2014) Левкін, Д. А.
    Для побудови адекватних оптимізаційних математичних моделей, обгрунтована адекватність розрахункових математичних моделей, що описують процес дії променя лазера на багатошарові (N-шарові) мікробіологічні матеріали. З цією метою досліджена багатоточкова крайова задача для багатошарового мікробіологічного середовища і доведена коректність такої задачі при малих обуреннях. Цей результат дозволяє гарантувати адекватність прикладних оптимізаційних математичних моделей.
  • Ескіз
    Документ
    Про аналітичне представлення структури наближеного розв’язку в методі скінченних елементів (прямокутні елементи) з вибором координат вузлів елементів
    (НТУ "ХПІ", 2012) Литвин, О. М.; Лобанова, Л. С.; Нефьодова, І. В.
    Запропоновано загальний метод побудови структури наближеного розв’язку крайової задачі в області Ω, згідно з яким проводиться вибір координат вузлів сітки, який зберігає глобальну неперервність наближеного розв’язку в області Ω або неперервність наближеного розв’язку і його частинних похідних до порядку n – 1 включно. Метод істотно використовує інтерполяцію функцій, інтерлінацію функцій двох змінних на системі взаємно перпендикулярних прямих (лініях ректангуляції) та метод побудови базисних сплайнів 2-го порядку.