Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка ефективності процесів переробки концентрованих розчинів хлориду натрію з отриманням алюмінієвого коагулянту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Крижановська, Яна Петрівна; Гомеля, Микола Дмитрович; Шаблій, Тетяна Олександрівна; Вакуленко, Анна КостянтинівнаУ роботі досліджені процеси електрохімічної переробки розчинів хлориду натрію з отриманням хлориду алюмінію і лугу в трикамерному електролізері з аніонообмінною мембраною МА-41 і катіонообмінною мембраною МК-40 та в двокамерному електролізері з катіонообмінною мембраною МК-40. Представлений спосіб переробки сольових концентратів із застосуванням розчинного алюмінієвого аноду є економічно доцільним, так як у результаті електролізу одночасно відбувається демінералізація рідких відходів до рівня нормативних вимог та виробництво з вихідних концентратів товарної продукції. Недоліком представленого способу отримання коагулянту є взаємодія алюмінію із водою. Проте, доведено, що із підвищенням анодної щільності струму під час електролізу вихід хлориду алюмінію практично повністю обумовлений електрохімічним розчиненням аноду, а хімічне розчинення алюмінію майже відсутнє. Стабільність отриманих розчинів коагулянтів протягом тривалого часу підтримується низькими значеннями реакції середовища (рН ≤ 3). Так, при силі струму 1 А (щільність струму 8,34 А/дм2) та вихідній концентрації хлориду натрію 1900 мг-екв/дм3 сумарна концентрація іонів алюмінію в отриманому розчині досягає 3884 мг-екв/дм3. На хімічно розчинений алюміній припадає не більше 12 %. За даних вихідних параметрів вихід іонів алюмінію з урахуванням хімічного розчинення аноду складає 100–108 %. Одночасно в катодній камері відбувається концентрування лугу до рівня приблизно 1500 мг-екв/дм3. Його вихід за струмом при цьому сягає 92 %. Ступінь дифузії хлорид-іонів через аніонообмінну мембрану з робочої камери в анодну область становить 99 %. Показано, що процес електролізу розчину хлориду натрію в двокамерному електролізері з катіонообмінною мембраною проходить не так ефективно, як у випадку із застосуванням трикамерного електролізера. На початковій стадії процесу вихід за струмом становить по хлориду алюмінію 61 %, а по лугу 64 %. У подальшому через отруєння катіонообмінної мембрани катіонами алюмінію, що блокують всі аніонні функціональні групи даної мембрани, процес припиняється.Документ Анодные процессы на серебряном электроде в кислых тиокарбамидно-цитратных растворах(НТУ "ХПИ", 2016) Смирнова, Ольга Леонидовна; Беляк, Мария АлександровнаРассмотрены анодные процессы на серебряном электроде в тиокарбамидных растворах в присутствии цитратной кислоты. Установлено образование стойких комплексных соединений серебра (I) в указанных растворах, изучены основные кинетические закономерности протекания анодных процессов, показано характерное влияние органических веществ – тиокарбамида и цитратной кислоты, их концентраций и режима поляризационных исследований на скорость протекания анодных реакций. Определена лимитирующая стадия анодной реакции и механизм растворения серебра в кислых тиокарбамидно-цитратных электролитах.Документ Определение зависимости массопереноса анода при электроискровом легировании стальной поверхности от времени обработки(НТУ "ХПИ", 2012) Лузан, С. А.; Горбачевская, О. М.Установлены зависимости массопереносов различных материалов электродов при электроискровом легировании стальной поверхности от длительности обработки. Получена математическая модель массопереноса электрода при электроискровом легировании.Документ Перенапруга виділення кисню з лужних розчинів при високих густинах струму(НТУ "ХПІ", 2013) Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Михно, А. А.; Борсук, Ольга МиколаївнаДосліджено кінетику виділення кисню при водно-лужному електролізі, вивчено вплив матеріалу анода, концентрації електроліту і температури на вольтамперні характеристики. Суттєвий вплив на кінетику виділення кисню з лужних розчинів має зміна складу оксиду поверхневого шару металу аноду, яка відбувається під дією поляризації аноду. Найбільш перспективними для застосування у якості матеріалу аноду для роботи при високих густинах струму є нікель, кобальт та хромонікелева сталь.Документ Анодное поведение металлов подгруппы меди в кислых тиокарбамидно-цитратных растворах(НТУ "ХПИ", 2013) Смирнова, Ольга Леонидовна; Кутенко, Юлия Леонидовна; Лазаренко, Е. С.В работе рассмотрены процессы электрохимического растворения меди, серебра и золота в тиокарбамидных растворах в присутствии цитратной кислоты. Установлено образование комплексных соединений металлов, изучены основные кинетические закономерности анодных процессов, показано влияние органических веществ на скорость растворения металлов.Документ Технология покрытия металлической основы диоксидом свинца из щелочного электролита(НТУ "ХПИ", 2013) Антонов, А. В.Исследован процесс электроосаждения диоксида свинца из щелочного комплексного электролита. Для предотвращения образования донных отложений предложено привести электролит в процессе осаждения в контакт с поверхностью металлического свинца. Для повышения стойкости покрытия предложено ввести в состав электролита добавку силиката натрия в концентрации 0,01…0,02 моль/дм³. Проведены успешные ресурсные испытания анодного покрытия, осажденного без защитного подслоя непосредственно на легированную сталь, в нейтральных и слабощелочных растворах сульфата и хлорида натрия. Полученное покрытие может использоваться в качестве анодного материала в нейтральных и слабощелочных средах.