Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2017 - 201912020 - 20231

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.cluster approach

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Використання кластерного підходу до управління ефективністю діяльності суб'єкта господарювання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Угрімова, Ірина Володимирівна; Малихіна, Єлизавета Володимирівна; Замула, Олексій Олександрович
    В статті розглядається проблема управління ефективністю суб’єктів господарювання, яку можна вирішити за рахунок різних підходів та методів, використання яких не завжди можливе або дає певний рівень ефективності в тих умовах, що склалися зараз в Україні. Пропонується звернути увагу на кластерний підхід, який ще не набув широкого застосування на теренах нашої держави. Але на досвіді підприємницьких структур інших держав доведено його актуальність і ефективність. Використання кластерного підходу в Україні є необхідною умовою активізації вітчизняного виробництва, підвищення ефективності інноваційного розвитку регіонів та досягнення високого рівня економічного розвитку та конкурентоспроможності. Немає єдиного визначення поняття "кластер", законодавчо в нашій країні воно також не визначено; різноманітність тлумачення спонукала розглянути це поняття більш глибоко. Дію кластерного підходу описано на прикладі швейного бізнесу в Україні, для цього було проведено аналіз швейного бізнесу, який є частиною легкої промисловості. Прикладом практичного застосування дії кластерного підходу обрано ПрАТ «Коломийська швейна фабрика», яка працює як кластер вже багато років і є ядром виробничого мікрокластеру. Цей мікрокластер має особливу модель взаємодії з суб’єктами швейного бізнесу, тому що працює за давальницькою схемою. В цьому мікрокластері кожна фізична особа може виконувати декілька функцій: наприклад, швачка може налагоджувати обладнання, а маркетолог допомагати експедитору і т.і. Закази оформлюються на різних ФОПів. Наймані робітники закріплені за ФОПами – умовно. Два обліковця ведуть весь облік у ФОПів та бухгалтерський облік у ПрАТ «Коломийська швейна фабрика» також складають і здають звітність всіх суб’єктів мікрокластеру. В цій моделі всі суб’єкти підприємництва працюють за спрощеною системою оподаткування. Проведене дослідження дозволило авторам розробити і запропонувати своє бачення визначення поняття "виробничий мікрокластер".
  • Ескіз
    Документ
    Зовнішньоекономічна діяльність машинобудівних підприємств на основі кластерного підходу
    (НТУ "ХПІ", 2017) Виноградов, Володимир Володимирович
    Пропонується бенчмаркінг кластерів Республіки Польщі з встановленням кореляційного зв’язку в контексті формування спільних транскордонних кластерів Польщі і України, як основного механізму інноваційних змін і розвитку конкурентоспроможності економіки країн. Зроблено висновки про направленість кластерів на підвищення економічного розвитку як регіону так і країни вцілому. Встановлено доцільність застосування в Україні досвіду кластерного підходу Республіки Польщі до розбудови економіки та продовження дослідження впливу кластерного підходу на інтернаціоналізацію кластерного об’єднання, а саме доцільності залучення до структури кластера членів з найбільш приближеного зовнішньоекономічного регіону і подальшого формування спільних транскордонних кластерів.