Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2015 - 201922020 - 20241

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.catalysts

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Трансестерифікація тригліцеридів аліфатичними спиртами на цеолітах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мельник, Юрій Романович; Маласняк, Роман Михайлович; Сірик, Катерина Михайлівна; Мельник, Степан Романович
    Наведено результати дослідження закономірностей трансестерифікації тригліцеридів аліфатичними спиртами C1–С3 у присутності гетерогенних каталізаторів – цеолітів марок NaX, NaY та СаА. Визначено вплив виду цеоліту на конверсію та початкову швидкість трансестерифікації тригліцеридів. Встановлено, що закономірності трансестерифікації тригліцеридів у присутності досліджених каталізаторів є схожими. Показано, що у початковий період реакції відбувається перетворення основної кількості тригліцеридів. Встановлено, що при метанолізі конверсія тригліцеридів за перші 60 хв. реакції досягає 86–96 %, тоді як при трансестерифікації етанолом чи пропан-1-олом – 29– 63%. Подальше збільшення тривалості реакції до 150 хв. практично не впливає на конверсію тригліцеридів при їх трансестерифікації метанолом, та дає змогу підвищити її на 8–11% при трансестерифікації етанолом та пропан-1-олом. Показано, що конверсія тригліцеридів, що досягається за 150 хв. добре корелює із значенням конверсії тригліцеридів за початковий період реакції. Встановлено, що конверсія тригліцеридів за 150 хв. при каталізі цеолітами NaX та NaY є значно вищою, ніж при застосуванні як каталізатора цеоліту СаА. Зроблено висновок, що конверсію тригліцеридів істотно впливає виді іону лужного чи лужноземельного металу, що входить до складу цеоліту, і значно менше будова його кристалічної гратки. Показано, що каталітична активність цеолітів залежить від катіону лужного чи лужноземельного металу, що входить до його складу. Початкова швидкість реакції трансестерифікації тригліцеридів метанолом є в 1,7–4,3 рази вищою, ніж при трансестерифікації етанолом чи пропан-1-олом. Показано, що початкова швидкість трансестерифікації тригліцеридів при каталізі цеолітами NaX та NaY є в 1,6–3,1 рази вищою, ніж при каталізі цеолітом СаА. Встановлено, що існує задовільна кореляція між початковою швидкістю трансестерифікації та конверсією тригліцеридів.
  • Ескіз
    Документ
    Способи отримання наносорбентів на основі вуглецевих матеріалів
    (НТУ "ХПІ", 2015) Алалі, Мусанна
    Вуглецеві матеріали знаходять широке застосування в різних галузях науки і техніки. Їх застосовують в аерохімічній, хімічній, нафтохімічній, в металургійній промисловості, в машинобудуванні, в будівництві, у медицині. Вуглецеві матеріали також використовуються при вирішенні екологічних проблем як носії каталізаторів і сорбентів. В результаті активації та додаткової модифікації вироблено біпористий вуглецевий матеріал, утворений шарами вуглецю, між якими знаходяться порожнечі з газифікованого вугілля. представлено способи отримання наносорбенів на основі вуглецевих матеріалів. Визначено основні напрямки досліджень в сфері синтезу вуглецевих адсорбентів на основі вуглецевих нановолокон.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез нового поданда, 1,8-бис(9’-карбазолил)-3,6-диоксаоктана
    (НТУ "ХПИ", 2015) Кравченко, С. В.
    Предложен метод синтеза нового подандного катализатора фазового переноса, содержащего две карбазолильные группы, стойкий к действию щелочей – 1,8-бис(9’-карбазолил)-3,6-диоксаоктана. Поданд аминного типа синтезирован взаимодействием 1,8-дибром-3,6-диоксаоктана с калиевой солью карбазола. Доочистка продукта от следов карбазола происходит при перекристаллизации из бензола. Структура 1,8-бис(9’-карбазолил)-3,6-диоксаоктана доказана с помощью данных ЯМР ¹Н, ¹³С-спектров, а также масс-спектров.